Твори за повістю “Зачарована Десна”
Основні загальнолюдські моральні норми вироблялися народними масами протягом тисячоліть. Тому важливого значення народній моралі, показові її впливу на формування характеру і світогляду людей надавали майстри слова.
З цього погляду заслуговує уваги автобіографічна кіноповість О. Довженка “Зачарована Десна”. Призмою, крізь яку проходили враження і роздуми зрілого художника, стали перші уроки народної моралі й етики, глибоко засвоєні малим Сашком у селянській хаті.
Основу народної моралі, зокрема селянської, визначало ставлення
Естетичні засоби української літератури Грунтуються на традиційних прогресивних народних поглядах. Справжній гімн люди-ні-трудівникові звучить у творах А. Малишка, М. Стельмаха, М. Рильського…
Принципи народної моралі стали підвалинами моралі і О. П. Довженка. Вихований у повазі до праці, письменник усе життя звеличував її, бачив щастя людей і їхню красу саме в труді.
Це яскраво засвідчує кіноповість “Зачарована Десна”, де автор шанобливо говорить про людей праці, про ставлення до неї як до творчості. Ось, наприклад, слова матері, які визначають тональність усього твору: “Нічого в світі так я не люблю, як саджати що-небудь в землю, щоб проізростало. Коли вилізає саме з землі всяка рослиночка, ото мені радість”. У нелегкій праці пройшло життя діда, “схожого на Бога”… Він “прожив під сонцем коло ста літ, ніколи не ховаючись у холодок”.
Художник не просто описує враження дитинства. Образи близьких малюються з шаною і любов’ю, з гордістю за свій чесний і працьовитий рід. Середовище навчило майбутнього митця поважати простого селянина, воно відкрило очі й на талант дядька Самійла, який був неперевершеним косарем. Він “обкосив би всю землю, аби тільки була добра трава та хліб і каша”, і люди цінували його.
З особливою любов’ю описує О. Довженко батька, змальовуючи його портрет у гармонійному поєднанні працьовитості й фізичної досконалості (голова “темноволоса, велика і великі розумні сірі очі”, “тіло біле, без єдиної точечки, волосся хвилясте…, руки широкі, щедрі”), з високим інтелектом (він “з якоюсь внутрішньою високою культурою думок і почуттів”, “такт розумів і шанобливість”).
Саме нелегка чесна праця, готовність прийти на допомогу підносили його, давали право письменникові бачити батька прекрасним і гідним поваги. Автор скрізь робить акцент на єдності цих рис. Народна мораль пронизує кіноповість і в поглядах на дітей.
У середовищі, де практично панував принцип “хто не працює, той не їсть”, праця була мірилом цінності людини. Цей мотив повторюється О. Довженком у “Зачарованій Десні”: він вривався в дитячу душу, коли померли Сашкові брати, “а люди ридали і довго жаліли, що ні рибалок не вийде вже з нас, ні косарів у лузі…”, і тоді, коли баба в гніві благала для нього найстрашнішої кари, “щоб не вийшло з нього ні кравця, ні шевця, ні плотника…”
“Зачарована Десна” засвідчує, що весь уклад селянського побуту сприяє вихованню дитини в доброті. Хата, що ніби сама виросла, серед розкішної природи, настроювала на це: “У ній ніщо не замикалось. Заходьте, будь ласка, не питаючись – можна? Милості просимо!” Сприяло вихованню певних моральних якостей малого героя і ставлення селян до тварин і рослин, до природи. Добрий господар, перш ніж сісти їсти, догляне худобу, домашню птицю. Така чуйність була нормою народної моралі і поведінки.
Дід, наприклад, умів розмовляти з кіньми, волами, мати пестила кожну посаджену рослину., У “Зачарованій Десні” письменник часто звертається до фольклору, визначаючи важливу роль народної творчості у вихованні кращих моральних якостей людей. Так, у грізному 1942 році О. Довженко схвильовано писав про українську пісню, в якій “боєць знаходив сили і завзяття, бойової щедрості, любові до народу…”
У “Зачарованій Десні” письменник робить наголос на всьому; доброму, що запало в дитячу душу, де “всі враження буття зливаються в невмирущу гармонію, людяну, дорогоцінну”.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)