УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. БЕРЕЖІТЬ ПРИРОДУ, ДІТИ
Мета: розширити читацькі інтереси школярів, ознайомлюючи їх з творами про природу; розвивати вміння уважно слухати – розуміти читання вчителя та навички правильного свідомого читання; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов і бережливе ставлення до природи, чуйність і доброту.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Прочитайте записану на дошці тему уроку. Перед вами – “павутинка” зі складів. Поєднуючи їх, прочитайте слова, що стануть
Бе жіть ро ді
Ре при ду, ти!
(Бережіть природу, діти!)
– Як ви розумієте ці слова?
Шановні друзі! Сьогоднішня наша зустріч носить пізнавальний характер. Ми будемо читати твори про природу. І, сподіваюсь, ще більше переконаємось, що ми природі не сусіди, ми – часточка природи, і від знань про неї і бережливого ставлення до неї залежить і наше щасливе життя, майбутнє всієї нашої планети Земля.
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЧИТАЦЬКОГО ДОСВІДУ ШКОЛЯРІВ
Робота з виставкою книжок
– Чи відповідають темі представлені на виставці книжки?
– Книжки яких авторів представлені
– Твори яких авторів ви вже читали?
– Які назви мають книжки? (За завданням учителя учні вчаться самостійно визначати зовнішні показники змісту кожної книжки (заголовок, автор, ілюстрації), вибирати потрібну книжку за окресленими показниками, співвідносити їх і на основі цього робити загальний висновок про тематику, зміст, характер, кількість уміщених у книжці творів. Така діяльність сприяє швидшому входженню дитини в текст, який вона буде читати самостійно.)
IV. ОБГОВОРЕННЯ ПРОЧИТАНИХ ТВОРІВ ЗА ТЕМОЮ
1. Вірш Петра Сотниченка “Вмійте природу любити”
– До чого нас закликає автор?
– Що кожен з вас може зробити для збереження природи?
2. Вірш Лідії Компанієць “Бідолаха”
– Чому вірш має таку назву?
– Прочитайте, як дівчинка звертається до маленької пташки. З якою інтонацією ми будемо читати ці слова?
– Доведіть, що герой вірша любить і береже природу.
– Давайте разом спробуємо розгадати анаграми.
РОВОНА | ЦЯНИСИ | ГОБЕЦЬРО | РОКАСО | ТЕЛДЯ | ТІЛАСВКА |
(ворона) | (синиця) | (горобець) | (сорока) | (дятел) | (ластівка) |
– Яка пташка “зайва” в цьому рядочку? Чому?
3. Гра “Склади прислів’я”
На картках написані слова, з яких, розставивши їх у певному порядку, діти мають скласти прислів’я і прочитати його.
Багато Де там немає пташок, комашок.
(Де багато пташок – там немає комашок.)
4. Вірш Надії Красоткіної “Бережімо”
1) Словесне малювання картин, які викликав цей вірш.
2) Робота над виразністю читання.
Фізкультхвилинка
V. ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО ТВОРУ – П’ЄСИ-КАЗКИ АНАТОЛІЯ ДАВИДОВА “ЛІСОВИЙ НАРОДЕЦЬ”
1. Словникова робота
Хащі – густий, непрохідний ліс.
Сопілочка – український народний духовий музичний інструмент з дерева або очерету, що має форму порожнистої трубочки з отворами.
Юннати – юні дослідники природи.
Розпач – почуття безнадії, відчай.
2. Читання та обговорення п’єси-казки
– Хто з персонажів вам сподобався? Чому?
– Як звали казкового хлопчика-лісовичка? Хто його помічники?
– Знайдіть опис лісових помічників. За допомогою чого він збирає своїх помічників?
– Хто прийшов у гості до лісовичка?
– Яку обіцянку дали юннати Озивайку?
– Що цікавого зі світу природи розповів автор?
3. Читання п’єси-казки за особами
Визначення головної думки
– Чого вчить нас казка? Чому потрібно берегти природу?
4. Робота в групі. Гра “Установи порядок подій”
– Петько Чебрець привів юннатів.
– Будемо дбайливо охороняти ліс.
– Давненько не збирав я своїх помічників.
5. Інсценізація зустрічі хлопчика з юннатами
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Які твори про природу, про красу і дбайливе ставлення до природи вам найбільше сподобалися? Хто їх автори? Яка основна думка об’єднує ці твори?
– Любов до природи виявляється не тільки в красивих словах, але й у красивих учинках. Чи замислювалися ви над цим раніше? (Відповіді учнів.)
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
– Наступний урок позакласного читання проведемо за темою “Рідна мати моя…”.
Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.