Відповіді до теми: “Про що мріяв у дитинстві Тарас Шевченко?”
1. Схарактеризуйте роздуми Т. Шевченка над долею України
Україна була центральним образом творчості Тараса Шевченка. Багато його творів присвячено рідній країні. Поет осмислював історичні події, розмірковував над теперішнім України та майбутнім. Він прагнув бачити свою Батьківщину не – іатежною, прагнув здобуття справедливого устрою. Мені сподобалось те, наскільки повно поет осмислює образ України: для нього Україна – не лише держава, яка має певні зовнішні політичні зв’язки та внутрішній устрій, а й доля кожного селянина. Страждання
2. У яких літературних жанрах працював Іван Франко?
В історію української культури й літератури Іван Якович Франко увійшов як видатний поет, прозаїк, драматург, публіцист, критик, філософ, перекладач, фольклорист.
3.
Батькова кузня і материна пісня – найбільше запам’яталися Івану Франку. До батька в кузню сходилися селяни і в неспішних розмовах говорили про панщину, про огіричників-повстанців, легендарних месників. А мамині пісні були одночасно і ліками, і розрадою, і надією для маленького Яся Франка.
4. Які алегоричні образи використав І. Франко у вірші “Каменярі” ?
Алегорія – у буквальному перекладі з грецької мови означає – “інше говорю”. Іншомовлсння знайшло у творі “Каменярі” вдале застосування. Колективний образ каменярів символізує самовідданих борців за щастя й волю, вірних синів свого народу. Гранітна скеля – це несправедливий суспільний лад, гостинець – шлях до нового, світлого, щасливого життя.
5. Чим була музика для Лесі Українки?
Леся Українка любила музику, вчилася грати на арфі та фортепіано, але підступна хвороба не дата їй змоги цілком проявити музикальні здібності. Леся говорила, що з неї вийшов би набагато кращий музика, ніж поет, але кожен її ліричний твір наповнений музикою. Фортепіано назавжди залишилося для поетеси головним другом, якому вона все життя звірятиме свої радоші і горе.
6. До чого закликає співвітчизників Леся Українка у вірші “Скрізь плач, і стогін, і ридання”?
Леся Українка у вірші говорить про те, що люди чекають, коли спадуть кайдани, плачуть “над давнім лихом України”. Але від сліз кайдани тільки заіржавіють. Щоб прийшла жадана воля, треба не плакати, а боротися за нове життя.