Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Творчий Розвиток Традицій Котляревського

Творчий Розвиток Традицій Котляревського

Досі ми розглядали Твори, автори яких свідомо чи несвідомо йшли у річищі Котляревського, його жанрів, стилю, образності, мови. Але українська література початку XIX ст. не обмежується лише цими наслідувальними спробами. Як органічне явище в житті народу, викликане потребами нової доби, письменство українське розвивалось у багатьох напрямках.

Характерним явищем у процесі становлення нової української літератури був широкий розвиток жанру байки. Ми вже згадували, що, за відомостями деяких сучасників, Котляревський перекладав байки Лафонтена,

але переклади ці до нас не дійшли. І ось в новій українській літературі ще за життя автора “Енеїди” з’являється особливий інтерес до жанру байки. Не слід спроби ці протиставляти Котляревському. Зрештою, й цей жанр ішов саме в річищі Котляревського. Байки були відомі ще в давній українській літературі XVII-XVIII ст., зокрема в проповідях Антонія Радивиловського, в курсах риторик і поетик, але писані вони були переважно книжною українською мовою і, як правило, залишалися в рукописах. Байки писав і Григорій Сковорода (“Басни харьковские”), але писав їх також ще не народною, а книжною українською мовою
XVIII ст. Таким чином, байка мала в українській літературі певну традицію.

Байка є жанром сатиричної гумористичної літератури, й саме це ріднить її з жартівливою “Енеїдою” і давньою літературною традицією. Разом з тим не можна забувати про поширення жанру байки на цей час у російській, польській літературах та фольклорі.

Одні з перших спроб у жанрі байки народною українською мовою належать уже згаданому П. Білецькому-Носенкові. Історики літератури вважають, що його байка – “Пан писар” (1812). Решта байок написана пізніше (всього понад 330 байок). У багатьох байках критично зображується тодішня дійсність: “Пан писар”, “Дворовий Пес да голодний Вовк”, “Вовк да Ягня” та ін. У першій із них критикується хабарництво, у другій відображена соціальна нерівність. Кінчається друга байка знаменним рядком: “На золотий ланцюг не проміняю волі”.

Більш пощастило байкам П. Гулака-Артемовського. Перша його відома байка (казка) “Пан та Собака” надрукована в журналі “Украинский вестник” (1818), друга “казка” “Солопій та Хівря, або Горох при дорозі” – в тому ж журналі за 1819 р. У байках П. Гулака-Артемовського так само критично зображується кріпосницька дійсність. Байкар скористався з досвіду польського поета І. Красіцького, але, як і інші українські поети тих часів, він увесь вийшов із “шинелі” Котляревського. Це особливо помітно в його мові, якій властиві елементи бурлеску. Залежність од Котляревського найбільше позначилася в його “Гараськових піснях” – бурлескно-травестійних переробках од Горація. Мають вони не однаковий характер. У деяких переспівах П. Гулак-Артемовський дотримується основи латинського оригіналу. Здебільшого ж поет дає вільні варіації на Теми Горація. Зразком може служити перша ода “До Пархома”. Ось як початок цієї оди звучить в оригіналі:

В години розпачу умій себе стримати, І в хвилі радості заховуй супокій, І знай: однаково прийдеться умирати, О Деллію, коханий мій,- Чи весь свій довгий вік провадитимеш в тузі, Чи лежачи в траві, прикрашений вінком, Рої понурих дум на затишному лузі Фалернським гнатимеш вином… (Переклад М. Зерова)

П. Гулак-Артемовський, ідучи за Котляревським, переспівує Горація в бурлескно-травестійному стилі, надаючи оді українського національного “простацького” колориту.

Пархоме! В щасті не брикай, В нудьзі притьмом не лізь до неба: Людей питай, свій розум май, Як не мудруй, а вмерти треба,- Чи коротаєш вік в журбі, Чи то за поставцем горілки В шинку нарізують тобі Цимбали, кобзи і сопілки…

Усе свідчить про те, що, незважаючи на новаторство в жанрі й змісті, П. Гулакові-Артемовському було дуже важко вийти за межі канонів стилю Котляревського.

Можливо, тому що перші байки П. Гулака-Артемовського були відразу надруковані, жанр цей дуже поширюється в тогочасній українській літературі. Байки писали вже згадані нами С. Писаревський, О. Рудиковський, П. Кореницький, син Степана – Петро Писаревський та ін.

