Твір на тему – Павло Грабовський
Рученьки терпнуть, злипаються віченьки…
Боже! Чи довго тягти?
З раннього ранку до піздньої ніченьки
Голкою денно верти…
П. Грабовський “Швачка”
Павло Арсенович Грабовський – видатний український письменник, чиї твори зачаровують непідробною щирістю та справжністю. Він народився 11 вересня 1864 р. в с. Пушкарному (Харківщина) в бідній родині паламаря. Освіту здобував в Охтирській бурсі та в Харківській духовній семінарії, з якої його було виключено та заарештовано за зв’язки з харківським гуртком народницької
Пізніше майбутній письменник переїздить до Харкова, а 1885 р. його беруть на військову службу, протягом котрої він не втрачає зв’язків із “Чорним переділом”, за що його було повернено до Харкова та ув’язнено. У в’язниці він написав багато своїх визначних творів (“Текінка”, “Друзьям”, “Из путевых заметок” (російською мовою) тощо), а 1888 р. його засудили до п’ятирічного заслання до Сибіру. Дорогою до місця заслання Грабовський познайомився та здружився з членом народовольської організації Н. К. Сигидою, він
За написання з товаришами протесту “Русскому правительству” з серпня 1889 р. до березня 1892 р. поет перебуває в Іркутській губернській в’язниці, після чого термін його заслання зріс. Перебування у в’язниці було позначено плідною літературною та перекладацькою діяльністю Грабовського. Пізніше його разом із товаришами було засуджено на поселення в найглухіших місцях Сибіру, тож із кінця 1893 р. до кінця 1896 р. Павлові довелося проживати у Вілюйському окрузі. Те, що він пересилав до Галичини свої твори, дало можливість видати у Львові чотири його збірки: “Пролісок” та “Твори Івана Сурика” (1894 р.), “З чужого поля” (1895 р.), “З півночі” (1896 р.), серед них є й переклади, й оригінальні поезії, котрі по праву є вагомим внеском Грабовського в українську літературу. Павло Арсенович писав і власні твори, зокрема й статті на суспільно-політичні теми, і дуже активно займався перекладацькою діяльністю, щедро наснажуючи твори закордонних письменників власними ідеями й баченням.
Наприкінці 1896 р. Грабовський зміг виїхати до Якутська, де набагато активніше плинуло життя політичних в’язнів. Власне, у цьому місті було сформовано збірку перекладів “Доля”, котра вийшла у Львові 1897 р.; окрім того, письменник закінчив збірку власних і перекладних поезій “Кобза”, яка була видана 1898 р. в Чернігові. Із-поміж написаного на засланні матеріалу на особливу увагу заслуговує стаття письменника “Дещо про творчість поетичну” (1897 р.), яка спростовує теорію “мистецтва для мистецтва”, закликає до прогресивного світогляду.
Останнім містом для Павла Грабовського став Тобольськ, куди він приїхав 1899 р. восени. Хоч як письменник мріяв бодай іще раз у житті побачити рідну Україну, цій мрії, на жаль, не судилося здійснитися, натомість його дедалі більше пригнічувала виснажлива робота коректором, приватним учителем. Тяжкі роки заслання остаточно підірвали його здоров’я, внаслідок чого він дуже хворів, проте все ж таки й далі працював, готувався до друку чергової збірки, листувався з Б. Грінченком. Помер Павло Арсенович 12 грудня 1902 р. в Тобольську, його було поховано відповідно до заповіту поруч із декабристами.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)