Твiр-опис. Захiд сонця на морi
Цього лiта я вiдпочивав у дитячому оздоровчому таборi на березi Чорного моря у м. Євпаторiї.
Скiльки вражень я привiз iз цього чудового мiста! Не вистачило б цiлого зошита, щоб описати чарiвне море, гарячий цiлющий пiсок, нових друзiв, наш веселий вiдпочинок.
Але одне враження було найяскравiшим. Спробую розповiсти вам про нього. А було це так.
Щовечора в таборi демонструвався якийсь дитячий фiльм i гримiла навкруги дискотека. Кожен обирав заняття до душi. А одного вечора вихователька сказала: “Дiти, ви майже всi живете в мiстах i не дуже часто
Ми вийшли з табору веселою галасливою юрбою. Та, наближаючись до моря, поволi притихали, заспокоювались, мимоволi вiдчуваючи, як завмирало, заспокоювалось все навкруги. Вже не чути було щебету пташок, не шелестiв вiтер у кронах дерев, а найдивнiшим було те, що не чутно було шуму моря. Щоранку воно зустрiчало нас шурхотом хвиль i плескотом води. А зараз навкруги панувала тиша, яка змусила замовк-нути i нас. Нарештi з-за дерев i кущiв, показалось море. Воно й насправдi було тихим i лагiдним i, здавалось, що то якийсь
А до моря, майже торкаючись його, посилаючи на поверхню води сяючу, грайливу прощальну дорiжку, спускалось червоне втомлене сонце.
Як гарно було! Сонце поволi ховалось у море, поринаючи у його глибочiнь, занурюючись у ласкаву прохолодну воду, зливаючись iз морем, нiби хотiло умитись, трохи охолонути перед сном. Ось блиснув останнiй промiнчик, але темрява не охопила виднокiл. Нiби змiнюючи на посту сонце, на небi вже висiв не помiчений нами доти величезний срiблястий мiсяць. А замiсть золотої сонячної дорiжки срiблилась на поверхнi моря, поблискувала сяйвом, мiсячна дорiжка.
Це величне видовище зачарувало нас, примусило замислитись. Нiхто не промовив нi слова, нiби боялись розплескати переповнюючi душу почуття. Повертались мовчазнi, сповненi вдячностi за незабутнє враження. I тодi я зрозумiв, що спiлкування з природою наповнює людину добром i нiжнiстю, щастям i милосердям, любов’ю до всього живого.
Схожі твори:
- Твiр-опис народного звичаю. Щедрий вечiр У календарi кожного народу багато свят – урочистих днiв, присвячених видатним подiям або пам’ятi людей. У цi днi люди вiд малого до великого прикрашають вулицi, будинки, наряджаються, готують смачнi страви, грають, розважаються. Найцiкавiше у цей день – обряди, казковi чарiвнi дiйства, в яких беруть участь i дорослi, i дiти. Кожен...
- Все тягнеться до сонця, до весни,.. (твір-опис місцевості за картиною К. Ф. Юнона “Березневе сонце”) Скільки прекрасних полотен створено художниками, в яких вони передали свою захопленість красою рідної землі! “Золота осінь” і “Березень” І. Левітана, “Ставок, що заріс” В. Полєнова, “Українська ніч” П. Куїнджі, “Корабельний гай” і. Шишкіна… Усе це – шедеври, те, без чого людина побіднішає. Художник ніби нагадує нам: “Люди, зачекайте! Озирніться навкруги...
- Твiр-опис процесу працi. На збираннi картоплi Одного разу ми з класом поїхали на збирання картоплi. Ми, шестикласники, вже дорослi люди, i нам просто необхiдно допомагати своїм батькам не тiльки по господарству, а й у зовсiм серйознiй роботi. Автобус привiз нас на неозоре картопляне поле, на якому де-не-де стирчали соняхи. Був жовтень, i стебла картоплi давно вже...
