ОБРАЗ НАТАШИ РОСТОВОЙ У РОМАНІ “ВІЙНА Й МИР”

Наташа Ростова центральний жіночий персонаж роману й, мабуть, самий улюблений в автора. Товстої представляє нам еволюцію своєї героїні на п’ятнадцятирічному, з 1805 по 1820 рік, відрізку її життя й протягом більш ніж півтори тисячах сторінок роману. Тут усе: і сума ідей про місце жінки в суспільстві й сім’ї, і думки про жіночий ідеал, і незацікавлена романтична закоханість творця у свій утвір. Наташа з’являється на сторінках роману тринадцятилітньої. Напівдитина-Напівдівчина. Товстому важливо в ній усе: і те, що вона некрасива, і те, як вона

сміється, що говорить, і те, що вона чорно-очі й волосся її збилися назад чорними кучерями

Це бридке каченя, готовий перетворитися в лебедя. Атмосферу щастя, загальної любові, гри й веселості в мос-ковском будинку Ростових поміняють ідилічні пейзажі маєтку у Втішному. Пейзажі й святочные гри, гадання. Вона навіть зовні, і, здається, зовсім не випадково схожа на Тетяну Ларіну

Та ж відкритість любові й щастю, та ж біологічна, бессозна-тельная зв’язок з російськими національними традиціями й початками. Згадаємо, як Наташа танцює після полювання. , дивується дядюшка. Здається, не менше здивований і автор: .Однак,

як літературний образ, Наташу неможливо полнос-тью зрозуміти без певних літературних проекцій

По-перше, це пушкінська Тетяна Ларіна. Їхній зовнішнє схід-ство можна розцінювати як цитатне. Крім того, загальна культур-ная аура, поетика фольклорних забав і, окремо, поетика фран-цузских романів, якими зачитувалися панянки тої пори. По-друге, це Софія з комедії Грибоєдова

Закоханість утвореної, розумної дівчини в подленького й глу-поватого Молчалина й любов-хвороба, кохання-мара Наташи до Анатоля Курагину мають досить багато схожих рис. Обидві ці паралелі не дозволяють повністю пояснити Наташу, однак з ними легше розглянути причини деяких її вчинків і щиросердечних рухів. У період війни 1812 року Наташа поводиться впевнено й муже-ственно. При цьому вона ніяк не оцінює й не вдумується в те, що робить. Вона кориться якомусь інстинкту життя

Після загибелі Пети Ростова вона головна в сім’ї. Вона довгий час доглядає за важко пораненим Болконским. Це дуже праця-ная й брудна робота. Те, що Пьер Безухов побачив у ній відразу, коли вона була ще дівчинкою, дитиною, високу, чисту, кра-сиву душу, Толстой відкриває нам поступово, крок за кроком.

На-таша до самого кінця із князем Андрієм. Навколо її концентриру-ются авторські ідеї про людські підстави моральності. Товстої наділяє її надзвичайною етичною силою. Втрачаючи близьких, майно, випробовуючи рівною мірою всі тяготи, які випали на частку країни й народу, вона не випробовує духовного надламу

Коли князь Андрій пробуджується, Наташа пробужда-ется для життя. Товстої пише про почуття, що охопило її душу. Воно, залишившись назавжди, стало значеннєвого складового подальшого існування Наташи. В епілозі автор зображує те, що, по його поданнях, є ис-тинное жіноче щастя

. Уже нічого не напоми-нает у цій сильній, широкій матері колишню Наташу. Товстої нарікає її. Всієї думки Наташи навколо чоловіка й сім’ї. Та й мислить вона по^-особливому, не розумом, .

Вона немов частина природи, частина того природного незбагненного процесу, у кото-рый залучені всю люди, земля, повітря, країни й народи. Не дивно, що подібний стан життя не здається при-митивным або наївним ні героям, ні авторові. Сім’я обопільне й добровільне рабство. . Вона тільки любить і улюблена

И в цьому для неї сховане щирий позитивний зміст життя. єдиний роман Толстого, що має клас-сический щасливий кінець. Той стан, у якому він залишає Миколу Ростова, князівну Марью, Пьера Безухова й Наташу, промінь-шиї, що він міг придумати й дати ім. Воно має підставу в нравст-венної філософії Товстого, у його своєрідних, але дуже серйозних поданнях про Алл С о ч. Р У ролі й місці жінки у світі й суспільстві


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


ОБРАЗ НАТАШИ РОСТОВОЙ У РОМАНІ “ВІЙНА Й МИР”

Categories: Нові твори

Links