Возвеличення духовних цінностей у новелі О. Генрі “Останній листок”
О. Генрі – один з найпопулярніших американських новелістів початку XX століття.
Він створив власний романтичний міф про “маленького американця”. Письменник у своїх коротких динамічних новелах дарує людям віру в любов.
“Останній листок” О. Генрі – одна з найкращих і найвідоміших новел нью-йоркського циклу. Це зворушлива історія самовідданої дружби і самопожертви.
Центральні персонажі твору – дві бідні дівчини-художниці Сю і Джонсі, які приїхали до Нью-Йорка з провінції. У листопаді Джонсі тяжко захворіла на пневмонію.
Життя дівчини врятував старий художник на ім’я Берман, бідний невдаха. Під крижаним дощем уночі він намалював на стіні листок плюща замість того, якого зірвав вітер. Це пробудило в Джонсі волю до життя, і вона одужала. А старий Берман захворів на пневмонію і помер.
Сумна історія сповнена глибокого переживання за долю героїв. Вони мешкають у районі “дахів XVIII століття, голландських мансард і дешевої квартирної плати”. Проте жалюгідні
Психологічно складним образом новели є старий Берман. Автор іронізує з його кумедної зовнішності (“борода Мойсея Мікеланджело… спускалась у нього з голови сатира… на тіло гнома”), з його постійних розмов про шедевр, який він коли-небудь залишить світові. До того ж Берман п’є, у нього характер сварливого старого, який знущається з будь-якої сентиментальності. Але саме він ціною власного життя підтримує дух Джонсі й рятує її від смерті.
Цей старий невдаха і пияк постає взірцем тієї любові, яка без жодного слова кидається на допомогу іншим. Образ Бермана набуває справжньої духовної величі.
Новела є взірцем майстерної композиції та вирізняється динамічним сюжетом. У ній автор використовує такий прийом, як несподівана кінцівка.
У творі – дві сюжетні лінії: хвороба Джонсі та шедевр Бермана. Формально основною сюжетною лінією є хвороба Джонсі. Насправді – самовідданість Бермана. Обидві лінії набувають несподіваної розв’язки в кінці новели, коли Сю розкриває правду подрузі.
Завдяки такому прийому О. Генрі тримає читача в стані напруження до завершення новели. Але цей прийом виконує ще одну функцію – за його допомогою старий Берман в одну мить морально виростає в наших очах і перетворюється на символ самопожертви.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)