Виклад глави з роману “Війна й мир”: Перший бал Наташи Ростовой
Епізод, у якому зображений перший бал Наташи Ростовой, – один з основних у романі: він важливий для розкриття внутрішнього миру й характеру головної героїні. У цьому фрагменті перед нами з’являється петербурзький бал від початку й до кінця, з музикою, квітами, танцями, государем, “дамами в білих, блакитних, рожевих платтях, з діамантами й перлами на відкритих руках і шиях”.
Зовнішній вигляд самого балу – це все про всіх знаюча Перонская, з її оцінками й зауваженнями, государ, “цариця Петербурга графиня Безухова”, “танцюрист-ад’ютант,
Князь
У цьому є якась символістика: Наташа, відкидаючи Бо рису, одночасно із цим залишає в минулому своє дитинство. Епізод балу варто розглядати як перехідний. Автор усіляко підкреслював ще дитячий збуджений стан Наташи, не раз використовуючи в її описі слово “дівчинка” і зображуючи її з “вдячною дитячою посмішкою”. Саме цей стан “найбільше йшло до неї”, і саме таку Наташу, “з її подивом, радістю й боязкістю, і навіть із помилками у французькій мові”, полюбив князь Андрій
Автор дає нам можливість зрівняти головну героїню “із царицею Петербурга” – Элен Безуховій, на тлі якої Наташа, з її “худими руками й плечима”, “невизначеними грудьми”, не тільки не програє, але й залучає до себе увага гостей, оскільки в ній було те, що “не мало на собі загального світського відбитка”. Але “дівчинкою” Наташу ми бачимо не тільки зовні, але й внутрішньо: лише дитині властиві настільки сильні почуття, переживання й хвилювання, сильне, безмежне почуття любові, що людина випробовує “на тім вищому щаблі щастя, коли він робиться цілком добрий і гарний і не вірить у можливість нещастя, зла й горя”. “Вираження особи Наташи, готове на – розпач і на захват, було дзеркальним відбиттям її почуттів” і допомагало читачеві проникнути у внутрішній мир головної героїні
Автор майстерно зобразив переживання Наташи. Тут можна виділити наступні ключові сцени. Картина балу починається з опису відчуттів Наташи в кареті, коли сім’я Ростових їде на бал і Наташа вперше представляє, що їй має бути побачити й пережити. “Те, що неї очікувало, було так прекрасно, що вона не вірила навіть тому, що це буде: так це було не згідне із враженням холоду, тісноти й темряви карети”, – психологічний коментар автора тут дуже виразний. І бал дійсно закінчується відчуттям безмірного щастя, що переповняє Наташу.
Коли Ростови приїхали на бал, “хазяїн і господарка, уже півгодини стоявшие у вхідних дверей і говорившие те саме, так само зустріли й Ростових. І дві дівчинки в білих платтях, з однаковими трояндами в чорних волоссях, однаково присіли. Але мимоволі господарка зупинила свій погляд на тоненькій Наташе й згадала, може бути, весь свій золотий безповоротний дівочий час і свій перший бал”.
Коли танцювали польський і Наташа не була запрошена, вийшло так, що кожний із чоловіків, що грають у майбутньому важливу роль у житті Наташи, не помітив неї: “князь Андрій пройшов з якоюсь дамою повз них, мабуть, їх не узна вая, красень Анатоль глянув на особу Наташи тим поглядом, яким дивляться на стіну, Борис два рази пройшов мимо й щораз відвертався. А коли “ад’ютант-розпорядник” і красуня Элен танцювали першого тура вальсу, ми мимоволі разом з Наташей переживали, що не вона зараз танцює. Завдяки майстерності Товст-письменника ми бачимо фальш світського суспільства під час балу
Отже, на балі присутні всі три головних герої роману: Андрій Болконский, Пьер Безухов, Наташа Ростова. Характеристику Болконскому й Безухову дають Перонская, що відбиває погляди світського суспільства, і Наташа, через яку в цьому випадку Толстої виразив своє відношення до цих персонажів. Пьер для вищого світла – “блазень гороховий”, а князь Андрій – грубіян, що “з дамами звертатися не вміє”. У той же час Наташа з радістю дивиться на знайому особу Пьера й говорить про нього як про “дуже гарний”. А в князі Андрії ми бачимо не тільки реформатора, що “зі Сперанским якісь проекти пише”, але й людини з великою душею, що зумів розглянути в “тріпотливій” Наташе величезний внутрішній мир, гостроту почуттів, внутрішню силу. Коли князь Андрій танцював з Наташей “один з веселих котильонов перед вечерею”, вона нагадав їй про їхню зустріч у Втішному. У цьому є якась символістика. У Втішному відбулася перша зустріч князя Андрія й Наташи, формальне знайомство, а на балі – їх внутрішнє зближення
“Я б рада була відпочити й посидіти з вами, я утомилася; але ви бачите, як мене вибирають, і я цьому рада, і я щаслива, і я всіх люблю, і ми з вами все це розуміємо”, – і ще багато чого сказала князеві Андрієві посмішка Наташи. Саме після першого танцю Наташу помітили, оцінили, і вона мала успіх у чоловіків
Протягом роману ми зустрічаємо Наташу майже у всіх життєвих ситуаціях. Товстої дає нам можливість повністю довідатися характер головної героїні. Епізод першого балу Наташи Ростовой примітний тим, що ми бачимо душу героїні в русі: від хвилини розпачу до вершини найвищого щастя. У розпачі вона замикається й задає питання тільки собі: “Невже так ніхто не підійде до мене, невже я не буду танцювати між першими, невже мене не помітять всі ці чоловіки?..” У хвилини ж найвищого щастя її душа відкрита для всіх: вона готова подарувати свою любов князеві Андрієві, вона всією душею хоче допомогти Пьеру, “передати йому надлишок свого щастя”, дарує щасливі посмішки батькові. Може бути, саме за це безмежне щиросердечне тепло Толстою й любить свою героїню
(1 votes, average: 5.00 out of 5)