У кожної з живучих на землі людей є власна шкала цінностей. Хтось хоче заробити багато грошей, інший прагне до слави і визнання, ще хтось намагається просунутися якнайдалі на роботі і стати успішною та шанованою людиною. Але мало для кого головною метою є забезпечення якомога кращої старості для батьків, зокрема, для матері.
Людина – істота, на жаль, по суті, абсолютно невдячна. Усі колись бувають маленькими, а, як відомо, новонароджена людина абсолютно безпорадна, без чужої допомоги вона не зможе вижити і загине, тільки почавши своє життя.
Але, на щастя, у кожного є мама. Для кожної мами народження дитини – мало не найголовніша подія в житті, жінка чекає цього моменту і стає по-справжньому щасливою, коли у неї з’являється дитина, якій вона може присвятити своє життя. З материнською любов’ю жодне інше почуття зрівнятися просто не може, саме тому мами настільки дбають про своїх дітей, приділяють їм весь свій час і готові заради них на будь-які, навіть найбільш сміливі дії. Прикладом тому можна привести мільйони, якщо аналізувати весь час існування людства. У зв’язку з цим досить неприємно констатувати той факт, що для людей властиво забувати
про маму, заводити своє особисте життя, йти з дому батьків і лише зрідка в ньому з’являтися в якості гостя. Такими своїми діями люди показують, що цінність мами для них – далеко не на першому місці. Для них важливіше стає своя сім’я, робота, особисті справи та захоплення. Хіба можна називати людину вдячною після цього? Думаю, що ні. Рано чи пізно настає момент, коли кожна мама помирає. Лише тоді людина розуміє, та й то далеко не кожна людина, що вона позбавляється найбільш близької людини. Тільки в цей момент людина приходить до сумного висновку: ніхто і ніколи не буде любити її настільки ж сильно, нікому і ніколи більше вона не зможе так само сильно довіряти. Звичайно, думати про це буде вже пізно.
Як відомо, люди починають цінувати щось лише тоді, коли втрачають це. Це стосується також і материнського ставлення. Багато людей шкодують про те, що не були достатньо близькі до своєї мами, недостатньо багато з нею спілкувалися, недостатньо багато часу з нею проводили. Я б хотів змінити світ: хотілося б, щоб люди змінилися, стали цінувати те, що їм дають батьки в цілому та мама зокрема. Світ був би більш справедливим і чесним, якщо би кожна дитина приділяла своїй матері стільки часу в її старості, скільки та приділяла дитині в її молодості. Але я знаю, що так ніколи не буде, адже людину не змінити.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)