Визначте жанрово-композиційні особливості новели “Кармен”. Розкрийте образ Кармен як зразок сильної вольової жінки в світовій літературі
Визначте жанрово-композиційні особливості новели “Кармен”. Розкрийте образ Кармен як зразок сильної вольової жінки в світовій літературі.
Однією з найпопулярніших новел Проспера Меріме була “Кармен” (1845 р.), але задум її виник набагато раніше – ще під час подорожі Проспера Меріме до Іспанії 1830 року. Там він зустрів прототип жіночого образу – циганку Карменсіту. Перш ніж розпочати написання твору, письменник здійснив велику дослідницьку роботу вивчивши наукові праці про історію циган, їхню мову, щоб забезпечити правдивість
Тема новели – зображення життєвої долі циган та людей контрабандистів.
Ідея новели – засудження деяких негативних рис циганського народу, возвеличення винахідливості, сміливості та вміння вистояти у скрутних обставинах.
Проблематика:
– кохання;
– матеріального блага та його впливу на людину;
– помсти;
– товариськості;
– зради;
– честі і чесності;
– обов’язку;
– цінності людського життя.
На рівні сюжету – це типовий романтичний твір. Але в новелі головне не сюжет, а те, як він розроблений та викладений. Передусім не було нічого піднесеного в образі самої Кармен (вона не тільки гарна, у ній чимало непривабливих рис). Глибоко розкриває Меріме і образ чоловіка – жертви кохання. Тому стриманість, стилістична нейтральність початку й фіналу новели відтінили пристрасну та напружену оповідь основних частин, змусили поставитись до них критичніше. Крім того, останній трактат, допомагав читачеві краще зрозуміти вплив на Кармен середовища й оточення.
Для образу героїні характерне поєднання протилежностей: чарівності і жорстокості. На контрасті побудовані також характери Кармен і Хосе. Вони належали до народів з різною культурою, що дуже відрізняло їх одне від одного. Хосе – баск; а Кармен – циганка. Тут зіткнулися дві народності, відповідно, два погляди на світ. Меріме прагнув типізувати психологію своїх персонажів, розглядати вчинки сильних вольових особистостей крізь призму часу й національної належності.
Кармен і Хосе по-різному ставилися до кохання, що поєднувало їх обох. Для Хосе кохання – це щось постійне, незмінне, на все життя. Заради кохання він пішов її дорогою, став контрабандистом – тільки б завжди бути поряд з нею. Прояви волелюбної натури і вільного духу Кармен позначилися не тільки на її повсякденному поводженні, на характері її дій, загалом на способі життя, а й на її уявленнях про кохання. Вона не бачила в цьому прекрасному почутті чогось постійного, такого, що могло б заволодіти серцем назавжди. Це почуття виникло у неї імпульсивно, спонтанно, було не тривалим і могло також раптово зникнути, як і виникло.
Кармен уміла твердо обстоювати своє право бути вільною, самостійно вирішувати свої життєві проблеми, поводитися так, як самій подобалося. Вона зовсім не сприймала чиїхось втручань у свої особисті справи, не любила, щоб хтось нею командував. Та ця жінка – не тільки волелюбна, рішуча, тверда. Вона ще й горда, її гордість така, що викликало повагу, прикрашала людину, личила їй. Гордість Кармен дуже добре доповнила її зовнішні риси, дивовижним чином підсилила її вродливість.
Особливості новели:
♦ розповідь велася від імені оповідача;
♦ прийом оповідання в оповіданні – обрамлення;
♦ характеристика і опис циганського народу подано детально;
♦ слова іспанського та циганського походження, їх етимологія подані у великій кількості;
♦ героїня – внутрішньо вільна, сильна, але лякала своєю жорстокістю, упертістю.