Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Вольтер був художником тенденційним. Ця тенденційність&#8230

Вольтер був художником тенденційним. Ця тенденційність&#8230

Вольтер був художником тенденційним. Ця тенденційність стала домінуючою рисою створеного ним оповідного жанру. Саме вона зумовлює постійний перегук з подіями сучасності, навіть якщо дію повісті віднесено до часів легендарної давнини чи приблизно локалізованого “сходу”. Цей перегук використано для навмисного зіткнення подій давніх/часів з епізодами сучасного Вольтеру життя. Такі зіткнення вигаданого з реальним, минулого з сьогоденням стали характерною рисою вольтерівських повістей. Вольтер не боявся анахронізмів, хронологічних

неузгодженосте! і історичних безглуздостей. Він не побоявся дати героїні “Задига” ім’я ассірійської богині (Астарта-Іштар), спокійно назвав “Коен-Санкту” “африканською” повістю, навмисно змістив хронологію в “Кандіді” тощо. Ці анахронізми були такими ж навмисними, як і багатоступінчасті містифікації, у які перетворювалися деякі повісті письменника.

Нерідко Вольтер видавав свої книги за Твори неіснуючих осіб, розсилав листи, у яких заперечував своє авторство або обвинувачував видавців у піратському випуску книги, яку сам він нібито не збирався друкувати. Чимало повістей Вольтер

видавав за. переклади: “Кандід” уважався перекладом з німецької, “Білий бик” – з сірійської, ” Історія Джєнні” – з англійської, “Листи Амабеда” – з індуської тощо. Після виходу книг письменник нерідко продовжував заплутувати читачів і цензуру, підшукуючи своїм повістям підставних авторів. Так, він приписував “Кандіда” то шевальє де Муї, плідному літераторові першої половини XVIII століття, то якомусь “пану Демалю, людині великого розуму, що любить посміятися над дурнями”, то, нарешті, “пану Демаду, капітанові Брауншвейгського полку”.

Цей вигаданий маскарадне був зайвим. Церковна й світська цензура переслідувала художню прозу Вольтера не менш старанно й запекло, ніж його філософські або, політичні твори. Але маскарад і потік псевдонімів пояснювалися не тільки передбачливістю й обережністю Вольтера. Тут позначилася й невичерпна веселість письменника, його невтомний потяг до всіляких розіграшів, обманів, містифікацій. Коли, однак, проникливий читач впізнавав” у повісті почерк Вольтера або всюдисуща поліція знаходила відвертий штрих автора, останній захищався з комічною щирістю: “Я не писав “Простака”, я ніколи б не став такого писати, я невинний, як голуб”.

Особливо старанно душила тодішню нову думку католицька церква, яка дуже боялася Вольтера. Папа Климент XIV намагався навіть Знайти шляхи примирення з володарем дум свого часу. Вольтер сміявся й невідступно переслідував духівництво своєю вбивчою іронією або обуреним мовленням поета-трибуна. Французьке духівництво виділило один раз вісімнадцять мільйонів ліврів із фондів церкви в спорожнілу державну скарбницю, для того щоб уряд наклав заборону на видання творів просвітителя. Його смілива й нещадна критика віджилих установ викликала люту ворожість влади до нього. Вольтер двічі сидів у Бастилії, двічі емігрував із Франції, і останнє його перебування у Фернеї, на кордоні між Францією й Швейцарією, нагадувало швидше вигнання, в’їзд у столицю йому фактично був заборонений.

У кожному рядку своїх творів Вольтер був просвітителем, строгим суддею громадських вад, глашатаєм нових ідей.

Такий же він і в повісті “Простак”, у якій вступає у філософську суперечку з Жаном-Жаком Руссо щодо розбещу-вального впливу наук і мистецтв на характери. Людина була моральною в “природному” стані, тобто поза культурою, у безпосередньому спілкуванні з природою. Тоді вона була вільною, доброю і справедливою. Людина стала грішною в “цивілізованому” суспільстві, коли світ розділився на багатих і бідних, коли один став гнітити іншого.

Питання про “природну людину” і “цивілізоване суспільство” – предмет палких суперечок у дні Вольтера й Руссо – стало центральним у повісті “Простак”. У Франції Простак пізнає “цивілізацію”. Його простій свідомості, що звикла бачити й оцінювати речі, виходячи з їхньої справжньої сутності, багато що лишається незрозумілим, здається безрозсудним, протиприродним. Ряд протиріч відкривається наверненням гурона до християнської віри. Простак читає Біблію. Він ставить благочестивим католикам такі питання, що виникли в нього при читанні П’ятикнижжя Мойсея, на які ті відповісти не можуть. “Щодня, як я зауважую, діється у вас тут безліч речей, про які нічого не сказано у вашій книзі (мається на увазі Біблія), і не виконується абсолютно нічого з того, що там написано”. Простак, потерпаючи від різноманітних негараздів, отримує тим часом європейську освіту, вивчає історію, філософію. Дикун стає суддею цивілізації.

