Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Вадим – герой трагедії Я. Б. Княжніна “Вадим Новгородський”

Вадим – герой трагедії Я. Б. Княжніна “Вадим Новгородський”

Вадим – герой трагедії Я. Б. Княжніна “Вадим Новгородський” (1788-1789). Легендарним прообразом цього персонажа з’явився згадуваний в одній літописі Вадим Хоробрий, який очолив заколот новгородців (7864) проти покликаного княжити Рюрика і останнім убитий разом з “іншими багатьма радниками його”. (С. М. Соловйов вважав ім’я В. прозивним: від “водимо” – передовий, провідник.) Таємнича особистість Вадима Хороброго, про який нічого більш невідомо, займала увагу історіографів XVIII “Шв. (В. М. Татищев, М. В. Ломоносов) і по-різному

оцінювалася залежно від позиції в т. зв. “Варязькому питанні”.

Першим художнім втіленням цього образу стало “історичне уявлення” Катерини II “З життя руріков” (1786). У п’єсі, складеної “ненькою”, В. Був представлений як юний честолюбець, байдужий до потреб народу, учасник династичної інтриги, що використовує своє корінне походження в боротьбі за владу з іноземним, але законним правителем Рюриком, бо йому (а не В.) Гостомисл заповідав княжити в Новгороді. У фіналі п’єси потерпілий поразку В. прихиляється перед Рюриком, і той його великодушно прощає.

Іншим постає В. у трагедії Княжніна.

Він – не юнак, а чоловік, навчений життям, що довів своє геройство на полі битви. Передісторія дії: за відсутності В. і війська “вельможі” затіяли в Новгороді смуту, на придушення якої був покликаний Рюрик. Здолавши заколотників, він став княжити – скоріше в силу обставин, ніж з власної волі.

В. і Рюрик у Княжніна утворюють несподівану для російської класицистичної трагедії пару героїв-супротивників. Традиційне протиборство тирана, узурпував владу, і освіченого претендента (принца, полководця), який діє виходячи з інтересів народу і в злагоді з ним (наприклад, Клавдій і Гамлет у трагедії А. П. Сумарокова), тут поступається місцем конфлікту правителів, однаково гідних, здатних на самопожертву. Рюрик аж ніяк не тиран. Його “самодержавство”, приборкавши “вельмож-зверхників”, не зазіхнув на цивільні права. “Єдиної правди шануючи священний статут, я забрав чи хоча межу від ваших прав?” – Говорить Рюрик, звертаючись до народу. З іншого боку, волелюбний В. виявляється непрямим захисником тиранства, бо свобода, яку він бажає врятувати, на руку вельможам і дозволяє “народу зло творити і в уявній вольності своє тиранство приховати”.

В. – Людина переконань. Він озброюється на саму ідею княжої влади, яка розбещує самих доброчесних і гідних: “Що в тому, що Рурік цього героєм бути народився? Який герой у вінці з шляху не збився? ” Шляхетний Рюрик намагається всіма силами погасити конфлікт з В., готовий поступитися йому князівство і, нарешті, погоджується на відновлення республіки. Однак, у згоді з духом освіченого XVIII “Шв., Така дія потребує санкції народу. Народ же, хто витерпить вже від вольності, віддає голос на користь Рюрика і княжого правління. Вимовивши гнівний монолог, звернений до новгородців (“Ти хочеш рабствовать, під скіпетром потоптаний? Ні більш у мене вітчизни “), В. заколюється.

Трагедія Княжніна в особі В. відкрила нового героя. (Ця тема досліджена в роботах Г. А. Гуковского.) Традиційний герой трагедії (Гамлет Сумарокова, Росслав Княжніна) виконував “суспільний договір” і слідував “думку народного”. Тиран ж нехтував цією думкою, тому завжди був самотній. У Княжніна на самоті виявляється В. Це перший позитивний герой російської сцени, який кинув відкритий виклик “громадянства”. Народжений століттям Просвітництва, В. Княжніна сповнений ілюзій відносно народу. Він ще не знає “суду черні”, який відомий пушкінського Бориса Годунова, персонажу, створеному інший епохою. У свідомості В. не вкладається, що народ здатний помилятися, і тому так вражений, так роздавлений він вибором народним на користь рабства, нехай і освіченого. Мотив індивідуалістичного бунту робить В. предтечею героїв романтизму, протиставили себе світла і черні. Серед літературних прототипів В. називають шекспірівського Брута (трагедію “Юлій Цезар” в 1787 р. перевів Н. М. Карамзін) – персонажі дуже суттєвого з точки зору генеалогії романтичного героя.

