Виклад глави пояснення між Наташей Ростовой і Андрієм Болконским

Важко припустити, що все-таки відбулося б, якщо б Андрій не послухався батьківської ради. По Толстову, усе в житті людини визначається не стільки особистим його бажанням і волею, скільки збігом обставин і сукупністю воль всіх навколишніх його людей. Воля батька безумовно вплинула на Андрія, хоча напевно він би не зважився на такий крок сам, тим більше що для Наташи це було сьогоденням ударом

У сім’ї Ростових ніхто до кінця не був упевнений у дійсності відносин між Наталею й Андрієм. Андрія однаково сприймали як чужої людини, хоча й робили

йому властиві для Ростових привітні прийоми. От чому, коли Андрій просив руки Наталі в її матері, остання зі змішаним почуттям відчуженості й ніжності на последок поцілувала Андрія, бажаючи любити його як свого сина, але в глибині душі почуваючи його инородность.

Сама Наталя, після того як у візитах Андрія до Ростовим наступила перерва, була на початку сильно розчарована й засмучена, але потім говориться, що один раз вона перестала чекати, і зайнялася своїми звичайними справами, які були закинуті після знаменитого балу. Життя Наталі немов би знову ввійшла в колишнє русло. Усе, що відбуваєтеся Наталею сприймається

з полегшенням, адже так краще для неї та й для всієї сім’ї Ростових. Знову в сім’ю повернулися гармонія й мир, один раз порушений раптом, що почалися відносинами, між Наталею й Андрієм

И от зненацька, у цей самий момент відбувається вирішальний візит князя Андрія. Наталя схвильована: от зараз зважиться її доля, а ще ранком всі начебто встало на свої місця. Все що відбувається викликає страх у її душі, але разом з тим і природним жіночим бажанням – бути коханою людиною, який вона й сама, здається, любить, і стати його дружиною. Наталя поглинена власними почуттями, вона приголомшена несподіваним поворотом подій, і навіть не чує, як Андрій говорить про необхідність чекати один рік до весілля. Увесь світ існує для неї тут і зараз, і раптом вся її доля відсувається на один рік!

Рішенні князя Андрія відстрочити весілля на цілий рік фатальним образом позначилася непереходимая відчуженість між ним і Наташей. Князь Андрій не зрозумів, що значить кожну дану мить для Наташи, але ж “цілий рік” наповнений такими митями

Відносно князя Андрія до Наташе немає необхідної їй безпосередності; і у хвилини найближчі внутрішній мир нареченого для неї залишається закритий, таинствен. Потрібна простота, для того щоб жити разом з усіма, та простота, який немає в “болконском” характері і яка нелегко дається Андрієві навіть із Наташей. Тому й доводиться їй запевняти й інших і себе, що якостей рядових, які й видатна людина необхідні, не вистачає князеві Андрієві

Тепер Болконский розуміє, що щастя в сім’ї, у ньому самому. Він починає займатися винятково своїми справами. Правда, це щастя виявляється для нього нелегким, занадто земне, простої, що абсолютно не сполучається з його гордим небом. У Богучарове між Андрієм і Пьером відбувається важлива розмова, що дуже сильно вплинула на світогляд першого. Пьер сказав, що “коли є Бог і є Майбутнє життя, тобто істина, є чеснота, – і вище щастя людини полягає в тому, щоб прагнути до досягнення їх”, що “треба жити, треба любити, треба вірити”. І хоча князь Андрій і сперечався із цими висловленнями, але його внутрішній голос говорив йому: “Правда, вір цьому”. Всього його життя було призначено змінитися після зустрічі з Наташей. Одна маленька дівчинка здатна була повернути князя Андрія до життя, дати йому знову надію на щастя, віру в любов. Болконский їде в Петербург, знайомить із передовими людьми того часу, починає становити перетворювальні проекти. Він прагне, щоб його життя впливало на інші. Але не там він цього шукає, він шукає це в тім суспільстві, від якого кілька років назад утік на війну (1805 рік). У другий раз, знову ховаючись від порожньої суєти петербурзького світла, князь Андрій залишив його в 1812 році. Між цими роками пройшло сім років. За ці сім років Болконский, можна сказати, прожив целую життя: він полюбив юну Наташу Ростову, пережив її зраду…

И от Бородінський бій. Князь Андрій поранений. Уперше в житті в цей момент його тягне не до неба, а до землі. Як сильно він змінився! Він заздрить траві, квітам, а не гордим, владним хмарам. У ньому відбувається перелом, але не такий, які в нього були до цього

Колись він думав про себе, тепер же він подумав про інші. Для князя Андрія відкрилося інше щастя, щастя любові до всіх людей. Він відчув жалість навіть до свого лютого ворога, Анатолеві, якого він жадав убити. Смертельно поранений, він лежить у хаті в Митищах, майже в забутті, і думає, що йому “відкрилося нове щастя, невід’ємне від людини. Щастя, що перебуває поза матеріальними силами, поза матеріальними зовнішніми впливами на людину, щастя однієї душі, щастя любові! Зрозуміти його може всяка людина, але усвідомити й наказати його міг тільки один Бог”. Тут же він зустрів Наташу. Напевно, хвилини, які він провів з нею наприкінці життя, були для нього самими щасливими

Він сам говорив, що раз ця рана звела його з нею, він не жалує ні про що. Ця мила, весела, життєрадісна Наташа, що повернула його перший раз до життя, але тепер уже, завдяки йому, що навчилася страждати, здійснила його бажання: щоб життя князя Андрія відбилася на людях. І Наташа, і князівна Марья, і Пьер – усі пам’ятали Болконского після його смерті, і згадували про нього кожний з якимось своїм глибоким філософським змістом, але все – по^-доброму. І що саме головне, він став кумиром для сина Николеньки. Тому, що б не говорили, князь Андрій був щасливий, щастя здійснилося для нього, він умер щасливим

Князь Андрій – філософ, мислитель. У Толстого він протиставляється Наташе, що персоніфікує земну, але щасливе життя. Що значить щастя для Болконского? Що значить щастя для Наташи? Що значить щастя для інших? Письменник показав зовсім різних людей, їхні погляди на мир і їх долі


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Виклад глави пояснення між Наташей Ростовой і Андрієм Болконским

Categories: Нові твори

Links