Виклад змісту добутку Трамвай “Бажання”

Місце дії п’єси – убога окраїна Нового Орлеана; у самій атмосфері цього місця, по ремарці Уильямса, відчувається щось “пропаще, зіпсоване”. Саме сюди трамвай із символічною назвою “Бажання” привозить Бланш Дюбуа, що після тривалого ланцюга невдач, негод, компромісів і втрати родового гнізда сподівається знайти спокій або одержати хоча б тимчасовий притулок – улаштувати собі перепочинок у сестри Стелли і її чоловіка Стэнли Ковальского.

Бланш прибуває до Ковальским в елегантному білому костюмі, у білих рукавичках і капелюсі

– немов її чекають на коктейль або на чашку сподіваючись світські знайомі з аристократичного району. Вона так вражена злиденністю житла сестри, що не може сховати розчарування. Нерви її давно вже на межі – Бланш раз у раз прикладається до пляшки скроні

За ті десять років, що Стелла живе окремо, Бланш багато чого пережила: умерли батьки, довелося продати їх великий, але заложенний-перезаложенний будинок, його ще називали “Мрією”. Стелла співчуває сестрі, а от її чоловік Стэнли зустрічає нову родичку в багнети. Стэнли – антипод Бланш: якщо та своїм видом нагадує тендітну метелика-одноденку, те Стэнли

Ковальский – людина-мавпа, зі сплячою душею й примітивними запитами – він “їсть, як тварина, ходить, як тварина, висловлюється, як тварина… йому нема чим козирнути перед людьми, крім грубої сили”. Символічно його перша поява на сцені зі шматком м’яса в обгортковому папері, наскрізь просоченою кров’ю. Вітальний, грубий, почуттєвий, звиклий у всьому себе догоджати, Стэнли схожий на печерну людину, що принесла подрузі видобуток

Підозрілий до всього чужорідного, Стэнли не вірить оповіданню Бланш про невідворотність продажу “Мрії” за борги, уважає, що та привласнила собі всі гроші, накупивши на них дорогих туалетів. Бланш гостро відчуває в ньому ворога, але намагається упокоритися, не подавати виду, що його розкусила, особливо довідавшись про вагітності Стелли

У будинку Ковальских Бланш знайомить із Митчем, слюсарем-інструментальником, тихою, спокійною людиною, що живе вдвох із хворою матір’ю. Митч, чиє серце не так огрубіло, як у його друга Стэнли, зачарований Бланш. Йому подобається її крихкість, беззахисність, подобається, що вона так несхожа на людей з його оточення, що викладає літературу, знає музику, французьку мову

Тим часом Стэнли насторожено придивляється до Бланш, нагадуючи звіра, що готується до прьокку. Підслухавши один раз безсторонню думку про себе, висловлене Бланш у розмові із сестрою, довідавшись, що вона вважає його жалюгідним неуком, майже твариною й радить Стеллі піти від нього, він затаює зло. А таких, як Стэнли, краще не зачіпати – вони жалості не знають. Боячись впливу Бланш на дружину, він починає наводити довідки про її минуле, і воно виявляється далеко не бездоганним. Після смерті батьків і самогубства коханого чоловіка, мимовільною винуватницею якого вона стала, Бланш шукала розради в багатьох постелях, про що Стэнли й розповів заїжджий комівояжер, теж якийсь час пользовавшийся ee милостями

Наступає день народження Бланш. Та запросила до вечері Митча, що незадовго до цього практично зробив їй речення. Бланш весело розспівує, приймаючи ванну, а тим часом у кімнаті Стэнли не без єхидства повідомляє дружині, що Митч не прийде, – йому нарешті відкрили ока на цю шльондру. І зробив це він сам, Стэнли, розповівши, чим та займалася в рідному місті – у яких постелях тільки не побувала! Стелла вражена жорстокістю чоловіка: шлюб з Митчем був би порятунком для сестри. Вийшовши з ванною й причепурившись, Бланш дивується: де ж Митч? Пробує дзвонити йому додому, але той не підходить до телефону. Не розуміючи, у чому справа, Бланш проте готується до гіршого, а отут ще Стэнли зловтішно підносить їй “подарунок” до дня народження – зворотний квиток до Лорела, міста, звідки вона приїхала. Бачачи сум’яття й жах на особі сестри, Стелла гаряче співпереживає їй; від всіх цих потрясінь у неї починаються передчасні пологи…

У Митча й Бланш відбувається остання розмова – робітник приходить до жінки, коли та залишилася у квартирі одна: Ковальский повіз дружину в лікарню. Уражений у кращих почуттях, Митч безжалісно говорить Бланш, що нарешті розкусив її: і вік у неї не той, що вона називала, – недарма все норовила зустрічатися з ним увечері, де-небудь у напівтемряві, – і не така вуж вона недотрога, яку із себе будувала, – він сам наводив довідки, і все, що розповів Стэнли, підтвердилося

Бланш нічого не заперечує: так, вона плуталася з ким потрапило, і немає їм числа. Після загибелі чоловіка їй здавалося, що тільки пещення чужих людей можуть якось заспокоїти її спустошену душу. У паніці металася вона від одного до іншого – у пошуках опори. А зустрівши його, Митча, возблагодарила Бога, що їй послали нарешті надійний притулок. “Клянуся, Митч, – говорить Бланш, – що в серце своєму я жодного разу не збрехала вам”.

Але Митч не настільки духовно високий, щоб зрозуміти й прийняти слова Бланш, Він починає незграбно приставати до неї, випливаючи споконвічній чоловічій логіці: якщо можна з іншими, те чому не із мною? Ображена Бланш проганяє його.

Коли Стэнли вертається з лікарні, Бланш уже встигла грунтовно прикластися до пляшки. Думки її неуважні, вона не цілком у собі – їй усе здається, що от-от повинен з’явитися знайомий мільйонер і відвезти її на море. Стэнли спочатку добродушний – у Стелли до ранку повинен народитися маля, все йде добре, але коли Бланш, що болісно намагається зберегти залишки достоїнства, повідомляє, що Митч приходив до неї з кошиком троянд просити прощення, він вибухає. Так хто вона така, щоб дарувати їй троянди й запрошувати в круїзи? Бреше вона всі! Немає ні троянд, ні мільйонера. Єдине, на що вона ще годиться, – це на те, щоб разок переспати з нею. Розуміючи, що справа приймає небезпечний зворот, Бланш намагається бігти, але Стэнли перехоплює її у дверей і несе вспальню.

Після всього случившегося в Бланш скаламутився розум. Стелла, Що Повернулася з лікарні, під тиском чоловіка вирішує помістити сестру в лікарню. Повірити кошмару про насильство вона просто не може, – як же їй тоді жити зі Стэнли? Бланш думає, що за нею приїде її друг і повезе відпочивати, але, побачивши лікаря й сестру, лякається. М’якість лікаря – відношення, від якого вона вже отвикла, – все-таки заспокоює її, і вона покірно йде за ним зі словами: “Не важливо, хто ви такий… я все життя залежала від доброти першого зустрічного”.

В. И. Бернацкая

Джерело: Всі шедеври світової літератури в короткому викладі. Сюжети й характери. Закордонна Література XX століття. М.: “Олімп”; ТОВ “Видавництво ACT”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Виклад змісту добутку Трамвай “Бажання”

Categories: Нові твори

Links