Прийнята до постановки трагедія Княжніна була відкликана автором з театру, після його смерті опублікована в 1793 р. (тираж конфіскований і знищений); перша публікація (з цензурними вилученнями) – 1871, повний текст надруковано в 1914 р. У невдалої постановці 1789 головну роль репетирував П. А. Плавильників. Через два роки цей актор і драматург склав власну трагедію на той же сюжет, представивши В. у повній відповідності з тим, як його зобразила Катерина.

Літ.: Гуковскій Г. А. Княжнін / / Гуковский Г. А. Російська література XVIII “Шв. М., 1939.

2) Інтерес до образу Вадима Хороброго зберігався в російській літературі початку XIX “Шв.:” Цар, або Врятований Новгород “М. М. Хераскова (1800),” Марфа Посадніца “М. М. Карамзіна (1803), незакінчена. повість В. А. Жуковського “Вадим Новгородський” (1803). К. Ф. Рилєєв представив В. виразником політичних ідеалів декабризму (1823).

З образом В. пов’язаний перший драматургічний задум О. С. Пушкіна, що відноситься до 1820-1821 рр.. Як і у Княжніна, В. Пушкіна – герой трагедії. Від цього нездійсненого задуму збереглися фрагмент першої сцени і начерки сюжетного плану, що дозволяють скласти деяке уявлення про героя і фабулою. Якщо Княжнін тільки намітив колізію романтичного героя, то у Пушкіна образ В. увібрав характерні риси цього героя. В. молодий і, зрозуміло, закоханий – пристрасно і захоплено. Тут перше порушення канону класицистичного героя. (Пор. знамениту репліку Росслава Княжніна: “Тіранка слабких душ, любов – раба героя”.) Суду за планом трагедії, кохання буде коштувати В. життя: його зрадить та, яку він любить. Інша пристрасть пушкінського героя – вільність. Однак і в цій пристрасті укладена катастрофа, яку В. пережив, коли новгородці “зустрічали торжеством володарів чужих”, а його, мабуть, вигнали. Тепер вони “киплять і обурюються”, їх надії звернені до В. Але в нього на цей рахунок немає ілюзій: “Невірна їх ворожнеча, невірна їх любов”. (Непостійність “думки народного” – майбутня тема “Бориса Годунова”.) Поєднання юнацької захопленості і скептицизму, ідеалізм віри і тверезість життєвих спостережень, готовність до єдиноборству зі злом – все це риси “істинно романтичного” героя.

