Матері присвячується

Кожному з нас дорогу в цей світ дала найдорожча людина. Хто що-дня проводжає нас до школи, зігріваючи нашу путь ласкавим поглядом? Хто переживає за наші успіхи й поразки більше, ніж за свої? Хто любить нас не за досягнення й результати, а за те, що ми є? Мама.

Найніжніше в світі слово. Найрідніша в світі людина. До теми материнства звертались чи не всі письменники і поети різних часів і народів. Загадка материнської любові притягує до себе все нових і нових митців. “Сива ластівка”, “чаєчка-небога”, “моя босонога Ярославна”, “мамо-го-лубка”

– перелік поетичних образів матері нескінченний. Мені надзвичайно подобається “Пісня про рушник” Андрія Малишка. Слухаю її, і в уяві постають невтомні руки матері-трудівниці, яка завжди пильнує своїх діточок, і її безсонні ночі, і цілоденна праця. Визнанням ролі матері в житті людському, справжньою сповіддю і подякою звучать рядки вірша В. Підпалого “Матері”:

Ти все дала й нічого не взяла: ні крихти хліба, ні спасибі навіть. Все те, що мав, і те, що в мене є, що від людей, що від землі святої, що радістю в рядок моїх встає, передане в моє життя тобою…

Кажуть, що матерів не вибирають.

Та коли б і трапилась така фантастична нагода, з-поміж тисяч найкращих матусь кожен вибрав би для себе свою єдину, рідну, неповторну. І ми повинні бути свідомими того, що несемо відповідальність в майбутньому за своїх матерів. Аби не сивіли вони завчасно від горя, не залягали на рідному обличчі зморшки печалі й гіркоти, а якомога частіше сяяла лагідна, щаслива посмішка.

Іван Їжакевич правдиво передав ситуацію з селянського життя: батьки пішли на роботу, а найменшу дитину залишили зі старшою сестричкою.

Я думаю, що уже вечір, бо діти, відчуваючи, що скоро повернеться додому мама, вийшли її зустрічати. А може, вона вже поспішає до дітей, тому їх очі і личка засяяли радістю.

Постаті дітей художник змалював із великою любов’ю. На дівчинці білосніжна сорочка, вишивана червоними нитками, спідничка, сережки. Русяве волосся заквітчане віночком з польових квітів. Вона тримає на руках братика, якого загорнула в м’яку домоткану ряднину. З усього видно, що діти люблять один одного. Підтвердженням цього є і довірливий, спокійний погляд хлопчика, і материнська турбота дівчинки про свого братика. Через портрети дітей художник показав високу духовність членів родини, лад і сердечність у їхніх стосунках. Спокійні, усміхнені личка, люблячі погляди, чистий, охайний одяг підкреслюють, що в сім’ї панують злагода і благополуччя.

Барв використано дуже мало, але вражає багатство відтінків: від темно-коричневих до золотистих. Картина ненасичена дрібними деталями, тому читається легко, привертає особливу увагу, запам’ятовується.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Матері присвячується

Categories: Твори з української літератури

Links