- Захід сонця (твір-опис) Говориш весь мир, прозрачен и духовен, Теперь-то он поистине хорош, И ты, ликуя, множество диковин В его живых чертах распознаешь. М. Заболоцький Коли Маленький принц із Казки Екзюпері жив на астероїді В-612, він щодня виконував багато серйозної і важливої роботи: висапував баобаби, що проростали, прочищав вулкани, щоб вони горіли рівно...
- Твiр-опис картини. На ярмарку побувати – людей побачити i себе показати Картина “Ярмарок” (1898) М. К. Пимоненка (1864-1912) розповiдає про одне з яскравих явищ народного життя України. Це було багатоденне, багатолюдне, багатобарвне видовище, не лише мiсце купiвлi-продажу, але й усiляких розваг. Побувати на ярмарку означало “вийти на люди”. Тож не дивно, що український ярмарок знайшов широке вiдображення у творчостi i письменникiв,...
- Твiр-опис картини. Рiдна земля (На привалi) Художник-харкiв’янин А. М. Константинопольський пройшов тяжкий воєнний шлях вiд рядового бiйця до офiцера-артилериста. Вiсiмнадцятирiч ним юнаком вiн пiшов на фронт, а вже пiсля вiйни закiнчив Харкiвський художнiй iнститут. Звiдтодi тема вiйни стала провiдною у його творчостi, своєрiдною даниною шани його полеглим товаришам. Це велике полотно належить до кращих творiв українського...
- Твiр-опис за картиною М. Г. Дерегуса “Малий Тарас слухає кобзаря” В Українi є багато видатних художникiв. Один з них Михайло Гордiйович Дерегус, що народився 1904 р. Вiн – вiдомий живописець i графiк, народний художник. Навчався Михайло Гордiйович у Харкiвському художньому iнститутi. Свою творчiсть вiн присвятив iсторiї українського народу, героїчному минулому рiдного краю, його пiсням та думам. М. Дерегус також проiлюстрував...
- Твiр-опис на тему “Портрет Марії Максимович (Тарас Шевченко)” В другій половині 50-х років XIX століття серцем Т. Г. Шевченко повністю заволодіває мрія створити нарешті сім’ю і одружитися на дівчині, яка була б з його рідних країв. З цією метою він приїжджає із Петербурга до родичів, де сподівається знайти свою другу половинку. Там же він хоче придбати для себе...
- Твiр-роздум. Перший подих осенi Ось i пройшло лiто – прекрасна пора, коли можна купатися, ганяти на велосипедi, ходити з батьками на прогулянки в парк i ласувати морозивом. Настає iнша пора року – золота осiнь. Але я зовсiм через це не сумую. Щоправда, разом з лiтом минули i канiкули, тепер треба щоденно вчитися у школi,...
- Твiр-роздум про лiрику Дмитра Павличка Багато прекрасних поетичних рядкiв входить до нашого життя, та не кожен з них бринить пiснею у душi. “Червоне – то любов, а чорне – то журба”. Цi слова прекрасною, журливою нотою лунають у пiсенному набутковi українського народу. Вони, як i вся iнтимна лiрика Дмитра Павличка, сповненi особливої задушевностi, щиростi, глибоких...
- Твір “Захід сонця” Захід сонця – одне з найчарівніших явищ природи. Найкраще його спостерігати влітку на відкритих просторах – в степу або на море, там, де добре проглядається лінія горизонту. Під час заходу сонця хмарини неймовірних кольорів у небі віддзеркалює морська вода, і ще по ній біжить доріжка сонячного світла. У місті захід...
- Розповідь про затемнення сонця Затемнення спостерігають персонажі твору – “Слово про Ігорів похід”. Двом сестрам-школяркам, Ані та Жені, пощастило спостерігати повне затемнення сонця. Таке дивовижне видовище зустрічається дуже рідко. Зазвичай затемнення буває частковим. Про те, що в нашій місцевості Місяць в певний момент повністю закриє Сонце, дівчата дізналися з Інтернету. Вони запаслися темними окулярами,...
