Виклад змісту добутку Фейхтвангера “Єврей Зюсс”

Дія відбувається в першій половині XVIII в. у німецькому герцогстві Вюртембергском. Исаак Симон Аандауер, придворний банкір герцога Эбергарда-Людвига і його фаворитки графині фон Вюрбен, людина богатий і досить впливовий, давно вже придивляється до Иозефу Зюссу Оппенгеймеру, подвизающемуся як фінансист при різних німецьких дворах і заслужившему репутації розумної людини. Ландауеру імпонує ділова хватка Зюсса, упевнена напористість і заповзятливість, нехай навіть трохи авантюрної властивості

Однак старому не по душі підкреслена чепуристість

молодого колеги, його претензії на аристократизм, пристрасть до показної розкоші. Зюсс із нового покоління ділків, і йому здається безглуздої прихильність Ландауера старозаветним єврейським звичкам, його непрезентабельний зовнішній вигляд – ці вічні лапсердак, ярмулка, пейси. На що потрібні гроші, якщо не обертати їх у пошану, розкіш, будинку, багаті вбрання, коней, жінок. А старий банкір випробовує торжество, коли входить у такому виді в кабінет будь-якого государя й самого імператора, які мають потребу в його радах і послугах. Молодому колезі неведомо найтонше задоволення таїти влада, володіти нею й не виставляти на загальний огляд. Саме Ландауер познайомив Зюсса із принцом Карлом-Олександром Вюртембергским, правителем Сербії й імперським генерал-фельдмаршалом, але тепер перебуває в здивуванні, отчого звичайно розважливий Зюсс бере на себе керування його фінансовими справами, гаючи час і гроші, адже принц – голоштанник, та й у політичних відносинах – повний нуль. Але внутрішнє чуття підказує Зюссу, що потрібно зробити ставку саме на цю фігуру, у ньому живе непояснена впевненість, що справа обіцяє вигоду

Эбергард-Людвиг нарешті-те вирішується дати відставку графині фон Вюртен, їхній зв’язок тривав біля тридцяти років і став зовсім певним фактом германської й загальноєвропейської політики. Графиня всі ці роки безцеремонно втручалася в справи правління й відрізнялася непомірною жадібністю, чим здобула загальну ненависть. Придворні й члени парламенту, міністри різних європейських дворів, сам прусский король перестерігали герцога порвати з нею, примиритися з Иоганной-Элизабетой, подарувати країні й собі другого спадкоємця. Але хоч опальна графиня й шаленіє, Майбутнє її цілком застраховано – завдяки старанням Ландауера її фінанси в кращому стані, чим у будь-якого можновладного князя

Карл-Олександр звертається із Зюссом дружелюбно, але, трапляється, і грубо потішається над ним. Величезне враження. робить на принца зустріч із дядьків Зюсса, рабби Габриелем, каббалистом, віщуном. Той пророкує, що Карл-Олександр стане власником князівської корони, але пророцтво здається неймовірним, адже живі кузен і його старший син

Рабби Габриель привозить у Вюртемберг дочка Зюсса – чотирнадцятилітню Ноэми й поселяється з нею у відокремленому маленькому будиночку в Гирсау. На життєвому шляху Зюсса було багато жінок, але лише одна залишила щемливий слід у його душі. У тім голландському містечку він довідався теперішнє почуття, але кохана незабаром умерла, подарувавши йому дочка

Відбувається одруження Карла-Олександра із принцесою Марією-Августою, що виявляє прихильність приємному й галантному придворному євреєві. Карл-Олександр переходить у католицьку віру, що викликає потрясіння у Вюртемберзі – оплоті протестантизму. А незабаром збувається пророкування рабби Габриеля, він стає правителем герцогства. владу, Що Дісталася, він розглядає як джерело задоволення власних егоїстичних помислів. Зюсс, коли треба, уміє виявити низькопоклонство й догідливість, він бойок на мову, відрізняється гостротою розуму. Фінансовий радник герцога, його перша довірена особа, вона вміло роздмухує честолюбство свого володаря, потурає його примхам і прагненням. Він охоче уступає сластолюбцеві-герцогові дочка гирсауского прелата Вайсензе Магдален-Сибиллу, хоча знає, що дівчина без пам’яті закохана в нього. І дарма вона настільки трагично сприймає случившееся – відтепер перед дурненькою провінціалкою відкривається широка дорога. Зюсс добуває засобу на зміст двору, армії, князівські витівки й розваги, тримає у своїх руках нитки державних і приватних інтересів. Уводяться всі нові податки, іде безсоромна торгівля посадами й титулами, країна задихається від нескінченних поборів і мит

