Вплив творчості Пушкіна на літератури братніх народів
У літературах багатьох братніх народів (грузинського, вірменського, татарського й многих-многих інших) виразно відчувався сприятливий вплив пушкінського генія. Перебування Пушкіна на Україні (в 1820-1824 р.) мало для нього велике значення. Він багато подорожував, відвідував Ека-теринослав, Каменку, Тульчин, Київ, Одесу, знав про селянські повстання, про військові поселення, жваво цікавився українською культурою, народною творчістю. Саме на Україні Пушкін зблизився з багатьма майбутніми декабристами
И в наступні роки не переривався зв’язок
Уже у віршах Пушкіна ліцейського періоду проявляється його ятерес до української тематики. Вірш “Козак” (1814) зляется прямим наслідуванням українським народним пісням. Через 20 років Пушкін пише вірш “Гусарів” (1834), навіяне українськими казками й легендами й викликане, можливо, враженнями від ранніх повістей Гоголя’. Слідом за поетами-декабристами увага Пушкіна залучали героїчне минуле українського народу, його боротьба за волю й національну незалежність. Поема “Полтава” відкривала нову сторінку в трактуванні української Теми в росіянці літературі
Пушкінське сприйняття історичних подій, його розуміння образів Петра й Мазепи відповідали традиціям українських народних пісень, легенд і дум. Мотиви української народної поезії в “Полтаві” обумовлені суспільно-історичною ідеєю добутку, пов’язаної з народною оцінкою зображуваних подій
Новий етап в історії сприйняття на Україні творчості Пушкіна пов’язаний з ім’ям геніального українського поета Т. Г. Шевченко, що зробив дли української літератури й української мови те, що зробив Пушкін для російської літератури й російської мови. Є чимало свідчень постійного інтересу Шевченко до творів російського поета. У повістях і листах Шевченко багато разів згадується Пушкін і його добутки. Творчість автора “Євгенія Онєгіна” сприяло художньому рішенню проблем, поставлених перед Тарасом Шевченко самою дійсністю. При всіх розходженнях цих геніальних поетів, обумовлених їхнім походженням, світоглядом, самою історичною епохою, безсумнівний типологічний зв’язок багатьох мотивом у них поезії
Безсумнівне значення в історії російсько-українських літера турних зв’язків мала робота українського поета-революціонера П. А” Грабовського над перекладом 1-й глави “Євгенія Онєгіна”. Саме звертання Грабовського до пушкінського роману у віршах було визначено його глибоким розумінням значення творчості великого російського поета
У складних умовах прокладав шлях до Пушкіна дли себе й для своїх читачів видатний діяч української культури И. Я. Франко. У своїх літературно-критичних статтях він неодноразово звертався до творчості Пушкіна. Він відносив його, як і Лермонтова, до числа найбільш чудовим поетом миру. У Пушкіні Франко цінував насамперед проповідника ВИСОКИХ гуманістичних ідеалів
Драматургія Пушкіна мала велике значення для Лесі Українки. Створюючи свою драму “Кам’яний владар”, вона орієнтувалася й на пушкінські “маленькі трагедії”.
У радянський час освоєння творчої спадщини Пушкіна на Україні здобуває новий характер. Доброчинні пушкінські традиції живуть і розвиваються в українській радянській літературі (як і у всій багатонаціональній радянській літературі), збагачуючи творчий досвід поетів, прозаїків, драматургів. Видатною подією по своєму культурному значенню були переклади Максима Рильська пушкінських віршів, поем і особливо роману у віршах “Євгеній Онєгін”. Серед перекладачів Пушкіна минулого й такі чудові радянські поети й прозаїки, як П. Тичина, М. Бажан, В. Сосюра, М. Стельмах, О. Вишня, Про Гончар і ін. Підбиваючи підсумок своїм постійним роздумам про Пушкіна, Рильськ писав: “Пушкіна свій не тільки для всіх народів, не тільки для різних творчих індивідуальностей, але й для всіх епох… Пушкіна був людиною в найвищому значенні цього слова, і його поезія – це насамперед людяність…” Колись великий російський поет мріяв:
Слух про мене пройде по всій Русі великої И назве мепя всяк сущий у ній Мова, И гордий онук слов’ян, і фін, і нині дикої Тунгус, і друг степів калмик (“Я пам’ятник собі спорудив нерукотворний”, 1836).
Історія підтвердила пушкінське передбачення. Але, навіть із огляду на те безсумнівне значення, що мало й має творчість геніального поета в розвитку численних літератур народів, ми повинні оп справедливості особливо виділити тему “Пушкін і Україна “, складову одну із самих яскравих сторінок в історії взаємодії й взаємозбагачення культур російського й українського народів
Пушкін поставив у своїх добутках цілий ряд найбільш істотних проблем, глибоко досліджуючи протиріччя епохи, співвідношення особистості й суспільства, народу й держави. У центрі його уваги були найважливіші питання історичного розвитку. Його творчість стала зразком високого й доконаного мистецтва. Тому було природним і закономірним, що українські поети й письменники в ряді випадків опиралися на досвіди Пушкіна, розвивали його традиції, анітрошки не втрачаючи, зрозуміло, при цьому своїй самобутності
(2 votes, average: 3.00 out of 5)