“Пан та Собака” – зразок реалістичної байки

Творча спадщина одного з визначних поетів передшевченківсь-кої доби Гулака-Артемовського порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його байки відіграли важливу роль у розвитку української літератури перших десятиліть XIX ст.

Письменник П. Білецький-Носенко в 1823 році писав: “Я смело могу уверить, что сказочки г. Артемовского-Гулака читались с таким же неописанним удовольствием, как “Знеида” г. Котляревского, что многие вьітвердили напамять цельїе тирадьі из них…” Байка “Пан та Собака” є викриттям самодурства

і розбещеності панів.

Автор щиро співчуває безправним селянам-кріпакам, над якими жорстоко знущаються кріпосники. В алегоричному образі Рябка Гулак-Артемовський показав виняткову віддданість та чесність простих людей.

Собака прагнув догодити поміщику. Але все одно залишається винним і тоді, коли заснув, і тоді, коли охороняв панське добро. Після чергового покарання Рябко вигукує: “Той дурень, хто дурним іде панам служити, А більший дурень, хто їм дума догодити!” На жаль, байкар не виступає з гнівним осудом жорстокості кріпосників, а тільки намагається присоромити їх за нелюдське ставлення до селян,

бо “над псом повинно ласку мати”. Байка “Пан та Собака” була творчою удачею молодого поета.

Завдяки народному колориту, сатиричним тенденціям у змалюванні кріпосницького ладу твір зіграв певну позитивну роль у розвитку реалістичної байки в Україні.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


“Пан та Собака” – зразок реалістичної байки

Categories: Твори з української літератури

Links