Байки й “прибаютки” писав Левко Боровиковський, слухач П. Гулака-Артемовського в Харківському університеті. Як і його вчитель, він скористався з досвіду І. Красіцького, та разом із тим звертався й до Крилова, а найбільше черпав з усної народної творчості. На жаль, його талановиті новаторські байки-приказки, написані десь наприкінці 20-х – на початку 30-х рр. і тільки частково надруковані в “Ластівці” (1841), видані самим А. Метлинським – лише 1852 року.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Певна зміна у поглядах на розвиток традицій Котляревського З виступом Шевченка література України виходить на світову арену. Прогресивні письменники, на чолі з Шевченком, будять народ, селянські маси, широко відображають їхнє життя, прагнення, визвольну боротьбу. Змінюються ідейно-естетичні критерії, вимоги до літератури, відбувається певна переоцінка літературно-художніх цінностей. Зокрема цими ідеями пояснюється й седнівська передмова Шевченка до “Кобзаря”, де сказано, що...
  2. Твір “Пан та Собака” Гулака-Артемовського – зразок реалістичної байки “Пан та Собака” Гулака-Артемовського – зразок реалістичної байки Творча спадщина одного з визначних поетів передшевченківської доби Гулака – Артемовського порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його байки відіграли важливу роль у розвитку української літератури перших десятиліть XIX ст. Письменник П. Білецький-Носенко в 1823 році писав: “Я смело могу...
  3. П. Гулак-Артемовський та його творчість П. Гулак-Артемовський був активним учасником літературного процесу нової української літератури. Його байки, балади, переклади з європейської літератури збагатили українську літературу 40-60 років XIX століття. Перу П. Гулака-Артемовського належать написані українською та російською мовами байки та балади, прозові послання, переклади, критичні статті. Навчаючись в Київській академії, юний ще поет почав писати...
  4. Розвиток традицій жіночої поезії в лірику Ахматової й Цветаевой Любовний роман, що розгортався в передреволюційних віршах і Ахматовій і Цветаевой, був ширше й многозначительней своїх конкретних ситуацій. У їхні любовні романи входила епоха. У складній музиці ахматовской лірики жила й давала про себе знати особлива, дивна страхаюча дисгармонія. Вона писала згодом, що постійно чула незрозумілий гул, як би якесь...
  5. “Пан та Собака” Гулака-Артемовського – зразок реалістичної байки Творча спадщина одного з визначних поетів передшевченківської доби Гулака – Артемовського порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його байки відіграли важливу роль у розвитку української літератури перших десятиліть XІX ст. Письменник П. Білецький-Носенко в 1823 році писав: “Я смело могу уверить, что сказочки г. Артемовского – Гулака читались...
  6. “Пан та Собака” – зразок реалістичної байки Творча спадщина одного з визначних поетів передшевченківсь-кої доби Гулака-Артемовського порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його байки відіграли важливу роль у розвитку української літератури перших десятиліть XIX ст. Письменник П. Білецький-Носенко в 1823 році писав: “Я смело могу уверить, что сказочки г. Артемовского-Гулака читались с таким же неописанним...
  7. “Коротких відомостей з теорії літератури” і визначте жанрові ознаки твору Гулака-Артемовського У новій українській літературі Гулак-Артемовський дав цікаві зразки національної байки. Провідне місце посідав тут твір “Пан та Собака (Казка)”, надрукований у журналі “Ук-раинский вестник” (1818) . В алегоричному образі Рябка, якого нещадно лупцюють панські слуги, знайшло своє відображення безправне життя кріпаків. У цьому образі поет показав кріпака – працьовитого, наївного,...
  8. Скорочено “Москаль чарівник” Котляревського Москаль-чарівник” – п’єса видатного українського письменника І. П. Котляревського, написана у 1819 році. Вперше видана в “Українському збірнику”, 1841 року в Москві. Майже одночасно з Наталкою Полтавкою написано й другу п’єсу Котляревського Москаль-чарiвник. В автографi жанр п’єси визначено, як опера малороссийская в одном действии, а в першодруку (1841) в пiдзаголовку...
  9. Творчість Котляревського – новий етап у розвитку національного самоусвідомлення Іван Петрович Котляревський… Хто ж він такий? Український письменник, який перший у вітчизняній літературі звернувся до джерел народної мови, зробив її літературною, пішов шляхом реалізму й народності. Він увів нові жанри: епічну травестійно-бурлескну поему, оперу, водевіль. П’єси Котляревського сповнені непідробного гумору, високої поетичності, щирої любові до народу. Це нев’янучі квітки...