Сліпучу кар’єру робить Зюсс, але ж батько в нього був комедіант, мати – співачка, але от дід – благочестивий, шановний усіма кантор. Тепер Зюсс будь-що-будь хоче одержати дворянство. Зосереджена в його руках повнота влади вже не задовольняє його, він бажає офіційно зайняти місце першого міністра. Звичайно, якби він хрестився, усе б улагодилося в один день. Але для нього справа честі одержати найвищий у герцогстві пост, залишаючись євреєм. До того ж він має намір женитися на португальській дамі, досить заможній удові, що поставила умовою одержання їм дворянства. Але на шляху до цього є препони.

Сходженню до багатства й влади супроводжують ненависть і відраза. “При колишньому герцогу країною правила повія, – говорять у народі, – а при нинішньому править жид”. Озлобленість, неуцтво, марновірства створюють грунт для спалаху гонінь на євреїв. Приводом стає процес над Иезекиилем Зелигманом, ложно обвинуваченим у дітовбивстві. Исаак Ландауер, а потім депутація єврейської громади просять Зюсса допомогти, щоб не пролилася безневинна кров. Зюсс же воліє не втручатися, зберігати строгий нейтралітет, чим викликає їхнє несхвалення. Невдячні, думає Зюсс про одновірців, адже він усюди й скрізь домагався для них послаблень, до того ж і так уже приніс жертву тим, що не відрікся від єврейства. Але вуж дуже йому хочеться виправдатися в очах дочки, до якої дійшли злі, тяжкі слухи про батька, і він благає герцога про сприяння. Карл-Олександр просить не докучати йому, він і так уже прослил на всю імперію єврейським поплічником, але все-таки за його вказівкою підсудного звільняють. Зюсс хвастається, як будуть його звеличувати й вихваляти в єврейському світі, але отут довідається від матері, що батьком його був зовсім не комедіант Иссахар Зюсс, а Георг-Эбергард фон Гейдерсдорф, барон і фельдмаршал. Він по народженню християнин і вельможа, хоча й незаконнонароджений

При дворі закручуються інтриги, розробляється план підпорядкування Вюртемберга католицькому впливу. Активізуються вороги Зюсса, маючи намір почати проти нього кримінальна справа за обвинуваченням у шахрайських аферах, але доказів не перебуває. Безглузда обмова, підказана неспроможною заздрістю й шаленою злістю, обурюється Карл-Олександр. Поки Зюсс у від’їзді, Вайсензе, що мріє осадити єврея, що зарвався, привозить герцога в Гирсау, обіцяючи приємний сюрприз. Він показує будинок, де Зюсс ховає від сторонніх очей красуню дочка. Намагаючись уникнути сластолюбних домагань герцога, Ноэми кидається з даху й розбивається. Її смерть стає страшним ударом для Зюсса, він замишляє витончену помсту для герцога. Коли той намагається організувати абсолютистську змову, Зюсс віддає його, і, не в силах пережити катастрофа надій і далеко, що йдуть планів, герцог умирає від удару. Але Зюсс не випробовує очікуваного задоволення, його рахівниця з герцогом, мистецьки зведене будинок помсти й торжества – усе неправда й омана. Він пропонує ватажкам змови заарештувати його, щоб самим уникнути переслідувань і можливої розплати. І от уже колишні сподвижники, ще недавно шаноблив і догідливі, завзято вигороджують себе, представляючи справу так, що був тільки один злочинець і гнобитель, призвідник всієї смути, причина всіх лих, натхненник усього дурного

Майже рік проводить Зюсс у висновку, поки тягнеться наслідок по його справі. Він стає сивим, згорбленим, схожим на старого рабина. Перетворений особистим горем, він приходить до заперечення дії, за час страждань він пізнав мудрість споглядання, важливість морального вдосконалювання. Чесний і справедливий юрист Иоганн-Даниэль Гарпрехг, незважаючи на всю ворожість до Зюссу, доповідає герцогові-регентові Карлові-Рудольфові Нейенштадтскому, що слідчої комісії важливо було засудити не шахрая, а єврея. Нехай краще єврей буде незаконно повішений, чим за законом залишиться в живі і як і раніше буде розбурхувати країну, уважає герцог. Під радісні лементи й тюкання юрби Зюсса в залізній клітці вішають на шибеницю

А. М. Бурмистрова

Джерело: Всі шедеври світової літератури в короткому викладі. Сюжети й характери. Закордонна Література XX століття. М.: “Олімп”; ТОВ “Видавництво ACT”.