Залишивши задум трагедії, Пушкін приймається за поему про В., але і вона не була написана.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Вальсінгам – герой трагедії О. С. Пушкіна “Бенкет під час чуми” Вальсінгам – герой трагедії О. С. Пушкіна “Бенкет під час чуми” (1830), четвертої, заключної п’єси “дослідів драматичних вивчень”, відомих під редакторським назвою “Маленькі трагедії”. Літературним джерелом “Бенкету” є драма англійського поета-романтика Д. Вільсона “Чумний місто” (1816). Трагедія Пушкіна представляє собою переробку однієї лише картини (акт I, сцена 4) драми Вільсона....
  2. Барон герой трагедії О. С. Пушкіна “Скупий лицар” Літературні джерела образу скупого лицаря досить великі. Це перш за все щіток Шекспіра і Гарпагон Мольєра, а також прототип останнього – Гарпаг Плавта. У ряді інших прообразів зазвичай називають Варраве (“Мальтійська єврей” К. Марло, бл. 1S92), багатьох скнар в комедіях Гольдоні, варіації мольєрівського Гарпагона в п’єсах Жюста і Детуша, скупих...
  3. Герой трагедії И. В. Гете “Эгмонт” Звертання письменника до історії нідерландської революції XVI в. викликано сплеском антифеодальних настроїв у Німеччині. (Тоді ж Ф. Шиллер складає есе ” Історія відпадання Нідерландів від іспанського панування”.) У своїй більш ніж десятилітній роботі над п’єсою Гете користувався історичними працями єзуїта Жнив і голландського історика Эмануила ван Матерна. У п’єсі показаний...
  4. ВАДИМ КРИЩЕНКО Так збіглося, що Вадим Дмитрович народився у День гумору, 1 квітня. Тепер, крізь призму часу, можна стверджувати – такий символічний збіг виявився щасливим у його творчій долі, але батькам Вадима тоді було не до жартів. Вони обидва навчалися у педінституті (у той час – інституті соціального виховання), тож перші роки...
  5. Герой трагедії А. С. Пушкіна “Моцарт і Сальери” Історичний прототип: італійський композитор Антонио Сальери (1750-1825), автор сорока із зайвим опер, пользовавшихся наприкінці XVIII в. великою популярністю (найвідоміша серед них – “Тарар” на лібрето П. Бомарше). Задум цієї “маленької трагедії” виник у середині 20-х років, коли навколо імені Вольфганга Амадея Моцарта (1756-1791) зложився своєрідний культ, одним із проявів якого...
  6. Народ у повісті Пушкіна “Капітанська дочка” і в романі Лермонтова “Вадим” – Так чи незабаром? – запитав перший голос. …Потихеньку все перешіптувалися: У сторіччі дворянство втратило вже колишню необмежену владу свою й спосіб її підтримувати, не вміло перемінити поводження. От одна з таємних причин, що породили пугачевский рік”. У Пушкіна в “Капітанській дочці” образ заколотного народу – ще випадковий, виникаючий тільки...
  7. Народ у повісті Пушкіна “Капітанська дочка” і у романі Лєрмонтова “Вадим” Обоє добутку – повість “Капітанська дочка” і роман “Вадим” – поєднує й зближає те, що вони присвячені історії нашої країни й намагаються відповістити на запитання: хто найбільш активна сила в історії – особистість або народ? Можна сказати, що автори, вивчаючи історію, спробували оголити протиріччя російського життя. Показуючи постійні виступи селянства...
  8. Стихійність селянського руху в повісті О. С. Пушкіна “Капітанська дочка” і у романі М. Ю. Лєрмонтова “Вадим” Обидва твори – повість “Капітанська дочка” і роман “Вадим” – об’єднує і зближує те, що вони присвячені історії нашої країни і намагаються відповісти на питання: хто найбільш активна сила в історії – особистість чи народ? Можна сказати, що автори, вивчаючи історію, спробували оголити протиріччя російського життя. Показуючи постійні виступи селянства...
  9. ДИВОВИЖНИЙ СВІТ ПРИРОДИ. ВАДИМ СКОМАРОВСЬКИЙ “КЛЕНИ” II семестр З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження) ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 Урок 79. ДИВОВИЖНИЙ СВІТ ПРИРОДИ. ВАДИМ СКОМАРОВСЬКИЙ “КЛЕНИ” Мета: ознайомити учнів з творчістю поета Вадима Скомаровського; вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; розвивати образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до прекрасного. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1....
  10. Переказ балади “Дванадцять сплячих дівши” – Балада друга. Вадим Прекрасний юнак Вадим, що зачаровує Новгород красотою й мужністю, проводить час у полюванні, ляка_ звіром, що не ні диким, ні непогодою. Один раз він бачить сон, зміст якого йому неясний: дивовижний чоловік, одягнений у світлі ризи, із хрестом, що сіяє на груди, іде, не стосуючись землі, тримаючи в руці срібний...
