Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Вільна тема: Сатиричні добутки 20-40-х років XX століття

Вільна тема: Сатиричні добутки 20-40-х років XX століття

Є письменники, які залишаються тільки у своєму часі. Вони були потрібні сучасникам, але нащадки їх забувають. З добутками ж Зощенко, Платонова, Булгакова відбулося зовсім інше. Як не замовчували їх, як не труїли письменників при житті, їхні книги прорвали “громаду років” і стали улюбленими у нащадків. По-новому зараз звучать і романи Ільфа і Петрова, яких, на щастя, не торкнулася рука влади. Навіть не віриться, що письменникам було б зараз 90 – 100 років, так молода їхня проза, так співзвучна нашим проблемам і думкам. Дивно плідним був союз

Іллі Ільфа і Євгенія Петрова. Подорожі великого комбінатора Остапа Бендера висвітлювали недоліки і пороки суспільства. От бюрократи “Геркулеса”: Берлага, Скумбрієвич і інші. От сам начальник Полихаєв, що перестав думати і замінив себе гумовими резолюціями на штампах. Всі сили він віддає боротьбі з іншою установою.

Скумбрієвич веде липову суспільну роботу, ухиляючись від своїх безпосередніх обов’язків, а запрошений німецький інженер вимагає, щоб йому дозволили зайнятися справою, але не може домогтися нічого. Не встигли шахраї організувати фіктивну контору “Рога і копита”, як відразу одержали

десятки викликів і вимог. А знаменита “Вороняччя слобідка” – вмістище квартирних склочників! А як обробляли письменники своїх побратимів по перу, а також “новаторів” у театрі і кіно! Важко перелічити всі ті вади, які майстерно помітили письменники. Але що саме примітне, у Зощенко, Булгакова, Ільфа і Петрова при розходженні в манері і прихильностях об’єкти сатири і типи досить схожі. Про що пише Зощенко? Про побут, про квартирні сварки, про бюрократів, про чиновницькі нововведення, про порожнечу життя обивателя. Але хіба не це ж бичують Булгаков і автори “Золотого теля”? “Його подвиг не може забути і не забуде чесна російська інтелігенція перехідного періоду, тому що його думки і його страждання – це її думи, її страждання”, – писав про Михайла Булгакова М. Захаров. Роман “Майстер і Маргарита” – добуток багатоплановий. Але сатира займає в ньому особливе місце. Булгаков показує, що все “письменство” багатьох літераторів з вигаданого їм московського об’єднання спрямовано на те, щоб обідати в гарному ресторані, мати дачу, квартиру, влаштуватися у житті.

За допомогою Воланда викриваються донощики, розпусники, сутяги, марнотратники життя. Обивателі піклуються лише про поліпшення своїх “житлових умов”, ведуть позови через квартири. Недарма Воланд зауважує, що квартирне питання зовсім зіпсувало москвичів. Знайшли своє відбиття у романі і незаконні арешти, що починалися в 30-і роки. Так, квартира номер 50, у якій оселився Воланд, і колись “користувалася дурною славою”, тому що і до його появи з неї безвісти зникали мешканці. І зрозуміла миттєва реакція Степи Лиходєєва, що, тільки-но побачивши, як опечатують квартиру загиблого Берліоза, і ще нічого не знаючи про його долю, боїться й із прикрістю згадує, що саме недавно усучив Берліозові свою статтю і вів з ним сумнівні розмови. Атмосфера доносів і підозрілості, настільки типова для 30-х років, – вся в цій сцені. Якщо сатира Булгакова трохи нагадує щедринський гротеск, то оповідання Михайла Зощенко скоріше те саме що ранні оповідання Чехова.

На сторінках оповідань Зощенко – вся Москва 20-30-х років з її комуналками, тісними загальними кухнями, де чадять примуси, де розпалюються сварки, а те й бійки. Ми сміємося над шахраями, що бояться виклику в прокуратуру (дуже схожі типи є в “Золотому теляті”), над безтурботними молодими людьми, які можуть одружитися, навіть не розглянувши нареченої, над лазнями, де потрібно прив’язувати номерок до ноги, і над лікарнями, де хворих ведуть на “обмивальний пункт” і де на очі їм попадається оголошення: “Видача трупів з 3-х до 4-х”. В оповіданнях Зощенко представлена ціла галерея випал і пристосованців. От в оповіданні “Шлюб з розрахунку” “старий революціонер з 9-го року”, що побував у всіх партіях, одружується з розрахунку. Довідавшись, що його молоду дружину, що має 15-й розряд, пільги і талони, розрахували зі служби, відразу розводиться з нею і шукає нову наречену. Трохи особняком від творчості цих письменників стоїть сатира Андрія Платонова, звернена до невідомих нащадків, тому що опублікувати “Котлован” і інші книги було немислимо. Герої його добутків – одномірні люди. Вощев, Жачев, Чиклин і інші персонажі – всі вони жертви класової боротьби і її ентузіастів. Навіть дівчинка Настя чітко вимагає вбивати поганих людей, особливо кулаків.

