Виклад змісту добутку “Народження Кумари”

Могутній демон Тарака, якому за доконані їм аскетичні подвиги Брахма у свій час даровал необоримую силу, лякає й принижує небесних богів, так що навіть їхній цар Индра змушений платити йому данина. Боги молять Брахму про допомогу, але той нічим не може полегшити їхня доля й тільки пророкує, що незабаром у Шиви народиться син, що єдиний здатний розтрощити Тараку. Однак у Шиви ще немає дружини, і боги призначають йому в чоловік і жінка дочка пануючи гір Хималая Парвати, при народженні якої землю обсипав квітковий дощ, що передвіщає благо усьому

світу, що опромінює своїм ликом всі сторони світла, що сполучає в собі всі що не є прекрасного на землі й на небі

Щоб здобути любов Шиви, Парвати відправляється в його обитель на горі Кайласе, де Шива віддається суворому подвижництву. Домагаючись його розташування, Парвати віддано піклується про нього, але, занурений у глибоке самоспоглядання, Шива навіть не зауважує її зусиль, безпристрасний і байдужий до її краси й послужливості. Тоді рятуйте! приходить бог любові Кама, збройний луком із квітковими стрілами. З його приходом у покритих снігом горах розцвітає весна, і тільки обитель Шиви далека радості природи, а

сам бог як і раніше залишається нерухомим, безмовним, глухим і до весняної принадності, і до зверненого до нього словам любові. Кама намагається простромити своею стрілою серце Шиви й розтопити його холод. Але Шива миттєво спалює його полум’ям свого третього ока. Кохана Ками Раті гірко ридає над жменькою попелу, що залишилася від її чоловіка. Вона готова покінчити із собою, розвівши похоронне багаття, і тільки голос із неба, возвещающий їй, що Кама відродиться, як тільки Шива знайде щастя любові, утримує неї від виконання свого наміру

Після спалення Ками пригноблена безуспішністю своїх старань Парвати вертається в рідну домівку. Ремствуючи на безсилля своєї краси, вона сподівається, що тільки вмертвіння плоті допоможе їй досягти поставленої мети. Переодягшись у грубе плаття з лика, харчуючись тільки променями місяця й дощовою водою, вона віддається, подібно Шиве, жорстокої аскезе. Через якийсь час до неї приходить молодий пустельник і намагається відговорити від виснажливого її подвижництва, якого недостоин, за його словами, жорстокою, відразливою своєю байдужістю й неподобством Шива. Парвати в обуренні відповідає жагучою хвалою Шиве, єдиному, кому належать її серце й помисли. Незнайомець зникає, і замість нього з’являється сам Шива, великий бог, що прийняв вигляд молодого пустельника, щоб випробувати глибину почуттів Парвати. Переконавшись у її відданості, Шива готовий тепер стати їй люблячим чоловіком і слугою.

Він посилає сватами до батька Парвати Хималаю сімох божественних мудреців – риши. Той призначає весілля на четвертий день після їхнього прибуття, і до неї радісно готуються наречений і наречена. У весільній церемонії беруть участь Брахма, Вишну, Индра, бог сонця Сурья, її оголошують чудесним співом небесні співаки – гандхарви, прикрашають чарівним танцем небесні діви – апсари. Шива й Парвати сходять на золотий трон, богиня щастя й краси Лакшми осіняє їхнім небесним лотосом, богиня мудрості й красномовства Сарасвати вимовляє мистецьки складене благословення

Медяний місяць Парвати й Шива проводять у палаці пануючи Хималая, потім відправляються на гору Кайласу й, нарешті, усамітнюються в чудесному лісі Гандхамадане. Терпляче й ніжно навчає Шива соромливу Парвати мистецтву любовного пещення, і в любовних утіхах для них як одна-єдина ніч проходять сто п’ятдесят пір року, або двадцять п’ять років. Плодом їхньої великої любові й повинне стати народження Кумари, бога війни, відомого також під іменами Сканди й Карттикеи.