  11. Герой трагедії “Гамлет” Джерелом для цієї трагедії послужив той же французький переклад п’єси Шекспіра, виданий М. де ла Пласа, яким користувався і Сумароков. Зміни в сюжеті торкнулися всіх дійових осіб. Клавдій – “перший принц крові”, що виготовляв кубок з отрутою для короля, що змусив закохану в нього Гертруду піднести кубок чоловікові, – всіма...
  12. Герой трагедії У. Шекспіра “Антоній і Клеопатра” Антоній фігурував серед персонажів першої “римської” трагедії Шекспіра “Юлій Цезар”, але спритний демагог, що мистецьки грав на страстях юрби, не має майже нічого загального з безтурботним і великодушним полководцем другої п’єси, хоча в обох випадках джерелом послужили “Порівняльні життєписи” Плутарха. Деякі деталі свідомо змінені: так, у Плутарха “гульвісу й п’яницю”...
  13. Емпедокл – герой трагедії Ф. Гельдерліна “Смерть Емпедокла” Емпедокл Гельдерлін запозичив з легенди Діоген Лаертський, за якою історично існував древнеел-Лінський філософ V “Шв. до н. е. кинувся в кратер Етни, щоб “зміцнити поголоску, ніби він став богом”. Е. в трагедії кінчає з собою з інших мотивів, переживши мить тріумфу, побоюючись, що така мить, вища в його житті, більше...
  14. Герой трагедії А. П. Сумарокова “Хорев” По літописному переказі, Хорив – один із трьох братів, засновників міста Києва. Імовірним джерелом відомостей для Сумарокова послужив “Синопсис, або Короткий опис від різних літописців про початок слов’янського народу, про перших київських князів і про життя святого благовірного князя Володимира” (1674) історика й церковного діяча И. Гизеля. Однак фабула п’єси...
  15. Герой трагедії В. А. Озерова “Фингал” Сюжет п’єси запозичений з поеми “Фингал” (1762), що ввійшла в збори “Пісень Оссиана”, нібито знайдених у Шотландії англійським літератором Макферсоном (як пізніше з’ясувалося, це літературна містифікація, складена їм самим). На початку дев’ятнадцятого століття “Пісні Оссиана” – одне із самих модних і улюблених публікою добутків, що залучало незвичайністю стилю, духом древніх...
  16. Герой трагедії Эсхила “Прометеи прикутий” У грецькій міфології Прометей син титана Нальоту й океаниди Климени, двоюрідний брат Зевса. Викравши вогонь, Прометей приносить його людям, за що Зевс наказує прикувати П. до гір Кавказу, щоб щодня орел пожирав його печінку, що виростає протягом ночі. Катування припиняє Геракл, що вбиває орла. До міфу про Прометее в античні...
  17. Эмпедокл – герой трагедії Ф. Гельдерлина “Смерть Эмпедокла” Образ Гельдерлин запозичив з легенди Диогена Лаэртского, по якій історично існуючий древнеэл-линский філософ V в. до н. е. кинувся в кратер Етни, щоб “зміцнити поголоску, начебто він зробився богом”. Э. у трагедії кінчає із собою по інших мотивах, переживши мить тріумфу, побоюючись, що така мить, вище в його житті, більше...
  18. Лір герой трагедії У. Шекспіра “Король Лір” Сказання про короля Ліра та його дочок належать до числа найдавніших переказів-легенд Британії. Вперше їх літературна обробка зроблена англійською літописцем Джеффрі Монмутского в його латинської “Історії Британії” (1135). Згодом переказ легенди, вже по-англійськи, зустрічається в багатьох віршованих хроніках: від поеми Лайамона “Брут” (бл. 1200) до знаменитих “Хронік” Р. Холін-шеда (1577),...
  19. Герой трагедії У. Шекспіра “Ричард III” Історичним прототипом є герцог Глостер (1452-1485), англійський король Ричард III (з 1483 по 1485) з династії Иорков. Історія Ричарда Глостера – одна із самих драматичних у що тривала 40 років боротьбі за англійський престол, що ввійшов в історію як Війна Червоної й Білої троянди, династій Ланкастеров і Иорков – послужила...
  20. Этеокл герой трагедії Эсхила “Семеро проти Фив” Образ Этеокла сходить до давньогрецьких міфів фиванского циклу, обробленим у недошедших до нас епічних поемах. Э., як і його брат Поліникнув,- сини Эдипа від кровозмісного шлюбу із власною матір’ю Иокастой. Прокляті батьком, Э. і Поліникнув боролися за царську владу у Фивах, залишених Эдипом. У трагедії Эсхила Э. зображений самовідданим захисником...
Вадим – герой трагедії Я. Б. Княжніна “Вадим Новгородський”
«
»