Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Твiр-роздум про лiрику Дмитра Павличка

Твiр-роздум про лiрику Дмитра Павличка

Багато прекрасних поетичних рядкiв входить до нашого життя, та не кожен з них бринить пiснею у душi.

“Червоне – то любов, а чорне – то журба”.

Цi слова прекрасною, журливою нотою лунають у пiсенному набутковi українського народу. Вони, як i вся iнтимна лiрика Дмитра Павличка, сповненi особливої задушевностi, щиростi, глибоких роздумiв про життя.

Вiдчутнi спорiдненiсть i спiвзвучнiсть цiєї поезiї iз вiдомою “Пiснею про рушник” Андрiя Малишка. Скiльки спiльного мiж цими перлинами, якi хвилюють серце i душу кожного, хто хоч раз торкнувся

їх. Це нiби другий виспiв тiєї ж теми. Немало лiт спливло вiдтодi, як двома кольорами, червоними та чорними нитками, вишила мати сорочку для сина, який “малим збирався навеснi пiти у свiт незнаними шляхами”. Немало тих шляхiв пройдено вiд тiєї весни, в яку проводжала мати сина до днiв передосiннiх.

Пронесенi крiзь роки, як заповiт, як материнська пiсня любовi й зажури, два кольори вийшли iз згорточка старого полотна, стали глибоко поетичним образом. Вони нiби символи самого життя, що водило поета свiтами i кликало додому, переплiтаючи сумнi й радiснi дороги, як узори на маминiм гаптуваннi.

Переплились, як мамине

шиття,

Мої сумнi та радiснi дороги…

Два кольори – двi нитки душi, що переплiтають у одному вiзерунку пам’ять про батькiв i турботу про дiтей. Про сучасне й майбутнє. Вони, як живi джерела, що передають вiд поколiння до поколiння скарби й багатство пам’ятi свого роду, бо саме вони духовно єднують людину з рiдною землею.

Серед iнших творiв поета, покладених на музику, особливим лiризмом вирiзняються пiснi “Лелеченьки”, “Впали роси на покоси”, “Дзвенить у зорях небо чисте”, “Вiконце”, “Син”, “Веснянка”.

Полинули в далечiнь лелеченьки. Як то їм там – далеко вiд рiдної неньки-землi? Лелеченьки… Лелеченьки… Чи є ще куточок на планетi, де “бiлi роси на покосах”, чи дзвенить де, “так, як вдома, у зорях чисте небо”. Чи можна де-небудь стрiтися з такою великою любов’ю, як у рiднiм краї?

“Вiчна” тема Д. Павличка спонукає читача до роздумiв. Вiрш поета “Моя любов, ти як Бог?” – приклад цьому. Як Земля i Космос становлять Всесвiт, бо iснують за взаємозалежними законами буття, так само i земна любов сягає небесного високого почуття, i тому вона вже неземна.

