Відповіді до теми: “Літературний процес 20-30-х років XX століття”

Як у 20-30-ті роки розвивалося літературне життя в Україні?

У 20-30-ті роки літературне життя в Україні було багатим і розмаїтим. Молоді, яскраві, талановиті письменники розвивали нові для нашої літератури течії: футуризм, конструктивізм, революційний романтизм, неоромантизм, неореалізм, необароко, імпресіонізм, експресіонізм тощо. Було створено багато літературних угруповань: “Плуг”, “Гарт”, “Аспанфут”, ВАПЛІТЕ, МАРС, ВУСПП та ін. У ці роки видавалося багато газет, журналів, збірників, де письменники і поети мали мої у заявити

про свої погляди на естетичні, національні й соціальні питання. Ці твори збагатили нашу літературу, вивели її на новий рівень.

Як проявлявся диктат компартії щодо творчого процесу в Україні?

За комуністичною теорією, письменство має бути слухняним гвинтиком і коліщатком загадьнопролетарської справи. Більшовицькі ідеологи вважали, шо письменником може бути будь-хто, і оголошувати “призов ударників” у літературу. Талант не брався до уваги, вірші чи проза “класово свідомих” робітників негайно друкувалися в періодиці, незважаючи на художню безпорадність цих тво­рів. Цьому масовому засиллю бутафорної

імітації літератури протистояла когорт митців, для яких література була засобом розкриття духовного багатства людської особистості, способом обстоювання гуманістичних цінностей.

Чому літературна дискусія 1925-1928років була неминучою?

Українська література постійно вибивалася за тісні межі, що були окреслені більшовицькими ідеологами. Письменство шукало шляхи розвитку літератури, яка мала створити культуру нації. Микола Хвильовий один із перших виступим проти “хуторянства”, “малоросійщини”, провінційщини і будь-якої вульгаризації мистецтва. Письменник протестував проти “диригентської палички Москви”, закликав тікати якомога далі і якомога швидше від ідеологічних стилів, які тоді їм нували в російській культурі й загрожували українській.

Але серед українського письменства було багато випадкових людей, які при йшли в літературу не за покликом душі, а за призовом партії. Саме вони насаджу вали панівну ідеологію великодержавництва, нівелювали самобутність української літератури, намагалися своєю масовою заангажованістю задавити нові, свіжі сили українського письменства. У таких умовах літературна дискусія була не тільки потрібною, а й неминучою.

Які процеси інтенсивного жанрового оновлення переживала проза 20-30-х років?

У 20-30-ті роки розвивається новелістика, яскравим представником якої був Г. Косинка. Та водночас багато українських письменників відходять від мани епічних форм, розвивають жанр міського роману. Вони експериментують зі словом, стилем. Юрій Яновський у романі “Майстер корабля” показав себе не тільки щирим романтиком, а й новатором щодо композиції твору.

Як розвивалася драматургія у 20-30-ті роки?

20-30-ті роки – це час експериментів. Найбільше ці тенденції виявилиси и драматургії. Виникали псевдотеатри, які спеціалізувались на агітках, на уславленні месіанської ролі пролетаріату. Поряд із ними діяли професійні театри, які зосереджувались на художньому покликанні.

Татановитий режисер Лесь Курбас створив театр “Березіль”, де ставив експериментальні вистави, пориваючи з традиційними театральними нормами.

Драматурги М. Куліш, І. Кочерга, Я. Мамонтов писали п’єси, в яких активнії обстоювали власне бачення сценічного мистецтва.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Відповіді до теми: “Літературний процес 20-30-х років XX століття”

Categories: Шкільні твори

Links