- Твір “Опис місцевості на основі власних спостережень” у художньому стилі. Опис міста Якось взимку ми з батьками приїхали до їхніх друзів у чудове приморське містечко Бердянськ. Взагалі-то, це курорт державного значення, з цілющими морськими грязями, вузькою смужкою піщаної коси, що на кілька кілометрів врізається в морський простір, пляжами, парками розваг. Влітку він, мабуть, потопає в зелені та повниться дзвінкими голосами відпочивальників. Та...
- Твiр-вiдгук на прочитану книгу. Дивосвiт Василя Скуратiвського Не можу не написати про чарiвну книжку “Святвечiр”, якою користуюсь досить часто. Це моя помiчниця. Автор двотомника – вiдомий український письменник, етнограф Василь Скуратiвський. До книжки увiйшло понад сто грунтовних описiв свят та обрядiв. Вiд хати до хати його зошит повнився записами пiсень, прислiв’їв, приказок, притч, звичаїв. Оповiдi автора написанi...
- Твiр-лист. Навiки залишився у Тобольську Люба Галино! Я часто згадую тi днi, коли була у твоєму мiстi. Тобольськ знаходиться так далеко вiд Харкова: мiж нами зараз тисячi кiлометрiв. Чотири доби на поїздi – це й цiкаво, бо навiть у вiкно потяга побачила пiвсвiту. Але по-своєму й важко: чотири доби на колесах… Коли я повернулась до...
- Твiр-розповiдь. Як я вiдпочивав улiтку Цього лiта менi пощастило побувати бiля моря – їздив туди разом з бабусею. Невелике приморське мiстечко Скадовськ зустрiло нас привiтно. Я приїхав сюди вперше, а бабуся була у Скадовську не раз, бо родом iз Херсонської областi. Тому вона й була моїм ´iдом: розповiдала, показувала, згадувала. Треба було бачити, як зрадiла...
- Алегоричні образи соняшника і сонця у творі І. Драча “Балада про соняшник” Іван Федорович Драч – поет незвичайний і самобутній, поет-інтелектуал, творчість якого піднеслася на благодатній хвилі зростання громадсько-політичної свідомості людей, демократизації суспільства, загального “потепління” в країні наприкінці 50-х і початку 60-х років. Література в цей час звільнялася від канонів і догм соцреалізму. Молоді поети і письменники і в цей час щастя...
- Алегоричні образи сонця і соняшника у творі І. Драча “Балада про соняшник” І. Пошук митцем нових форм у поезії. (Балада у І. Драча позбавлена своїх традиційних ознак: фантастичних, легендарно-історичних та героїчних рис. Натомість вона побудована на побутовому, драматично-напруженому сюжеті, в ній висвітлюються зовні буденні, але насправді незвичайні явища.) ІІ. “Балада про соняшник” – натхненний гімн сонцю як початку і джерелу всього сущого....
- Твiр-розповiдь. Пишаюсь братом Мiй брат – студент. Вiн не тiльки навчається, а ще й активно займається туризмом, грає на гiтарi, сам складає пiснi. Разом iз друзями вiн ходить у походи. Намет, рюкзак, фотоапарат i гiтара – це те, без чого не може жити мiй брат. Коли вiн повертається з походу, то так цiкаво...
- Твiр-вiдгук. Як три грибочки… (за оповiданням Степана Васильченка “Дощ”) Я хочу подiлитися думками, якi з’явилися в мене пiсля прочитання твору С. Васильченка “Дощ”. Це оповiдання викликало в моїй душi велике спiвчуття до нещасних дiтей. Мабуть, постiйно троє маленьких дiтей – “старша дiвчинка i троє малих хлопчикiв” залишалися на самотi вдома. Мати заробляла грошi в панських горницях. Так i цього...