Дмитро Павличко виспiвав свою “вiчну” тему нiби одним надихом, виливши у неї свiтлу радiсть, тиху печаль i тугу осяяного i збентежено го великим коханням серця лiричного героя. Будемо сподiватися, що й новi вiршi поета вiдгукнуться нiжним щемом у наших душах i серцях.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Популярність пісенної спадщини Дмитра Павличка Андрій Малишко у своїй книзі “Думки про поезію” писав: “Для пісні в нас всюди почесне місце, бо вона посестра життя, порадник, і пірний-друг, і суворий суддя. Людина хоче з нею журитися і радунатися, мислити і працювати”. Написавши ці слова, поет влучно охарактеризував таку рису українського народу, як пісенність, велику любов...
  2. Пісенна творчість Дмитра Павличка (“Два кольори”) “Уся поезія Д. Павличка – розмова про любов і ненависть, про правду і кривду, по добро і зло”. Р. Лубківський Життя росте лишень з любові, Лишень краса людей навчає жить! Д. Павличко Повертається народною піснею до Дмитра Павличка його поезія. І це не дивно, бо вірші митця викликають найніжніші почуття,...
  3. “Дивосвіт творчості Дмитра Павличка” Фундаментом духовного життя кожного народу є його культура і насамперед – література. Якщо ми, сучасні громадяни незалежної України, не хочемо втратити духовність, а отже, й майбутнє, – цю спадщину треба берегти й вивчати. Тим більше, що дивосвіт цей – поруч з нами. Ім’я Дмитра Павличка одразу спалахнуло яскравою зіркою в...
  4. Мотиви лірики Дмитра Павличка Біографія поета завжди у його віршах. З поезії Д. Павличка можемо дізнатися про його життєвий шлях, погляди і переконання, найглибші почуття, які хвилюють людину. Митця називають продовжувачем Франкового напрямку в поезії, оскільки він гідно переосмислює здобутки генія в політичній ліриці. Однак, як і кожен поет, Павличко постійно звертається у своїй...
  5. Сонети Дмитра Павличка про рідну мову Поезія Д. Павличка особливо чутлива до найгостріших проблем сучасності, правди житія. Її яскраві риси – пристрасність, емоційна наснаженість думки, глибинні роздуми про добро і зло. вічність і сьогодення. Такими є сонети Дмитра Павличка. Сонетний доробок поета складають “Львівські сонети”, “Білі сонети”, “Київські сонети”” “Сонети подільської осені”. їх об’єднує філософічність –...
  6. Інтимна лірика Дмитра Павличка – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Інтимна лірика Дмитра Павличка Із поезії Дмитра Павличка можна дізнатися багато про життя, погляди та переконання автора. Нужда, тяжка праця, освіта чужою мовою – це його життя. У дитячому серці жила Україна, Материнські веселі і журні пісні, Та за мову...
  7. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. КРАСА І МИЛОЗВУЧНІСТЬ ПОЕЗІЇ ДМИТРА ПАВЛИЧКА Мета: поглибити знання учнів про творчість Дмитра Павличка; розкрити красу і своєрідність його поезії; навчати розуміти поетичну мову; розвивати творчу уяву здатність емоційно реагувати на художнє слово; виховувати емоцію читача. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Вовк ведмедя розбудив: – Вже весна, гуляти йди!...
  8. Кохання… лірика Дмитра Павличка Кохання… Це чарівне слово здавна хвилювало розум і душу людини, пробуджувало уяву, кликало на подвиги. Та й що в світі є чарівніше, дивовижніше, ніж кохання? Людське, справжнє, чисте кохання, яке то віддається болем у серці, то нагадує чарівну квітку, що п’янить своїми пахощами? Коли людина вирушає в широкий світ з...
  9. Дослідницький хист Дмитра Павличка Дмитро Павличко – літератор, який не обмежує себе одним жанром, одним видом Творчості. Звичайно, він більше відомий як поет, але літературознавство, були й залишаються його внутрішньою потребою. “Не знаю, звідки це в нього йде – працювати в різних жанрах. Може, з юнацької залюбленості я ношу все своє життя… Я відчуваю...
  10. Інтимна лірика Дмитра Павличка Світова література знає чимало, зразків інтимної лірики. Пригадаймо сонет, Петрарки, поезії Пушкіна, неповторне “Зів’яле листя” І. Франка, поезії А. Малишка, В. Сосюри. Тема кохання, болісного, жагучого, драматично гострого, – одна з характер’ них для Д. Павличка. Захоплення жіночою красою, палкий жаль за втраченим ко ханням, вибагливість в інтимних стосунках –...