  10. Вплив біблійної тематики на розвиток української поезії І. Біблія – велична пам’ятка культури всього людства. 1. Вплив Біблії на створення поетичних творів (надихала українських митців: вони переосмислювали Біблію як важливий елемент національної культури й самосвідомості). ІІ. Біблійні сюжети і мотиви у творчості українських письменників. 1. Давня українська поезія XVІ-XVІІІ ст., початок XІX ст. (особливий вплив справив “Сад...
  11. Засудження сваволі й деспотизму в байці “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського В українській літературі першої половини XIX ст. з’являється низка байкарів: П. Гулак-Артемовський (1790-1865), О. П. Руданський (1784-1851), Л. І. Боровиковський (1806-1889), Є. П. Гребінка (1812-1848) та інші. Найвизначнішими серед них були Гулак-Артемовський і Гребінка. У творчій спадщині Гулака-Артемовського найбільш цінними є байки, які поділяються на дві групи: байки-казки на громадські...
  12. “В чому полягає геніальність “Енеїди” І. П. Котляревського” Ні для кого не секрет, яку дискусію викликало написання та друк “Енеїди”, бо у твору було як багато прибічників, так і багато критиканів та заздрісників. Для одних ця поема була краплиною свіжого повітря після тривалої перерви та відсутності нових творів в українській літературі, для когось стала зразком для наслідування; інші...
  13. Значення творчості І. Котляревського в українському національно-культурному відродженні І. Котляревський – фундатор нової української літератури, бо є першим її класиком, зачинателем. Його твори – історичний злам у розвитку української літератури, початок нового її етапу. Він перший звернувся, до животворних джерел народної мови, зробив її літературною, використав багатющі скарби фольклору та етнографії свого народу. Він писав реалістичні та народні...
  14. Твір-розповідь. В гостях у Івана Котляревського Коли ми вибралися до Полтави, стояв прекрасний осінній день. За вікном автобуса пролітали гаї і поля, села і селища. Ми їхали в гості до Котляревського: наш учитель організував екскурсію, щоб провести урок літератури в Полтаві – у хаті-музеї І. П. Котляревського. Це був незабутній урок. Як тільки ми ступили на...
  15. Чого навчають нас байки? Байка – один із найулюбленіших жанрів літератури. Байки Езопа, Федра, Лафонтена, Л. Боровиковського, Є. Гребінки, П. Гулака-Артемовського, Л. Глібова, Кантеміра, Тредіаковського, І. Крилова знають, люблять і цінують в усьому світі. Чому ж байка є такою популярною і улюбленою в народі? Чи не тому, що в цих коротеньких байкових оповідях зображуються...
  16. Мої роздуми над п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка” Серед жіночих імен Наталок, Оксанок, Марічок чи не найбільше, а тому їх вважають найпоширенішими в Україні. Мабуть, через те, що дівчата з цими іменами були особливими. Поширенню імені Наталка сприяла і п’єса Івана Петровича Котляревського “Наталка Полтавка”. Я впевнена, що всі, хто читав п’єсу І. П. Котляревського, не залишилися байдужими...
  17. Байка джерело мудрості У розділі “Байка у світовій літературі” ми познайомилися з історією розвитку байки, а також із творами відомих байкарів. Байки писали Езоп, Лафонтен, Крилов, Глібов. Спочатку здається, що байка – це розважальний веселий Твір, але насправді автори байок говорять про серйозне. Як сказав Леонід Глібов: “Здається, байка просто бреше, а справді...
  18. Два кріпаки (за байкою “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського) І. Тема кріпацтва в українській літературі XІX ст. ІІ. Показ тяжкого життя селянства в образі Рябка та селянина-пристосуванця в образі Явтуха: 1. Дворові кріпаки. 2. Рябко – сумлінний трудівник. 3. Явтух між двома таборами. 4. Прозріння знедоленого кріпака. ІІІ. Вияв громадянської мужності П. П. Гулака-Артемовського. Багато наших письменників зверталися до...
  19. Жанрові особливості поеми І. П. Котляревського “Енеїда” “Енеїда” Івана Петровича Котляревського – це епічна поема, тобто великий віршований твір, у якому розповідається про визначні події і яскраві характери, а розповідь героїв супроводжується розкриттям авторських переживань І роздумів. Жанр поеми розвинувся на основі фольклору. Давня світова література зберігає перші поеми, що утворилися з народних героїчних пісень. У знаменитих...
  20. Історичні передумови написання поеми Котляревського “Енеїда” І. П. Котляревський увійшов в історію української літератури як засновник нової української літератури, що заклав фундамент літературної мови на народній основі, справу якого розвинув і затвердивши великий Шевченко. ” Енеїда ” І. П. Котляревського – перший Твір нової української літератури. Які ж історичні передумови її появи? І. П. Котляревському судилося...
Творчий Розвиток Традицій Котляревського
«
»