Всі ці люди не мають власної думки, живуть тільки по вказівці. Сільський активіст колгоспу імені Генеральної лінії жадібно чекає директив зверху. Він навіть мліє від захвату, коли бачить зображення земної кулі на штемпелях казенних паперів. Гостро сатиричними є всі добутки Платонова, присвячені селу. Так, у п’єсі “14 червоних хатинок” Антон Кінців велить всім смертельно ослабілим колгоспникам “дихати без зупинки”, а “хто продихає до вечора, тому трудодень запишу”.

Епоха в добутках сатириків вимальовується дуже яскраво, хоча, звичайно, трохи суб’єктивно. Трагічна доля цих письменників. Найтяжким ударом стала постанова 1946 року для Зощенко. Зацькований, умер Булгаков. Все своє життя провів у безвісності Платонов, оплакуючи долю репресованого сина. І тільки Ільфа і Петрова влада пощадила, обмежившись цензурними перешкодами. Традиції, закладені російською сатирою 19 століття, були блискуче розвинені радянськими письменниками. І їхні досягнення були засвоєні сучасною літературою. Так, чудовий роман-анекдот В. Войновича про солдата Чонкіна, увібрав в себе і злість булгаковської сатири, і гумор оповідань Зощенко.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Вільна тема: Сатира “Золотого теля” І. Ільфа та Є. Петрова – Скажіть, – запитав нас строгий громадянин із числа тих, хто визнали Радянську владу трохи пізніше Англії і трохи раніше Греції, – скажіть, чому ви пишете смішно? Що за смішки в реконструктивний період? Ви що, з розуму зійшли?.. – Але ми не просто сміємося, – заперечували ми. – Наша ціль...
  2. Так що є краса? Вільна тема Зимовий ранок. Іде сніг, укриваючи землю білою завісою. Сніжинки схожі на білі пухнаті зірочки. На вулицях стало затишно, начебто хтось розставив усе на свої місця. Це чарівниця-зима забрала все місто в казкове вбрання. На противагу цьому дивовижному пейзажу на окраїні міста коштує сірий будинок. Там у цей час прокинувся юнак,...
  3. Природа й людина. Вільна тема Улітку на клумбах парку море квітів… Восени палають спілими ягодами шипшина, глід, барбарис, зеленіють ялини, сосни. Уздовж доріг тягнуться нагору тополі. Багато будинків оточені високими туями, сріблистими ялинами й чагарниками. Як хочеться, щоб ця краса природи була вічною… Тільки що я прочитала оповідання Рея “И гримнув грім”. Прочитала й глибоко...
  4. Любов’ю дорожити вмійте. Вільна тема Любов, любов – говорить придання – Сполучник душі з душею рідний, И фатальне їх сіяння. І… двобій фатальної… Ф. І. Тютчев Був такий випадок. У редакцію однієї молодіжної газети прийшов парубок. Він готовий був заплатити більші гроші за те, щоб надрукували одну-єдиний рядок: “Лариса, я люблю тебе, прости мене! Сашко”....
  5. Гріх і чеснота людська. Вільна тема Не скажу, що я вірю в Бога. Мабуть, я навіть не вірю в нього. Це приходить згодом. Я хочу вірити, тому що віруючі люди – самі щасливі люди на землі. Вони знають, що таке істина, що таке любов, що таке гріх і чеснота людська. Я хочу стати щасливої, але не...
  6. Вільна тема: Подорож із сьогодення в майбутнє Ти знаєш, що сторіччя виробничої діяльності людей привели до значного погіршення природного середовища Землі. Уявимо собі, що екологічні проблеми настільки загострилися, що перед людством з’явилася дилема: або терміново направити всі зусилля й фінанси на відтворення природи, або ж переселятися на інші планети. Технічні можливості перелетіти в іншу планетну систему, зі...
  7. Жульєн Сорель – представник покоління 20-х років XІX століття Жульєн Сорель – представник покоління 20-х років XІX століття Мы все глядим в Наполеоны.. О. Пушкін Якщо чесно, то це неправда, що Жульєн – представник покоління 20-х років XІX століття. Він далеко поза цим часом. Навіть наша дійсність дає тисячі прикладів того, що сорелі не перевелися, вони, звісна річ, змінилися...
  8. Українське село 20-х років XX століття в п’єсах М. Куліша Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей української драматургії доби “розстріляного відродження”. Майже до кожного з наших корифеїв ми можемо прийти на могилу поклонитися, а Микола Куліш, востаннє обізвавшись із політичного ізолятора на Соловках 15 червня 1937 року, зник у безвісті. Та не зникла драматична спадщина письменника. Зараз Микола Гурович...
  9. Відповіді до теми: “Літературний процес 20-30-х років XX століття” Як у 20-30-ті роки розвивалося літературне життя в Україні? У 20-30-ті роки літературне життя в Україні було багатим і розмаїтим. Молоді, яскраві, талановиті письменники розвивали нові для нашої літератури течії: футуризм, конструктивізм, революційний романтизм, неоромантизм, неореалізм, необароко, імпресіонізм, експресіонізм тощо. Було створено багато літературних угруповань: “Плуг”, “Гарт”, “Аспанфут”, ВАПЛІТЕ, МАРС,...
