Виклад змісту добутку “Убити собаку, щоб образумить чоловіка”
На день народження купця Сунь Жуна повинні прийти тільки два його задушевних друзі, два пройдисвіти – Лю Лунцин і Ху Цзичжуань. Дружина, що накрила святковий стіл, з гіркотою дорікає чоловіка в тім, що не запрошений молодший брат, Сунь Чунъэр. Його по наклепах двох пройдисвітів відлучили від будинку, живе він у занедбаній гончарні
У Суня-младшего немає грошей на подарунок. Але не поздоровити старшого брата він не може, і доводиться йти голіруч. За це той спочатку зустрічає його докорами, а потім і б’є
Назавтра свято – день поминовения.
Сунь Жун продовжує випивати із двома пройдисвітами. Він уже неабияк п’яний. Дружки нашіптують, що молодший, йому на погибель, робить чаклунський обряд. Сунь Жун вибухає грубою лайкою,
Наступного дня трійця продовжує пиятику, але вже в харчевні. Сунь напивається доп’яна, його виволікають на вулицю, де він валиться на землю й засипає. Починається пурга. Шалапути бояться нічний стражи, та й взагалі не хочуть возитися з п’яним. Вони вирішують кинути його на морозі, перед відходом обшукують і забирають колишні при ньому п’ять злитків срібла
У цей час по нічній вулиці вертається у свою гончарню молодший Сунь, що намагався заробити кілька монет перепискою паперів. Він натикається на сплячого брата. Відразу розуміє, що той випивав із дружками, які попросту кинули його. Звалює старшого на спину й відносить додому. Розташована до нього братова годує його й обіцяє захистити від нападок чоловіка. Сунь Жун приходить у себе, виявляє пропажу грошей і негайно приймається обвинувачувати Суня-младшего, а потім виганяє з дому, змусивши стояти у дворі на колінах. Брат ледь не замерзає
Назавтра дружки-пройдисвіти як ні в чому не бувало є в будинок Суня. Вони запевняють, що довели захмелілого заступника до самого будинку й тільки тоді передоручили турботам молодшого брата, якому тільки й залишалося, що внести його в будинок і укласти в постіль. Сунь Жун вірить имбезоговорочно.
Його дружина, Ян Мэйсян, марне питавшаяся вивести двох пройдисвітів на чисту воду, задумує хитромудрий план. Вона купує в сусідки собаку, убиває її, потім натягає на неї одяг, нахлобучивает капелюх і кидає в задніх воріт. Тим часом трійця, знову як треба напившись, вертається додому. У воріт Сунь прощається із дружками. Ті йдуть. Головні ворота виявляються замкнені, а в задніх він натикається на труп. Спьяну вирішивши, що це вбитий, він кидається до дружини за радою. Якщо таємно не поховати тіло, сусіди неодмінно донесуть в управу, а там катувати почнуть…
Дружина підказує звернутися по допомогу до вірних дружків. Як вона й припускає, ті, довідавшись, у чому справа, у страху защіпаються по будинках. Зате Суну_-молодший погоджується, хоча після всіх образ і побоїв міг би й відмовитися. Він несе труп, дивуючись, чому від небіжчика так несе псиною. Сунь Жун покірний шляхетністю брата
Суню-младшему доручають наглядати за заставною крамницею. Дружки-негідники, що зрозуміли, що дружба тепер нарізно й більше провина на дарівщину не поп’єш, шантажують Сунь Жуна, обвинувачуючи його в убивстві й вимагаючи грошей за мовчання. Той готовий поступитися мерзотникам, але молодший відговорює його. Він приймає провину на себе, готовий і перед судом виправдатися від оближного обвинувачення. Однак суддя охоче вірить наклепникам. Дружині доводиться відрити й пред’явити суду вбитого собаку. Негідники викриті. Їх присуджують до дев’яноста ударів ціпками кожного. Сунь Жун, завдяки чеснотам дружини, уникає покарання за утиск молодшого брата, що тепер призначений повітовим чиновником
(1 votes, average: 5.00 out of 5)