Вольтер полемізує з Руссо, поправляє його, пом’якшує його крайнощі, запальні заперечення доброчинних рис культури. “Читання піднімає душу”,- пише Вольтер, і його герой, пройшовши курс наук, заявляє: “Я схильний увірувати в метаморфози, тому що з тварини перетворився в людину”. Він засвоїв тільки корисне. Він не розучився дивитися на речі тверезими очима й відрізняти розумне від безглуздості й забобону.

Таким чином, жанр філософської повісті був обраний Вольтером не випадково. Користуючись ним, можна було викладати в доступній і захопливій формі найбільш складні політичні й філософські теорії й, отже, звертатися безпосередньо до широких кіл читачів, які не завжди охоче брали в руки строгі вчені трактати з їх важкою термінологією. Вольтер довів цей жанр до високої досконалості, а кожен його твір можна назвати шедевром художньої прози XVIII сторіччя.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Вольтер – автор повісті “Простак” Надзвичайний талант поєднувався у Вольтера з вражаючим працелюбством і невичерпною енергією. Письменник часто обирав собі псевдоніми: їх налічують 137. Щоправда, здебільшого авторство не вдавалося приховати – лева впізнавали за кігтями. Писав Вольтер. надзвичайно швидко і легко, якінший рухається або дихає. Здавалося, ловив кожну мить, наче боявся не встигнути чогось зробити....
  2. ВОЛЬТЕР У першій частині повісті погляд автора певною мірою збігається з точкою зору його героя, “природної людини”, не зіпсованої європейською цивілізацією. Гурон багато що розуміє буквально (особливо біблійні приписи), не знаючи про дивні умовності цивілізованого суспільства, і тому нерідко попадає в комічні ситуації, але його простакуватий погляд розкриває у французькій дійсності...
  3. “Як Вольтер у творі “Простак” розкрив своє бачення ідеї природної людини” Філософська повість “Простак” вперше побачила світ в 1767 році. У ній Вольтер звернувся до проблеми закостенілості суспільних моральних норм, що існували в період процвітання французького абсолютизму. Центральною фігурою, яка вступає в конфлікт із сучасністю, автор робить “природну людину” Руссо – двадцятидворічного юнака, француза за походженням, але гурона з виховання. Головний...
  4. Творча спадщина Вольтера – ВОЛЬТЕР – “ПАТРІАРХ ПРОСВІТИТЕЛІВ” ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО § 2. ВОЛЬТЕР – “ПАТРІАРХ ПРОСВІТИТЕЛІВ” Творча спадщина Вольтера Розмір творчої спадщини Вольтера вражає. Ще у XVIII ст. Бомарше1 видав два зібрання його творів у 70 та 90 томах. Сам Вольтер шуткував, що не надає переваги жодній Музі, всіх їх однаково любить. Вольтер – фундатор сучасної...
  5. Філософи, вчені вважали, що несуть людям&#8230 Філософи, вчені вважали, що несуть людям світло нової істини. Саме тому їх назвали просвітителями, а всю добу “віком Просвітництва “. Невипадково у середині XVIII ст. видання французької “Енциклопедії”, в якій викладалися нові наукові погляди, стало подією суспільного значення. Французькі просвітителі поставили перед собою завдання: пояснити життя з позицій Розуму, так...
  6. Життєвий і творчий шлях – ВОЛЬТЕР – “ПАТРІАРХ ПРОСВІТИТЕЛІВ” ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО § 2. ВОЛЬТЕР – “ПАТРІАРХ ПРОСВІТИТЕЛІВ” Нічого з того, що створював Вольтер, не минало нас. Ж. Ж. Руссо Усякий натхненний розум наслідує Вольтера. О. С. Пушкін Французи нерідко називають XVIII ст.- століттям Вольтера. Таким чином вони підкреслюють значення не лише його наукових та художніх творів, а...
  7. Франсуа-Мари Аруэ Вальтер (Вольтер) Народився він у Парижі, його, предки були буржуа. Дід його був купцем, торгував сукном, а батько його одержав юридичне утворення й купив посаду нотаріуса (посада переходила в спадщину). Незабаром він женився на дочці суддівського чиновника. Франсуа-Мари був другим сином у сім’ї, його старший брат одержав дуже строго релігійне католицьке утворення,...
  8. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – ВОЛЬТЕР, Й. В. ГЕТЕ, Ф. ШІЛЛЕР – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО ІЗ ЛІТЕРАТУРИ XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО ВОЛЬТЕР, Й. В. ГЕТЕ, Ф. ШІЛЛЕР КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Просвітництво як ідейний рух і літературна епоха” 1. Дайте визначення епохи Просвітництва. Епоха Просвітництва, яка прийшла на зміну епосі Відродження,- одна із видатних сторінок в історії західноєвропейської культури. Просвітництво – ідейна течія,...
  9. Образ Гордона як втілення концепції “цивілізованої людини” Просвітництва ІЗ ЛІТЕРАТУРИ XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО ВОЛЬТЕР, Й. В. ГЕТЕ, Ф. ШІЛЛЕР Образ Гордона як втілення концепції “цивілізованої людини” Просвітництва Гордон – це священик-янсеніст. Янсеністи – представники протестантської течії в християнстві – проповідували безкінечну Божу благодать. Вольтер зображує героя бадьорим і спокійним старим, “що визначався двома неабиякими талантами: умів терпіти злигодні...
