Українська література в інтернеті
Дев’яності роки минулого століття принесли з собою чергову технологічну революцію: стільникову телефонію й інтернет.
Віртуальні простори останнього, як з’ясувалося, мають потужний потенціал до надання потрібної інформації й тепер виступають як новий особливий жанр чи, радше, вид чи вимір літератури. Одна з неусталених його назв – мережетура – це калька від російського сетература – слова, яке утворюється поєднанням частин слів сеть і література.
Огром інформації унеможливлює сприйняття її підряд, отже – читач (або,
Інтернет має певну подібність до телефонної станції: коли ви копіюєте або, як кажуть, скачуєте собі певну веб-сторінку, то маєте можливість спілкуватися з творцями й технічною обслугою, а через них – із самим автором того, що ви читаєте, тобто виникає ефект перебування в літературному клубі, салоні, на мистецькій акції, вечірці.
В ідеалі ви можете уже в процесі перегляду твору відіслати на веб-сторінку повідомлення про своє ставлення й оцінку, взяти участь у голосуванні для встановлення рейтингу цього твору, ознайомитися з
Демократичність інтернет-простору гранично спростила проблему публікації своїх безсмертних літературних опусів. Безкоштовно або за доступні гроші амбітний автор може розмістити свої тексти на безмежних інформаційних просторах.
Щоправда, популяризацію й наявність зворотного зв’язку забезпечує якість чи, скоріше, оригінальність творів, реклама – всередині інтернету і (в ідеалі) поза ним, технічний рівень веб-сторінки (зручність користування переліченими послугами).
Тож удалого вам плавання літературними хвилями віртуального простору.