Збірка “Три літа” – Тарас Григорович Шевченко

Тарас Григорович Шевченко
ТВОРЧІСТЬ 1843-1847 РОКІВ, ПЕРІОДУ “ТРЬОХ ЛІТ”
Збірка “Три літа”
Збірка “Три літа” стала новим кроком автора до сучасної йому проблематики. Головною темою його творчості стало викриття самодержавного устрою та релігійного, національного, колоніального гноблення. У вірші “Три літа”, що дав назву всій збірці, поет описує зміни у власному світогляді, показує процес свого прозрівання за три роки (з 1843 по 1845):
І тепер я розбитеє
Серце ядом гою,
І не плачу, й не співаю,
А вию совою.

Недаремно

цикл “Три літа” завершується “Заповітом”. Тяжко хворий поет турбується про долю України. Навіть після смерті він не хоче розлучатися з нею, з її ланами, з Дніпром, з його кручами. Поет розуміє, що народ тільки тоді може здобути національну й соціальну свободу, коли “понесе з України у синєє море кров ворожу…”. Тільки боротьба з гнобителями дасть позитивні наслідки для побудови “вольної, нової” сім’ї народів. Саме в такій сім’ї поет заповідає згадати його “незлим тихим словом”. Отже, “Заповіт” слід сприймати як бойову програму поета.
Впевненість у майбутньому
торжестві правди й добра, віру у справедливе покарання гнобителів поет висловлює в циклі “Псалми Давидові”. Повстаючи проти будь-якого гніту, Шевченко посилається на вічну Божу заповідь, постійно нагадуючи людям, що вони люди. Суспільна активність Кобзаря постійно спонукала його до пошуків нових форм і засобів художнього вираження наболілих проблем життя народу. Свідченням цьому є переспіви з Псалтиря. Відчуваючи потребу сказати хвалебне слово героїчному минулому України, поет звертається до псалмів (псалми – хваління). Вони дуже близькі до оригіналу і за формою, і за змістом і водночас наближені до реального життя.
Для засудження поневолювачів автор іноді відступав від оригіналу, не порушуючи при цьому ні його спрямування, ні сутності думок.
Наприклад, у Біблії:
Бог на Божім зібранні стоїть,
Серед Богів він судить:
Аж доки ви будете несправедливо
Судити і доки будете ви підіймати
Обличчя безбожних?
Розсудіте нужденного та сироту,
Оправдайте убогого та бідаря…
(Псалом 81)

У Шевченка:
Меж царями-судіями
На раді великій
Став земних владик судити.
Небесний владика.
Доколе будете стяжати
І кров невинну розливать
Людей убогих? А багатим
Судом лукавим помагать?

Отже, переосмислення Тарасом Шевченком образів і мотивів Біблії виводило його поезію на рівень високого громадянського звучання.
В основі творчої еволюції великого Кобзаря була дума про народ. Визвольні ідеї поета виростали з народних глибин, тому він продовжує цікавитись героїчною минущиною народу з точки зору її наслідків. У минулому Шевченко намагається знайти відповідь на болюче питання: хто винен, що Україна стала поневоленою рабою?
Під час перебування в Україні (1843 р.) Шевченко написав поезію “Розрита могила”. Приводом до її написання стали археологічні розкопки між Переяславом і Києвом, розпочаті Київською археографічною комісією. Шевченко негативно ставився до розкопок, оскільки вважав їх знущанням над славою народу. Саме ці думки і почуття відтворені в поезії “Розрита могила”. Поет викриває негативні наслідки Переяславської ради, які призвели до руйнування Січі та поневолення українського народу. Шевченко гнівно засуджує ту частину українства, яка, зневажаючи національні інтереси народу, допомагає самодержавству “матір катувати”, називаючи їх “недолюдками” і “перевертнями”. Твір сповнений ідей патріотизму та протесту проти національного та соціального гноблення. ?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Збірка “Три літа” – Тарас Григорович Шевченко