Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Твiр-розповiдь. Українськi нацiональнi страви та напої

Твiр-розповiдь. Українськi нацiональнi страви та напої

Важливою складовою частиною культури кожного народу є його нацiональна кухня. В українцiв страви завжди вiдрiзнялися багатством та рiзноманiттям.

У щоденному харчуваннi селян чiльне мiсце посiдав хлiб. Усi люди розумiли його важливiсть. Коли його обмаль – навiть золото не потрiбно. Одне пшеничне зерно переважить гори золота. Про це свiдчать прислiв’я: “Хлiб – усьому голова”, “Як є хлiб та вода, то й нема голода”. Недарма ж на Русi гостей зустрiчали хлiбом-сiллю! З хлiбом проводжали молодих на весiлля, приносили хлiб у дiм новонародженого.

В

українськiй нацiональнiй кулiнарiї було багато варених страв iз борошна: вареники, лемiшка, затiрка, кваша тощо. До найпоширенiших з них в Українi здавна належали вареники, галушки та локшина, якi ми вживаємо й нинi. Робилися вони з пшеничного, гречаного або житнього борошна. Без цих страв не можна уявити нацiональну кухню українцiв.

Важливу роль у щоденному харчуваннi вiдiгравали кашi. Їх готували з гречаної, ячмiнної чи пшоняної крупи. Через поживнiсть кашi її подавали переважно на обiд.

З городини найчастiше вживали картоплю. Вона витiснила багато борошняних страв. Картопля була другим хлiбом. Їли її

з капустою, огiрками, кислим молоком, мастили олiєю чи смаженим салом.

Багато страв готували з вареної картоплi: смажили на олiї картопляники, пирiжки, начиненi капустою, грибами чи квасолею. З тертої картоплi робили деруни, коржики, галушки.

Українцi споживали багато овочiв. Це – капуста, часник, цибуля та бобовi: горох, квасоля.

Квашену капусту тушкували, начиняли нею вареники та пирiжки, їли її з хлiбом.

Часник та цибуля були за приправу для багатьох страв. Улiтку разом iз хлiбом вони становили полуденок селянина в полi.

А найпоширенiшою стравою з овочами в українцiв був борщ. Про його значення говорять прислiв’я: “Як нема борщу, то нема й їжi”, “Де в хатi борщ i капуста, там хата не пуста”.

Борщ готували в кожнiй родинi. Залежно вiд достатку родини борщi були густими чи рiдкими, або майже порожнiми.

Найуживанiший в Українi є червоний борщ з капустою. Його заправляли, як правило, пiдсмаженим салом, часником, борошном. У зелений борщ додавали щавель, лободу, кропиву. Холодний борщ готували влiтку.

Напої також були рiзноманiтними. До найдавнiших належать молоко (солодке та кисле), квас, горiлка. Тiльки квасiв знали силу-силену! Був хмiльний квас, квас iз хрiном, яблучний квас, квас з груш, з малини, козацький квас та багато iнших.

Серед хмiльних напоїв вирiзнялися вишнiвка, спотикач, цитрусiв ка та iншi.

