Уособлення вульгарності і її жертва

Схожі твори:

1. Нетерпимість до фальші й вульгарності в добутках М. А. Булгакова 1. Булгаков – повернутий письменник. 2. Протест проти бюрократизму. 3. Їдка сатира письменника Довгі роки ім’я талановитого російського письменника М. А. Булгакова було практично невідомо в Росії. Його чудові добутки не видавалися в пресі, оскільки радянська цензура вважала їх “натиском буржуазних тенденцій і антипролетарських настроїв”. Тільки наприкінці XX століття аматори...
2. А. П. Чехов – викривач міщанства й вульгарності Оповідання “Ионич” А. П. Чехова побудований на зіставленні двох мирів – Старцева й Туркиних. На початку оповідання Туркини – це духовно примітивне середовище провінційного міста, це символ вульгарності й шаблонового мислення. Тут література зведена до рівня домашнього времяпрепровождения, музика – до голосного стукоту по клавішах, театр – до кривляння лакея...
3. Зображення “вульгарності вульгарної людини” в оповіданнях А. П. Чехова Чехов уважав вульгарність украй опасним соціальним явищем. І особливо хвилювала письменника доля интеллигенции. Чехів уважав трагедією, що люди, покликані звістки за собою народ, преобертаються в обивателів, деградують під впливом середовища. Подібна трагедія зображена в расрозповіді “Ионич” (1898). Сюжет його простий: молодий, розумна людина попадає в рєрий, провінційний містечко С. Много...
4. Як я розумію слова А. П. Чехова: “Немає нічого тоскливее, оскорбительнее вульгарності людського існування” 1. Іронічний опис раболіпства. 2. Трагічні наслідки приниження. 3. Нудотний вплив вульгарності. Людина не створюється обставинами, обставини створюються людиною. Б. Дизраели Слова А. П. Чехова, представлені в заголовку твори, можна поставити епіграфом до всієї його творчості. Він уважав, що людина повинен на все своє життя засвоїти одне правило: щоб у...
5. Викриття “вульгарності вульгарної людини” “Ионич” Одна з головних тем творчості Чехова – викриття “вульгарності вульгарної людини”, особливо в побуті й настроях інтелігенції. Тема “Ионича” – зображення мертвотної сили обивательщини й вульгарності. Чехів розглядає історію утвореного, ділового лікаря Дмитра Ионича Старцева, що перетворилося в провінційній глухомані у відлюдна й черствого егоїста. Дія оповідання розвивається на тлі...
6. Зображення “вульгарності вульгарної людини” у розповідях А. П. Чехова У пору свого вищого творчого розквіту Чехов пише ряд розповідей про інтелігенцію. Слідом за Горь-Кім, що боровся у своїх добутках з ” интел-лигентами”, нічого не залишили після себе на зем-ле, крім сміття, Чехов б’є тривогу із приводу того, що люди, покликані звістки за собою народ, превраща-ются в обивателів, деградують під...
7. А. П. Чехов – викривач міщанства й вульгарності (На прикладі оповідання “Ионич”) 1. Сімейство Туркиних. 2. Образ земського лікаря, що недавно приїхав у місто С. 3. Втрачена любов 4. Роздратування доктора Старцева від обивателів і поступове перетворення його в один з них. Старців згадав про папірці, які він по вечорах виймав з кишень із таким задоволенням, і вогник у душі згас. А....
8. Осуд вульгарності паразитичного життя в оповіданнях Чехова Для Чехова вульгарність – це самозакоханість, байдужість до інших людей, нікчемність духовних інтересів, самовдоволення, брехня. Часто вульгарність виступає за зовнішньою інтелігентністю людини. Чехов був самим непримиренним ворогом вульгарності і розкривав її різні прояви. Письменник бачив, що навіть усередині однієї сім’ї вульгарність тупих і обмежених людей душить людей чуйних і талановитих....
9. Жертва вечірня (переказ) Дощовим листопадовим ввечері 186 р. в Петербурзі Марія Михайлівна – двадцятитрирічна багата вдова гвардійського ад’ютанта – починає вести інтимний щоденник, щоб розібратися у причинах своєї постійно поганого настрою. З’ясовується, що чоловіка вона ніколи не любила, що з сином, трирічним “кислим” По-лодькой, їй нудно, а столичний світло не надає ніяких розваг,...
10. Викриття вульгарності у творчості В. Маяковського(по добутках “Про дряни”, “Нате!”, “Вам!”, “Агов!”, “Набридло”) Обплутали революцію обивательщини нитки. Страшнее Врангеля обивательський побут. В. Маяковський Поезія Маяковського в літературі – явище абсолютно нове, нетрадиційне, дивне. Поет пробував свої сили в безлічі жанрів і тим, яскраво виявив він себе й у сатирі. Сьогодні його ім’я коштує в одному ряді з іменами таких видатних сатириків, як М....