Шакунтала, або Впізнана [по кільцю] Шакунтала (Abhijnana-Sakuntala) – П’єса у віршах і прозі

Могутній цар Душьянта попадає під час полювання в мирну лісову обитель пустельників і зустрічає там трьох юних дівчин, що поливають квіти й дерева. В одну з них, Шакунталу, він закохується з першого погляду. Видаючи себе за царського слугу, Душьянта розпитує, хто вона така, тому що побоюється, що, будучи іншого, чим він, походження, вона за законом касти не зможе йому належати. Однак від подруг Шакунтали він довідається, що вона теж дочка пануючи Вишвамитри й божественної діви Менаки, що залишила неї на піклування глави обителі мудреця Канви. У свою чергу, коли на обитель нападають демони-ракшаси й Душьянте доводиться неї захищати, з’ясовується, що й він не царський слуга, а сам великий цар

Шакунтала полонена мужністю, шляхетністю й чемним поводженням Душьянти не менш, ніж він – її красою й скромністю. Але якийсь час закохані не зважуються відкрити один Одному свої почуття. І тільки один раз, коли цар випадково підслухує бесіду Шакунтали зі своїми подругами, у якій вона зізнається, що вдень і вночі її спалює жагуча любов до Душьянте, цар робить їй відповідне визнання й клянеться, що, хоча в палаці його багато красунь, “лише дві складуть славу його роду: оперезана морями земля й Шакунтала”.

Названого батька Шакунтали Канви не було в цей час в обителі: він пішов у далеке паломництво. Тому Душьянта і його кохана містять шлюбний сполучник по обряду гандхарвов, що не вимагає згоди батьків і весільної церемонії. Незабаром після цього, покликаний невідкладними царськими справами, Душьянта ненадовго, як він сподівається, їде до себе в столицю. І саме в його відсутність обитель відвідує мудрець Дурвасас. Занурена в думці про Душьянте, Шакунтала його не зауважує, і гневливий мудрець проклинає її за мимовільну негостинність, прирікаючи на те, що той, кого вона любить, не згадає неї, “як п’яний не пам’ятає раніше сказаних слів”. Подруги просять Дурвасаса зм’якшити його проклін, якого Шакунтала, на щастя, навіть не чула, і, умилостивленний ними, він обіцяє, що проклін втратить силу, коли цар побачить кільце, подароване Имшакунтале.

Тим часом в обитель вертається батько Канва. Він благословляє шлюб своєї прийомної дочки, що, за його словами, уже чекає дитини, що несе благо усьому світу, і, давши їй мудрі наставляння, відсилає із двома своїми учнями до чоловіка-царя. Шакунтала приїжджає у величною, вражаючою своєю пишнотою царський палац, так не схожий на скромну її обитель. І тут Душьянта, зачарований прокльоном Дурвасаса, не довідається її й відсилає ладь. Шакунтала намагається показати йому подароване їм самим кільце, але виявляє, що кільця немає – вона втратила його в дорозі, і цар остаточно неї відкидає. У розпачі Шакунтала молить землю розкритися й поглинути її, і тоді в блиску блискавок сходить із небес її мати Менака й несе її ссобой.

Через деякий час палацова варта приводить рибалку, запідозреного в крадіжці дорогоцінного персня. Виявляється, що цей перстень – кільце Шакунтали, що рибалка знайшов у череві пійманої їм риби. Як тільки Душьянта побачив кільце, пам’ять до нього повернулася. Любов, каяття совісті, скорбота розлуки терзають його: “Моє серце спало, коли в нього стукалася газелеокая, а тепер воно пробудилося, щоб зазнати борошна каяття!” Всі зусилля придворних утішити або розважити царя виявляються марними, і будить Душьянту від безнадійного суму лише прибуття Матали, візника пануючи богів Индри.

Матали призиває Душьянту допомогти небожителям у їхній боротьбі з могутніми демонами-асурами. Цар піднімається в небо разом з Матали, робить безліч військових подвигів і після перемоги над демонами, заслуживши подяку Индри, опускається на повітряній колісниці на вершину гори Хемакути в обитель прабатька богів святого мудреця Кашьяпи. Поблизу обителі Душьянта зустрічає хлопчика, що грає з левеням. По його поводженню й вигляду цар догадується, що перед ним його власний син. І відразу з’являється Шакунтала, що, як з’ясовується, все це час жив в обителі Кашьяпи й там народила царевича. Душьянта падає в ноги Шакунтали, молить її про прощення й одержує його. Кашьяпа розповідає люблячим дружинам про проклін, що змусив їх безвинно страждати, благословляє їхнього сина Бхарату й пророкує йому влада над усім миром. На колісниці Индри Душьянта, Шакунтала й Бхарата вертаються в столицю царства


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Виклад змісту добутку “Народження Кумари”

Categories: Нові твори

Links