Грабовський Павло Арсенович

Павло Арсенович Грабовський народився 11 вересня 1864 р. в селі Пушкарному на Сумщині в родині паламаря. Батько помер рано, тому сім’я перебувала у постійній скруті.

Коли хлопцеві виповнилося 10 років, він розпочав навчання в Охтирській бурсі. Багато читав, особливо захоплюючись “Кобзарем” Т. Шевченка. Через п’ять років, закінчивши бурсу, П. Грабовський вступив до Харківської семінарії, з якої юнака виключили за розпо­всюдження нелегальної літератури та вислали на село під нагляд поліції. Живучи в рідному селі, П. Грабовський присвятив

свій час са­моосвіті.

У 1885 р. П. Грабовського беруть до армії, а наступного року в Оренбурзі знову заарештовують у зв’язку з розкриттям народниць­кої групи в Харкові. Поета ув’язнено спочатку в Харківській міській, а потім в Ізюмській тюрмі. На початку 1888 р. П. Грабов­ського засуджують до п’яти років заслання у Східний Сибір під на­гляд поліції.

В довгі роки страждань світлим спогадом для поета стало кохання до народовки Надії Костянтинівни Сигиди, яка загинула на каторзі.

22 березня 1889 р. сталася подія, яка увійшла в історію як Якутська трагедія. В цей день жандарми розправилися з політич­ними

в’язнями. П. Грабовського за написання та розповсюдження протесту проти такого свавілля знову ув’язнено, тепер вже в Іркутській тюрмі. А у вересні 1892 р. поета засудили до 4 років каторжних робіт. Однак адвокатові В. Спасовичу вдалося змінити присуд на заслання у Вілюйський округ.

У роки вілюйського заслання поет укладає дві збірки своїх по­езій: “Пролісок” (1894 р.) та “З півночі” (1896 р.). П. Грабовський пише статті, нариси, займається перекладами. Б. Грінченко висилає йому твори українських письменників.

У 1897 р. П. Грабовському вдалося покинути Вілюйськ та прибу­ти до Іркутська. Здоров’я поета було повністю підірване. В цей час П. Грабовський готує до видання збірку “Кобза”.

Улітку 1899 р. поет переїздить до Тобольська, де працює у ре­дакції Газети “Сибирский листок”. Наступного року він одружуєть­ся із засланою в Сибір за революційну діяльність Анастасією Лук’яновою. У них народився син, якого назвали на честь Грінченка Бо­рисом.

Восени 1901 р. стан здоров’я П. Грабовського різко погіршився, а 11 грудня 1902 р. він помер.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Грабовський Павло Арсенович