11. УКРАЇНСЬКЕ СЕЛО – ЖЕРТВА КРІПАЧЧИНИ Шкільний твір за повістю І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”. У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” перед читачем постає галерея образів: Микола – головний герой, його батьки, дружина, односельці. Усі вони живуть в кріпацькій неволі, і ця обставина обумовлює їхні долі. Це справжні трудівники землі, але вони змирилися із неволею...
12. Головний персонаж “Подорожнього” як жертва війни Антивоєнний і гуманістичний пафос твору. Оповідання побудоване як внутрішній монолог головного персонажа. Це звичайний німецький юнак, який через три місяці після закінчення навчання потрапляє до стін рідної школи жалюгідним обрубком кривавої війни, до якої так старанно, настирливо й довго готував його цей дім знань, перетворений тепер на “мертвий дім”, місце...
13. Фредерік Стендаль. Жульєн Сорель – жертва власного честолюбства Анрі Марі Бейль, більш відомий як Фредерік Стендаль, написав повчальний, дивовижний за змістом та обсягом думки роман “Червоне і Чорне”, датований 1830 р. Повернувшись у Париж 1821 року, Фредерік Стендаль став свідком кримінальної справи Антуана Берте, якого 1827 року було засуджено на смерть. Його історію автор взяв за основу сюжету...
14. “Григорій Многогрішний – уособлення сили української людини” Завжди цікаво поміркувати і подумати про те, які люди є істинно сильними. Роздумуючи про це, не можна обмежувати людську силу виключно фізичними або розумовими здібностями. По-справжньому сильна людина мусить мати і те, і інше. Втім, розуміння сили відрізняється ще і залежно від тієї конкретної ситуації, в якій перебуває людина. Іноді...
15. Дубровский – розбійник або жертва Дубровский був високим, гарним, хоробрим. Він носив чин офіцера. Дуже любив свого батька, заради якого й пішов у відставку. Володимир одержав листа, у якому було написано, що весь маєток, що було в Дубровского – старшого переходить Троекурову, і вирішується приїхати до батька. Але коли він до нього приїжджає, Дубровский –...
16. Орися Петрівна Головлева – деспот або жертва сформованих обставин? На перших сторінках роману Салтикова-Щедрина Добродії Головлеви ця жінка з’являється перед читачем як розумна поміщиця-кріпосниця, глава численного сімейства. Орися Петрівна має життєву кмітливість, прагне будь-що-будь примножити своє господарство. Ця енергійна й наполеглива жінка досить деспотично поводиться стосовно членів сім’ї. Її бояться, ненавидять і дорікають у зайвій твердості. Наприкінці життя вона...
17. Чіпка, головний герой роману Панаса Мирного – злочинець чи жертва суспільства? Ось і прочитана остання сторінка роману. Багато питань виникає у мене щодо подій, описаних у книзі. Я розумію, що автор намагається розв’язати багато проблем, як соціальних, так і психологічних. Але мене цікавить психологічна: хто ж Чіпка – злочинець чи жертва суспільства? Якщо почати розгляд життєвої історії Василя Гридки, то можна...
18. Скорочено “Жертва вечірня” Боборыкина Через два місяці після знайомства відбувається неминуче: виявившись уперше у квартирі Домбровича й дозволивши собі шампанського за сніданком, оповідачка віддається своєму вчителеві. Спочатку вона, зрозуміло, почуває себе збезчещеної й чи не згвалтованої: “И це робиться серед білого дня… Тонка, цивілізована людина робить із вами, як з падшею женщиною”, – але...
19. Геракл – уособлення сили, сміливості, вірності Красуня Алкмена – дочка царя Мікен і дружина героя Амфітріона – була такою прекрасною, що навіть Зевс був вражений її вродою і якось з’явився до неї у подобі чоловіка. Коли Алкмена мала народити, Зевс радів з того, що один із близнят був його сином. Але царственна Гера, дружина громовержця, вирішила...
20. Жульєн Сорель – жертва власного честолюбства Головний герой роману Ф. Стендаля “Червоне та чорне” не відразу з’являється на сторінках твору. Знайомство з ним відбувається поступово. Ось як автор описує його портрет: “То був тендітний, невисокий на зріст юнак вісімнадцяти чи дев’ятнадцяти років, з неправильними, але тонкими рисами обличчя і орлиним носом. Великі чорні очі виблискували думкою...