Виклад комедії Макиавелли “Мандрагора”
Дія відбувається у Флоренції. Зав’язкою служить бесіда Каллимако зі своїм слугою Сиро, звернена, по суті, до глядачів. Юнак пояснює, чому повернувся в рідне місто з Парижа, куди його відвезли в десятилітньому віці. У дружній компанії французи й італійці затіяли суперечку, чиї жінки гарніше. І один флорентиец заявив, що Мадонна Лукреция, дружина мессера Нича Кальфуччи, принадністю своєї затьмарює всіх дам. Бажаючи перевірити це, Каллимако відправився у Флоренцію й виявив, що земляк нітрохи не покривив душею – Лукреция виявилася навіть прекрасніше,
Лигурио жадає догодити Каллимако. Поговоривши із чоловіком Лукреции, він переконується у двох речах: по-перше, мессер Нича незвичайно дурний, по-друге, дуже хоче мати детишек, яких Бог всі ніяк не дає. Нича вже радився з багатьма докторами – усе в один голос рекомендують з’їздити
Каллимако в ролі доктора робить на мессера Нича незабутнє враження: він чудово висловлюється по-латинському й на відміну від інших лікарів демонструє професійний підхід до справи: вимагає принести сечу жінки, щоб з’ясувати, у стані чи вона мати дітей. До великої радості Нича, вердикт виноситься сприятливий: його дружина неодмінно понесе, якщо вип’є настойку мандрагори. Це вернейшее засіб, до якого прибігали французькі королі й герцоги, але є в нього один недолік – перша ніч смертельно небезпечна для чоловіка. Лигурио пропонує вихід:
Потрібно схопити на вулиці якого-небудь бурлаку й підкласти в постіль до Лукреции – тоді шкідлива дія мандрагори позначиться на ньому. Нича горестно зітхає: ні, дружина ніколи не погодиться, адже цю набожну дурку довелося уламувати навіть для того, щоб одержати сечу. Однак Лигурио впевнений в успіху: у цій святій справі просто зобов’язані допомогти мати Лукреции Сострата і її духівник фра Тимотео. Сострата з ентузіазмом умовляє дочка – заради дитини можна потерпіти, та й мовлення^-те йде про сущу дрібницю. Лукреция жахається: провести ніч із незнайомим чоловіком, якому прийде заплатити за це життям, – як можна зважитися на таке? У кожному разі вона не піде на це без згоди святого батька
Тоді Нича й Лигурио відправляються до фра Тимотео. Для початку Лигурио запускає пробна куля: одна черниця, родичка мессера Кальфуччи, по випадковості завагітніла – чи не можна дати бедняжке такого відвару, щоб вона викинула? Фра Тимотео охоче погоджується допомогти багатій людині – за його словами, Господь схвалює все, що приносить користь людям. Відлучившись на хвилинку, Лигурио вертається зі звісткою, що потреба у відварі відпала, тому що дівиця викинула сама – однак їсти можливість зробити іншу добру справу, ощаслививши мессера Нича і його дружину. Фра Тимотео швидко прикидає, що обіцяє йому витівка, завдяки якій можна чекати щедрої нагороди й від коханця, і від чоловіка – причому обоє будуть йому вдячні по труну життя. Залишається тільки вмовити Лукрецию. І фра Тимотео без особливої праці справляється зі своїм завданням. Лукреция добра й простодушний: чернець запевняє її, що бурлака, можливо, не вмре, але раз небезпека така існує, потрібно поберегти чоловіка. А перелюбством це “таїнство” ніяк не можна назвати, тому що відбудеться воно в благо сім’ї й за наказом чоловіка, якому повинне коритися. Грішить не плоть, а воля – в ім’я продовження роду дочки Лота ніколи сполучилися із власним батьком, і ніхто їх за це не засудив. Лукреция не занадто охоче погоджується з доводами духівника, а Сострата обіцяє зятеві, що сама укладе дочку впостель.
Лигурио поспішає з радісною звісткою до Каллимако, і той велить Сиро віднести мессеру Нича горезвісну настойку мандрагори – солодке вино із пряностями. Але отут виникає утруднення: Каллимако зобов’язане схопити першого обшарпанця, що попався, на очах тупиці чоловіка – ухилитися ніяк не можна, тому що Нича може запідозрити негарне. Хитромудрий паразит миттєво знаходить вихід: у ролі Каллимако виступить фра Тимотео, а сам юнак, начепивши накладній ніс і скрививши на сторону рот, стане прогулюватися біля будинку Лукреции. Все відбувається в повній відповідності із планом: побачивши переодягненого ченця, Нича захоплюється вмінням Каллимако міняти зовнішність і голос – Лигурио радить покласти в рот воскової кулька, але для початку дає гнойовий. Поки Нича отплевивается, на вулицю виходить Каллимако в драному плащі й з лютень у руках – змовники, збройні паролем “Святий рогач”, накидаються на нього й волокут у будинок під радісні вигуки чоловіка
Наступного дня фра Тимотео, якому не терпиться довідатися, чим завершилася справа, довідається, що всі щасливі. Нича з гордістю оповідає про свою передбачливість: він самоособисто роздягнув і оглянув виродливого бурлаку, що виявився зовсім здоровий і напрочуд добре складний. Переконавшись, що дружина й “заступник” не отлинивают від своїх обов’язків, він всю ніч розмовляв із Состратой про Майбутнє дитинча – звичайно, це буде хлопчик. А обшарпанця довелося ледве не стусанами піднімати з постелі; але, взагалі ж, приреченого юнака почасти навіть жаль. Зі своєї сторони Каллимако розповідає Лигурио, що Лукреция прекрасно зрозуміла різницю між старим чоловіком і молодим коханцем. Він їй у всьому зізнався, і вона побачила в цьому Боже знамення – подібне могло відбутися тільки по бажанню небес, тому почате варто неодмінно продовжити. Бесіду перериває поява мессера Нича: він розсипається в подяках великому докторові, а потім обоє вони разом з Лукрецией і Состратой відправляються до фра Тимотео – благодійника сім’ї. Чоловік “знайомить” свою половину з Каллимако й наказує оточити цієї людини всілякою увагою як кращого друга будинку. Покірна волі чоловіка Лукреция заявляє, що Каллимако буде їхнім кумом, тому що без його допомоги вона ніколи б не понесла дитину. А задоволений чернець пропонує всій чесній компанії піднести молитву за вдале завершення доброї справи
Е. Д. Мурашкинцева
(1 votes, average: 5.00 out of 5)