Вільгельм Аполлінарій Костровицький (1880-1918)

Вільгельм Аполлінарій Костровицький народився в Римі 26 серпня 1880 року. Він був позашлюбним сином російської підданої та італійського офіцера. Його дід по материнській лінії, поляк за походженням, штабс-капітан російської армії, після поразки Польського повстання 1863-1864 років проти царської Росії був змушений залишити родовий маєток у Білорусії під Иовогрудком.

До дев’яти років Аполлінарій Костровицький мешкав у Італії, потім у Монако, часом виїжджаючи з матір’ю до Ніцци або Канн.

Коли юнакові виповнилося 19 років, Костровицькі

оселилися в Парижі. Молодий поет вів богемний спосіб життя, відвідував паризькі кав’ярні та бари.

У роки Першої світової війни Аполлінер пішов на фронт. Під час його відпустки друзі не впізнали у піхотному офіцерові, який приїхав до Парижа, колишнього Вільгельма Аполлінарія: так змінили молодого чоловіка фронтові будні.

1904 року Гійом Аполлінер познайомився з Пабло Пікассо. Приятелювання незабаром виросло в міцну дружбу; до речі, зберігся портрет Аполлінера, написаний видатним художником.

Не доживши двох днів до закінчення війни, ослаблений пораненням і складною операцією, Гійом Аполлінер помер від

грипу 9 листопада 1918 року.

Українською мовою поезії перекладалися П. Тичиною, М. Терещен-ком, Д. Павличком, М. Лукашем.

МІСТ МІРАБО

Під мостом Мірабо струмує Сена Так і любов Біжить у тебе в мене Журба і втіха крутнява шалена Хай б’є годинник ніч настає Минають дні а я ще є Рука в руці постіймо очі в очі Під мостом рук Вода тече хлюпоче Од вічних поглядів спочити хоче Хай б’є”годинник ніч настає Минають дні а я ще є Любов сплива як та вода бігуча Любов сплива Життя хода тягуча Надія ж невгамовано жагуча Хай б’є годинник ніч настає Минають дні а я ще є Минають дні години і хвилини Мине любов І знову не прилине Під мостом Мірабо хай Сена плине Хай б’є годинник ніч настає Минають дні а я ще є Переклад з французької

ЛОРЕЛЕЯ

Жила у Бахарасі білявка чарівна Усіх мужчин в окрузі з ума звела вона І врешті сам єпископ позвав її на суд Та виправдати мусив через її красу О Лорелеє очі у тебе як смарагд Хто вчив тебе чаклунства який великий маг Прокляті в мене очі проклята я сама Хто в очі ті загляне тому життя нема У них не самоцвіти пекельнії вогні В огні в огні спаліте ті чари навісні В тім полум’ї шаленім і я старий горю Хай судить тебе інший а я програв цю гру Не смійся превелебний молися небесам Спали мене благаю рятуйсь як можеш сам Поїхав мій коханий у чужодальній світ Спали мене благаю мені немилий світ Болить у мене серце то мабуть не к добру Сама на себе гляну вже знаю що помру Болить у мене серце відколи я сама Болить у мене серце бо милого нема Призвав тоді єпископ трьох лицарів як стій Ведіть цю божевільну в дівочий монастир тужна Лоро в очах у тебе шал Іди іди в черниці забудеш марний жаль рушили в дорогу вони учотирьох плакалась небога до провожатих трьох Пустіть мене молю вас на верх тії скали Нехай ще раз спогляну на замок мій згори Нехай ще раз побачу свій образ у воді А потім прилучуся до дів святих і вдів Вже коси золотаві на вітрі розплелись Вернися Лорелеє гукали їй вернись Ви бачите по Рейну там човничок пливе А в човні тім мій милий і він мене зове Вертається мій милий у мене серце мре Не стямилась причинна шубовснула у Рейн Побачила свій образ то і сама вмирай Ті сонячнії коси ті очі як смарагд Переклад з французької

ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА Й ВОДОГРАЙ

О постаті убиті любі О дорогі розквітлі губи Міє Мареє Єтто Лорі Анні і ти Маріє Де ви дівчата Я вас питаю Та біля водограю Що плаче й кличе Голубка маревіє Душа моя в тремкій напрузі Де ви солдати мої друзі Де ви Бійї Даліз Реналь Печальні ваші імена Як у церквах ходи луна Б’ють відгомоном до небес Ви в сонну воду глядитесь І погляд ваш вмирає десь Де Брак де Макс Жакоб Дерен Що в нього очі як той Рейн Де милий Кремній, волонтер Вже може їх нема тепер Душа ятриться з непокою І водограй рида зі мною, А як вони іще живі Десь б’ються на Швнічнім-.фронті Тим олеандри всі в крові І сонце ранене в траві, На багрянистім горизонті Переклад з французької М. Лукаша


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Вільгельм Аполлінарій Костровицький (1880-1918)

Categories: Твори з української літератури

Links