Зараз старовиннi рецепти зберiгають, бо вони є цiкавими для знання культури українцiв.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Твiр з народознавства. Українськi народнi пiснi Серед усiх видiв українського фольклору найважливiше i найпочеснiше мiсце належить пiсеннiй творчостi. Обрядовi пiснi, думи, iсторичнi пiснi, балади, лiричнi пiснi, частушки – такi основнi її види. Народнi пiснi володiють чудовою здатнiстю полонити людськi серця, пiдносити настрiй, окрилювати бажання, надихати у працi, овiювати, тамувати душевнi болi, множити сили у боротьбi. До...
  2. “Українські страви” Українська кухня є пам’яткою нашого народу, яку можна порівняти з культурою та традиціями країни. Вона давно одержала поширення далеко за межами України, а окремі блюда (борщ, вареники, сало) увійшли в меню міжнародної кухні. Страви української кухні не можна переплутати ні з одними різносолами, існуючими в світі. Так склалося тому, що...
  3. Твiр-розповiдь. Мої друзi Кажуть, що справжнiх друзiв не може бути багато. Я вважаю, що це правильно. У мене є безлiч знайомих, проте справжнiх друзiв – лише двоє. Це мої однокласники – Iгор i Андрiй. Чому саме їх я вважаю моїми друзями? Вiдповiдь проста: менi з ними цiкаво, приємно. I, головне, вони завжди допоможуть...
  4. Твiр-розповiдь. Пишаюсь братом Мiй брат – студент. Вiн не тiльки навчається, а ще й активно займається туризмом, грає на гiтарi, сам складає пiснi. Разом iз друзями вiн ходить у походи. Намет, рюкзак, фотоапарат i гiтара – це те, без чого не може жити мiй брат. Коли вiн повертається з походу, то так цiкаво...
  5. Твiр-розповiдь. Як я вiдпочивав улiтку Цього лiта менi пощастило побувати бiля моря – їздив туди разом з бабусею. Невелике приморське мiстечко Скадовськ зустрiло нас привiтно. Я приїхав сюди вперше, а бабуся була у Скадовську не раз, бо родом iз Херсонської областi. Тому вона й була моїм ´iдом: розповiдала, показувала, згадувала. Треба було бачити, як зрадiла...
  6. “Різноманітність української кухні” Харчування – важлива частина життя будь-якої людини. Примітно, що практично кожна з країн має свої традиційні страви, які є найбільш улюбленими для жителів цих країн. Досить цікаво вивчати страви різних країн, особливо приємно їх пробувати і порівнювати їх смак з іншими стравами з інших країн. Український народ нічим не відрізняється...
  7. Найпопулярніші напої Один із надзвичайно популярних не лише в нас, а й на всій земній кулі напоїв – кава. А на чому ростуть кавові зерна? Невже вони отакими коричневими сухими бобами й висипаються з якогось кавового стручка? Ні, уявіть собі. Це невеличке вічнозелене дерево або великий кущ, який весною зацвітає красивими квітами,...
  8. “Красою душу напої…” ів Найважливішими радощами життя, які суттєво вплинули на творчість відомого німецького поета XIX сторіччя Генріха Гейне були три чинника – це батьківщина, любов і природа. Але незважаючи на те, що у цьому переліку природа займає останні місце, саме вона стала основним засобом передачі почуттів і внутрішнього стану героїв поезій Гейне...
  9. Твiр-опис народного звичаю. Щедрий вечiр У календарi кожного народу багато свят – урочистих днiв, присвячених видатним подiям або пам’ятi людей. У цi днi люди вiд малого до великого прикрашають вулицi, будинки, наряджаються, готують смачнi страви, грають, розважаються. Найцiкавiше у цей день – обряди, казковi чарiвнi дiйства, в яких беруть участь i дорослi, i дiти. Кожен...
  10. “Красою душу напої” за творчістю Гейне та Міцкевича Наскільки важливу роль грає природа у житті сучасного суспільства, у житті кожного з нас? Наскільки актуальна тема єдності людства та природи? Над цими питаннями замислювався майже кожний з нас, якщо не в глобальному масштабі, то обов’язково у особистому відношенні. На мою думку, єдність людини і природи – це стосунки невеликою,...
