Два кріпаки (за байкою “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського)

І. Тема кріпацтва в українській літературі XІX ст.

ІІ. Показ тяжкого життя селянства в образі Рябка та селянина-пристосуванця в образі Явтуха:

1. Дворові кріпаки.

2. Рябко – сумлінний трудівник.

3. Явтух між двома таборами.

4. Прозріння знедоленого кріпака.

ІІІ. Вияв громадянської мужності П. П. Гулака-Артемовського.

Багато наших письменників зверталися до теми кріпацтва на Україні. Майже всі вони відчували на собі, що таке кріпацтво. Гулак-Артемовський, працюючи приватним учителем сина одного поміщика, часто вислуховував

догани від пана за найменшу провину і бачив, як карають биттям дворових кріпаків. Це й надихнуло поета на створення байки “Пан та Собака”.

Тяжко жилося дворовим кріпакам у злих панів, а особливо новачкам, які ще не знали вдачі своїх панів і карались за усякі дрібниці, як той Рябко, що весь час хотів піддобритися до поміщика, але той і коли треба, й коли не треба виливав свій гнів на “крайньому”. Може, Рябко врешті-решт і пристосується до панських порядків, як, приміром, Явтух, що все робить так, щоб його не зневажали “тварини-селяни” і любили пани. . Коли пана немає, Явтух розмовляє з Рябком як з братом,

дає дружні поради, а коли присутній пан і треба вислужитися, цей бувалий служака миттєво перевтілюється на наглядача: грубо розмовляє з Рябком і, коли визнає за потрібне, б’є. Коли з Рябка вибили всю віру в правду, він ніби прозрів: убогий кріпак побачив, що як би він не розпинався, все одно панові не догодиш, а значить треба завжди зважати на настрій пана і брати приклад з Явтуха.

П. П. Гулаку-Артемовському було важко написати подібний твір,’ що мав такий скандальний зміст та ще й був написаний українською мовою – перший же цензор не пропустив би його у широкий світ. Тому поет вдався до форми байки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Два кріпаки (за байкою “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського)

Categories: Шкільні твори

Links