Нова українська література

Історичне підгрунтя розвитку української літератури 1764 р. – скасування гетьманства; 1773 р. – скасування Запорозької Січі; запровадження кріпацтва;

– масове закриття народних шкіл; ліквідація друкарства; занепад освіти;

– прийняття законів, указів, що забороняли поширення української мови в Україні (Указ Петра І про заборону друкувати в Малоросії будь-які книги, крім церковних (1720), наказ Петра II про переклад в Україні державних постанов та розпоряджень з української росій ською (1729), Указ про заборону викладання українською

мовою в Києво-Могилянській академії (1753), заборона українських театральних вистав, перекладів українською мовою тощо).

Але у відповідь на кріпосницький і національний гніт посилюється опір народних мас, активізується культурно-громадське життя:

Вибухи народних повстань;

Організація Кирило-Мефодіївського братства (Т. Шевченко, М. Гулак, П. Куліш, М. Костомаров та ін.);

Вихід “Книги буття українського народу” М. Костомарова, у якій автор обурюється з приводу підневільного становища України, закликає до національного відродження;

Відкриття гімназій, ліцеїв, університетів;

Вихід першої граматики

української мови Олексія Павловського;

Поява перших газет, журналів, альманахів (“Молодик”, “Ластівка”, “Український альманах”);

Відкриття Харківської публічної бібліотеки, поява науково-літературних гуртків;

Вихід трьох збірок українських народних пісень за редакцією М. Максимовича;

Зародження нового українського театру (перші професійні театри – у Харкові, Києві, Полтаві);

Розвиток української музики і живопису (видатні кобзарі: Остап Вересай, Андрій Шут; композитори: М. Маркевич, С. Гулак-Артемовський; художники: Д. Левицький, В. Боро-виковський, Т. Шевченко).

1798 р. – вихід перших трьох частин “Енеїди” І. Котляревського, що знаменувало початок нового етапу В історії української літератури, зародження нової української літератури з живою народною мовою.

Розмовною мовою були написані драматичні Твори І. Котляревського ” Наталка Полтавка “, “Москаль-чарівник”.

Процес становлення нової української літератури завершується виходом у світ “Кобзаря” Т. Шевченка (1840).

Розрізняють три періоди розвитку нової української літератури:

1) перші десятиліття XIX ст.;

2) 40 60-ті роки XIX ст.;

3) 70 – 90-ті роки XIX ст.

Характерні ознаки нової української літератури: Розвиток шляхом народності;

Вплив сентименталізму й романтизму – літературних течій, що прийшли із Заходу; на першому плані протест народу проти соціального й національного гноблення;

– поява Нових тем Соціальної та національної неволі, спільної боротьби трудящих проти царату, запроданства частини козацької старшини;

Поява Нових образів Народних месників, жінки-страдниці, сатиричні образи царів, панів-лібералів;

– поява Нових жанрів: Ліро-епічна поема, віршована байка, Балада, соціальна та історич на повісті, реалістична Драма, громадянська та інтимна лірика.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Нова українська література

Categories: Нові твори

Links