Вірш Маяковського “Нате”! (Сприйняття, тлумачення, оцінка)
Неприйняття існуючої дійсності – основний мотив ранньої лірики Володимира Маяковського. Поет повідомляє себе глашатаєм нових істин і зіштовхується з відчуженням навколишніх його людей. Мир навколо ліричного героя Маяковського нелюдський, твердий і духовно вбогий. Людина моральною, шляхетний душею нескінченно самотня в такому суспільстві
Однак він не стільки отчаивается й цурається свого оточення, скільки намагається боротися з ним. Поет нещадно, люто критикує існуючий миропорядок, створюючи яскраві сатиричні образи ситих, самовдоволених,
Ні, герой вірша поет – буде служити мистецтву, а не цій юрбі, що впустую пропалює життя. Монолог творця дуже емоційний, кожне слово в ньому бичує публіку, що складається з вульгарних обивателів: Через годину звідси в чистий провулок витече по людині ваш обрезклий жир, а я вам відкрив стільки віршів скриньок, я – безцінних слів марнотрат і розтринькувачів.
Поет протиставляє себе всьому такому суспільству, тому що суть творця – аж ніяк не скнарість, а щиросердечна щедрість. Герой називає свої слова “безцінними” (епітет) не з марнославства. Просте мистецтво, поезія – найдорожче, що є в його
Вірші є “самоцвітами” серця поета, і зберігаються вони, видимо, тому в “скриньках”. Герой не ховає ці “коштовності”, він готовий відкрити схованки своєї душі всім і кожному. Але погано те, що його поезія не потрібна суспільству, як, втім, і культура взагалі.
З відразою герой описує представників цього миру: От ви, чоловік, у вас у вусах
(2 votes, average: 5.00 out of 5)