  10. ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Другий період розвитку нової української літератури припадає на 40-60-ті роки XIX століття. Початком його вважається вихід у світ “Кобзаря” Тараса Шевченка (1840 p.). Цей період характеризується наближенням літератури до суспільного життя й підвищенням її ролі у визвольному русі, адже саме ці роки характеризуються загостренням кризи феодально-кріпосницького суспільства, посиленням боротьби народу...
  11. Авангардистська література Америки 50-х років ХХ століття Уже в перших своїх добутках, до якого би жанру він їх не відносив, письменник зображує темний і жорстокий мир, наповнений стражданнями й злочинами. У ньому скитаются люди, які перебувають на самому дні суспільства, безмежно самотньому, розгубленому, підданому впливу руйнівних сил капіталістичної дійсності. Грін співчуває тим своїм героям, яких пихаті буржуа...
  12. Жульєн Сорель – представник покоління 20-х років XIX століття Якщо чесно, то це неправда, що Жульєн – представник покоління 20-х років XIX століття. Він далеко поза цим часом. Навіть наша дійсність дає тисячі прикладів того, що сорелі не перевелися, вони, звісна річ, змінилися за ці 200 років, але не в сутності, а в прийомах і методах. Мета ж одна...
  13. ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-50-х років ХХ століття Літературний процес – це багатогранне історико-мистецьке явище, яке характеризується змінами у стилях і напрямах художньої творчості, у виражально-зображувальній системі художніх засобів, у тематичній та жанровій своєрідності творів тощо. Обумовлюється літературний процес багатьма факторами мистецького і суспільного порядку, зокрема інтенсивністю літературного життя в тому чи іншому регіоні країни чи в певному...
  14. ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 60-90-х років ХХ століття 60-ті pp. XX століття в СРСР були роками так званої хрущовської “відлиги”. Це був період засудження “культу особи” Сталіна й деякої лібералізації радянського суспільства в 1956-1964 pp. Постійними репресіями, що відбувалися до Великої Вітчизняної війни, а після неї – у1947р., 1949р., 1951 p., було забезпечено цілковиту покору радянського народу владі....
  15. ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 70-90-х років XIX століття Упродовж XIX ст. нові суспільні реформи привертали до себе увагу населення Європи, і України зокрема. Паралельно з цим розвивався менш помітний, проте глибокий процес промислової революції. Втім на Україні індустріалізація спочатку відбувалася повільно, й величезна більшість її населення лишалася такою, якою вона була впродовж тисячоліть, – хліборобами. Але, нарешті розвинувшись...
  16. Аналіз поетики Некрасова другої половини 50-х років ХІХ століття Одним з наочних ознак суспільного підйому, що почався, був вихід у світло збірника віршів Некрасова в 1856 р. Поет включив у нього кращі добутки, створені їм за 10 років (вірші першої половини 40-х років туди взагалі не ввійшли). Збірник відкривався віршем “Поет і громадянин”, у якому Некрасов викладав свої погляди...
  17. Український романтизм 20-60-х років XIX століття Кожна епоха в літературному поступі самобутня і оригінальна, вона диктує особливі погляди на світ та на людину в світі, щось відсувається на другий план, а на чомусь концентрується увага. До виникнення романтизму в український (так само, до речі, як і у світовій) літературі побутував класицизм. Епоха Просвітництва в культурі, класицизм...
  18. Українське село 20-х років XX століття в п’єсах М. Куліша МИКОЛА КУЛІШ МИКОЛА КУЛІШ Українське село 20-х років XX століття в п’єсах М. Куліша Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей української драматургії доби “розстріляного відродження”. Майже до кожного з наших корифеїв ми можемо прийти на могилу поклонитися, а Микола Куліш, востаннє обізвавшись із політичного ізолятора на Соловках 15 червня 1937 року,...
  19. Місце і роль М. Г. Чернишевського у суспільному русі 60-х років XIX століття В епоху, коли жив і творів Чернишевський, змінився характер і тип російської інтелігенції, тому що змінився її соціальний склад. Якщо в 40-і роки вона складалася в основному із дворян, то в 60-і вона стала різночинською. Феномен суспільної думки – досягнення 60-х років, його ще не було в 40-і – час...
  20. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – П. ТИЧИНА – ЕСТЕТИЧHE НОВАТОРСТВО ПОЕЗІЇ 20-Х РОКІВ XX СТОЛІТТЯ ЕСТЕТИЧHE НОВАТОРСТВО ПОЕЗІЇ 20-Х РОКІВ XX СТОЛІТТЯ П. ТИЧИНА КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Злети і падіння Тичини, зумовлені часом” 1. Яка збірка П. Тичини принесла йому славу геніального поета? Після виходу в світ дебютної збірки поезій П. Тичини “Сонячні кларнети” його почали називати князем поетів. Книга вразила...
Вільна тема: Сатиричні добутки 20-40-х років XX століття
«
»