Твір по поемі Пушкіна “Полтава”
У поемі з’єднуються дві жанрово-стильові лінії: любовно-романтична (Мазепа – Марія) і історико-епічна (Петро – Мазепа – Карл XII). Провідної для Пушкіна була тема Полтавської перемоги. Тому й добуток названий “Полтава”, а не “Мазепа”, як спочатку передбачалося. Проте образ Мазепи Пушкіна дуже цікавив – і в плані політичному, і в плані історико^-літературному (як полеміка з поемою Рилєєва “Войнаровский”). По існуючій літературній традиції Мазепа міг би сприйматися як типовий романтичний герой, що не визнає над собою
Не менше значення має в системі образів протиставлення Петра й Карла XII, що проявляється й у стилістичній сфері. Сила й натхнення Петра передаються за допомогою коротких фраз, що передають енергію й стрімкість героя “Полтави”:
* …Виходить Петро.
* Його ока Сіяють.
* Лик його жахливий.
* Движенья швидкі.
* Він прекрасний,
* Він весь, як божия гроза.
Про Карла, “вінчаному славою нещадної”, Пушкін пише розповсюдженими реченнями, що створюють враження повільності й навіть якоїсь непевності.
Істотно, що Пушкін у поемі проголошує ідею про єдність національних і державних інтересів російського й українського народів. Дія поеми відбувається на Україні. Природно, що Пушкін прагне відтворити національний колорит і проспіваємо оповіданні. Із цією метою він насичує текст етнографічними деталями, відтворить чарівні картини української Природи, уводить у поему ряд українізмів: хата, кат, рада й т. д. Правдиве, конкретно-історичне зображення Полтавської битви й подій, їй попередніх, сполучається в поемі з явно романтичними рисами. Різко виражений конфлікт сильних характерів, ефектні сцени зіткнення Марії з матір’ю і її божевілля, деяка загадковість персонажів – всі ці романтичні мотиви надавали оповіданню про найважливіші історичні події емоційну піднесеність і ліричну схвильованість