  11. Твiр з народознавства. Покров Пресвятої Богородицi Цей день є одним iз величних свят. Головний мотив, який спричинив встановлення свята, – видiння святого Андрiя Юродивого. Царгород, столицю Вiзантiї, облягали араби. У храмi Пресвятої Богородицi на Влахернах, де переховувалася її риза, правилася всенощна. Серед парафiян ревно молився за охорону мiста святий Андрiй Юродивий зi своїм учнем Єпiфаном. Служба...
  12. “Красою душу напої…” (роздум про роль природи в житті людини за творчістю Г. Гейне та А. Міцкевича ) Творчість відомих поетів XIX століття Генріха Гейне та Адама Міцкевича добре відома багатьом поколінням любите лий поезії. Твори цих поетів возносяться до літературного напряму романтизму та вплинули на творчість багатьох інших поетів тієї епохи. Наприклад, романтизм був завжди присутній у віршах видатного російського поета О. Пушкіна, який товаришував з А....
  13. Твiр-вiдгук на прочитану книгу. Дивосвiт Василя Скуратiвського Не можу не написати про чарiвну книжку “Святвечiр”, якою користуюсь досить часто. Це моя помiчниця. Автор двотомника – вiдомий український письменник, етнограф Василь Скуратiвський. До книжки увiйшло понад сто грунтовних описiв свят та обрядiв. Вiд хати до хати його зошит повнився записами пiсень, прислiв’їв, приказок, притч, звичаїв. Оповiдi автора написанi...
  14. Твiр-мiнiатюра. У бiблiотецi Мабуть, важко знайти людину, яка не любила б книжки. Вони – нашi друзi та порадники. Ми дiзнаємося з книжок дуже багато цiкавого про життя. Книжок iснує дуже багато, i вони такi рiзнi, що важко було б без бiблiотеки. Саме там ми можемо познайомитись i з пригодницьки ми романами, i з...
  15. Твiр з народознавства. Про квiтку папоротi Легенда розповiдає, що квiтне папороть тiльки одну мить опiвночi на Iвана Купала. Маючи цю квiтку, можна вiдшукати всi скарби, як би глибоко пiд землею вони не знаходилися. Правда, знайти у лiсi таку квiтку набагато важче, нiж самi скарби. За розповiдями, опiвночi iз широких листкiв папоротi несподiвано з’являється пуп’янок, який на...
  16. Твiр-роздум про лiрику Дмитра Павличка Багато прекрасних поетичних рядкiв входить до нашого життя, та не кожен з них бринить пiснею у душi. “Червоне – то любов, а чорне – то журба”. Цi слова прекрасною, журливою нотою лунають у пiсенному набутковi українського народу. Вони, як i вся iнтимна лiрика Дмитра Павличка, сповненi особливої задушевностi, щиростi, глибоких...
  17. Твiр-опис процесу працi. На збираннi картоплi Одного разу ми з класом поїхали на збирання картоплi. Ми, шестикласники, вже дорослi люди, i нам просто необхiдно допомагати своїм батькам не тiльки по господарству, а й у зовсiм серйознiй роботi. Автобус привiз нас на неозоре картопляне поле, на якому де-не-де стирчали соняхи. Був жовтень, i стебла картоплi давно вже...
  18. Твiр-опис картини. Рiдна земля (На привалi) Художник-харкiв’янин А. М. Константинопольський пройшов тяжкий воєнний шлях вiд рядового бiйця до офiцера-артилериста. Вiсiмнадцятирiч ним юнаком вiн пiшов на фронт, а вже пiсля вiйни закiнчив Харкiвський художнiй iнститут. Звiдтодi тема вiйни стала провiдною у його творчостi, своєрiдною даниною шани його полеглим товаришам. Це велике полотно належить до кращих творiв українського...
  19. Твiр-мрiя. “Софiївка” – це вже iсторiя Є у м. Уманi (на Черкащинi) дендрологiчний заповiдник. Створено його на замовлення графа Ф. Потоцького i названо так на честь його вродливої дружини Софiї. Десятки тисяч крiпакiв працювали на будiвництвi цiєї визначної пам’ятки українського садово-паркового мистецтва. Чим же вона така визначна? Чому ще й зараз їдуть туди люди, щоб подивитись...
  20. Твiр-вiдгук. Сiм’я Перепутькiв – своєрiдна художня модель української родини кiнця XIX – початку XX столiття (за романом Уласа Самчука “Марiя”) Нарештi настали для України такi часи, коли ми, не криючись, можемо смiливо називати iмена тих талановитих українських письменникiв, про яких донедавна знати не хотiли, називаючи їх “чужинецькими белетристами”. Серед таких i письменник Улас Олексiйович Данильчук-Самчук родом iз села Дермань на Волинщинi (нинi Рiвненська обл.). Вiн був “старого селянського кореня, з...
Твiр-розповiдь. Українськi нацiональнi страви та напої
«
»