  11. “Тема кохання та фольклор в поезії Дмитра Павличка” У темі кохання поет теж наче вбирає в себе ті духовні вияви, які перейшли до нього від попередніх поколінь. Неможливо не помітити, яким сильним струменем б’є в поезії Павличка фольклорна традиція, переосмислена й художньо трансформована, як оживає у строфі вірша “Таємниця твого обличчя” світ пісенних символів. Зміст цієї символіки розкритий...
  12. Інтимна лірика Дмитра Павличка ДМИТРО ПАВЛИЧКО ДМИТРО ПАВЛИЧКО Інтимна лірика Дмитра Павличка В українську новітню поезію Дмитро Павличко ввійшов як продовжувач традицій інтимної лірики В. Сосюри, перейнятої суспільними мотивами, громадянським звучанням. Інтимна лірика – це насамперед любов у всіх її проявах: від ніжної, вдячної любові до матері, безмежної відданості Батьківщині до трепетного кохання до найкрасивішої у...
  13. “О рідне слово, хто без тебе я?” (За творчістю Дмитра Павличка) Що відрізняє одну націю від іншої? Насамперед, мова, національний характер, звичаї. Отже, втратити мову та традиції свого народу – значить втратити себе. Це дуже важлива думка, яку, серед інших, намагався донести до нас талановитий поет Д. Павличко. Любов до рідного слова відкрилася в юнакові ще з дитинства. За його власними...
  14. Біографія Дмитра Павличка Дмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929 р. в селі Стопчатові на Івано-Франківщині в багатодітній селянській родині. Початкову освіту майбутній поет здобув у польській школі села Яблунів. Вчився у Коломийській гімназії та радянській десятирічці, а 1948 року вступив до Львівського університету. Студентом він очолював літературну частину Львівського театру юного глядача....
  15. “Червоне – то любов, а чорне – то журба”(інтимна лірика Дмитра Павличка) В одному з віршів Дмитро Павличко висловлює напрочуд тонке філософське спостереження: все залишається в тобі самому, відтак ідеал – краси, кохання, поезії – мусить бути нездійсненний, до кінця не усвідомлений і не осягнутий: “Щасливий той, хто бачив мрію, Але не доторкнувсь її”. Інтимна лірика Павличка відкриває нам всю принаду мрії,...
  16. Популярність пісенної спадщини Д. Павличка Андрій Малишко у своїй книзі “Думки про поезію” писав: “Для пісні в нас всюди почесне місце, бо вона посестра життя, порадник, і вірний-друг, і суворий суддя. Людина хоче з нею журитися і радуватися, мислити і працювати”. Написавши ці слова, поет влучно охарактеризував таку рису українського народу, як пісенність, велику любов...
  17. Твiр-роздум. Перший подих осенi Ось i пройшло лiто – прекрасна пора, коли можна купатися, ганяти на велосипедi, ходити з батьками на прогулянки в парк i ласувати морозивом. Настає iнша пора року – золота осiнь. Але я зовсiм через це не сумую. Щоправда, разом з лiтом минули i канiкули, тепер треба щоденно вчитися у школi,...
  18. “Лірика Дмитра Павличка” “О батьку мій, ти в кам’яній знемозі лежиш, згорівши, як метеорит”. У цьому зітханні душі поета, як і у відомій його пісні про посивілого сина, що повертається до отчого порогу із вишитим на полотні своїм життям, вчувається гаряча любов до рідної землі, до маленького її клаптика, який став для поета...
  19. Громадянські мотиви лірики Дмитра Павличка Дмитро Павличко відомий як поет, перекладач, кіносценарист, критик, громадський і державний діяч. Письменнику вдалося творчо засвоїти традиції класичної української літератури, використати фольклорні образи і мотиви, поєднати громадський пафос з філософськими роздумами про вічні цінності. Д. В. Павличко є організатором Народного Руху і Демократичної партії України, а зараз він – натхненник...
  20. “Червоне – то любов, а чорне – то журба” (за творчістю Дмитра Павличка) Два кольори мої, два кольори, Оба на полотні, в душі моїй оба, Два кольори мої, два кольори: Червоне – то любов, а чорне – то журба. Д. Павличко “Червоне та чорне”. Ці стендалівські тони споконвіку прокладають сповнену мрій та розчарувань стежину нашого буття. Минають роки, засмучені, сумні, овіяні подихом часу...
Твiр-роздум про лiрику Дмитра Павличка
«
»