  10. Відповіді до теми: повість Вольтера “Простак” 1. До якої епохи належить творча діяльність Вольтера? Творчість Вольтера є складовою частиною епохи Просвітництва, яке є філософсько-ідеологічною течією XVІІІ ст. і відбилося в усіх сферах мистецтва, у тому числі і в літературі. 2. Назвіть основні стилі епохи Просвітництва. Епоха Просвітництва була характерною боротьбою за владарювання розуму, загальну рівність починаючи...
  11. Скорочено ПРОСТАК – ВОЛЬТЕР ВОЛЬТЕР ПРОСТАК У Франції біля моря розташувався невеликий монастир Гірської Богоматері. До берега пристав корабель з Англії. Гарний чорнявий хлопець зіскочив на землю. Він дуже сподобався Керкабонам – пріору та його сестрі. Його запросили у гості. Виявилося, що він гурон, не знає батька та матері. Колись у Гуронії (Вольтер цю...
  12. “Простак” Вольтера як дзеркало життя епохи Просвітництва До якої епохи належить творча діяльність Вольтера? Творчість Вольтера є складовою частиною епохи Просвітництва, яка є філософсько-ідеологічним течією XVIII ст. і позначилася у всіх сферах мистецтва, в тому числі і в літературі. Для епохи Просвітництва були характерними такі завдання: просвіта населення, поширення культури наукового знання, поліпшення життя з допомогою культури....
  13. ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ 1. Яким постає Вольтер з висловів сучасників та відомих письменників? 2. На які риси його вдачі вони звертають увагу? 3. У чому, на вашу думку, полягає конфлікт повісті? 4. Яка ідея твору “Простак”? 5. Як гуронець опинився у Франції? Знайдіть опис портрета , героя. 6. Хто був першим зустрічним гуронця...
  14. Ідейний зміст повісті Вольтера “Простак” У 1767 р. Вольтер створює повість “Простак”. Тут вперше у філософській прозі він переносить дію із екзотичних країн до Франції. Людина, яка здатна “сприймати всі предмети в неспотвореному вигляді, гурон за вихованням, француз за народженням опиняється в середовищі французького дворянства та духовенства XVIII ст., де панують беззаконня, шпигунство, доноси, релігійні...
  15. Ось як говорив про Ф. Шиллера його товариш&#8230 Ось як говорив про Ф. Шиллера його товариш – німецький поет Й. В. Гєте: “Статура його, постава, хода, навіть кожен його рух були сповнені гордості. І лише очі в нього були ніжними. І талант його був таким же, як його зовнішність. Він сміливо брався за великий сюжет, досліджував його звідусіль,...
  16. Ідейний зміст повести Вольтера “Простак&amp В 1767 році Вольтер створює повість “Простак”. Тут уперше у філософській прозі він переносить дію з екзотичних країн у Францію. Людина, що здатна “сприймати всі предмети в неспотвореному виді, гурон по вихованню, француз по народженню виявляється в середовищі французького дворянства й духівництва XVIII сторіччя, де панують беззаконня, шпигунство, доноси, релігійні...
  17. Вольтер Простодушний (більш стисло) (скорочено) У Франції біля моря розташувався невеликий монастир Гірської Богоматері. До берега пристав корабель з Англії. Гарний чорнявий хлопець зіскочив на землю. Він дуже сподобався Керкабонам – пріору та його сестрі. Його запросили у гості. Виявилося, що він гурон, не знає батька та катері. Колись у Гуронії (Вольтер цю країну вигадав)...
  18. Повість Вольтера “Простак”, зміст її назви, ідейний і художній зміст І. Філософська повість як жанр і її творець Вольтер. (Це одночасно і есе, і пам­флет, які відповідають на головні запитання життя. Франсуа-Марі Аруе – Вольтер, автор “Задига”, “Кандида” та “Простака”.) ІІ. “Простак” і теорія “природної людини” Жан-Жака Руссо. 1. Герой “Простака” – Гурон. (Дитя природи у цивілізованому світі. Цивілі­зований світ...
  19. Простаки сьогодні – хто вони? Якщо порівнювати сучасність з часом, зображеним у повісті Вольтера “Простак”, можна сміливо констатувати великі відмінності. По-перше, геройство випадкових людей під час воєн зведено до мінімуму і практично нехарактерно для західної цивілізації. По-друге, незважаючи на таку ж високу бюрократію (в деяких сферах життя сьогодні вона навіть стала більш високої), особисте життя...
  20. Добро і зло в комедії Вольтера “Простак” Проблема добра і зла, природи і суті добра і зла – вічна проблема, яка завжди хвилювала поетів і мислителів, серед яких був і Вольтер – видатний французький мислитель і майстер слова. Комедія “Простак”- один з найдраматичніших творів письменника, в якому він зобразив конфлікт між “сином природи” та “цивілізованим суспільством” і...
Вольтер був художником тенденційним. Ця тенденційність&#8230
«
»