Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Туга за рідним краєм у поетичних творах В. Стуса

Туга за рідним краєм у поетичних творах В. Стуса

Забутий, скований путами неправди, він жив, мріючи про рідну землю – знедолену, закуту в кайдани. Таку, як був він сам. І крізь колимські морози линула його душа до рідної України, яка завжди ввижалася йому ненькою, та на той час була мачухою. Хто “він”? Він – Василь Стус, поет-патріот, який витримав усі незгоди життя заради щастя рідної землі. Тому навічно залишився він у пам’яті вдячних нащадків, залишився жити у слові.

До, усього в житті можна звикнути, до усього призвичаїтися. Але аж ніяк неможна забути рідні лани та ліси, рідну

домівку, де на тебе чекають рідні люди, вірні друзі. Не дивно, що з далекої, холодної Колими линув на Україну сумуючий, тужливий, але не зломлений голос Василя Стуса. Я вважаю, що його любов до Вітчизни була більша за усі інші почуття. Мені навіть моторошно читати рядки, які малюють знесилену душу поета, що благає у розпачі:

О земле втрачена, явися

Бодай у зболеному сні,

І лазурово простелися,

Пролийся мертвому мені!

Туга за рідним краєм – ось основний мотив творчості Василя Стуса Я бачу цю кремезну людину зі стальним блиском в очах. Вона ніколи не відкриє ” своїм катам почуттів. Ці почуття

можна лише побачити на папері – скупі. рядки, які відкривають душу поета. Великим сумом віє від цих рядків: Верни до мене, пам’яте моя, нехай на серце ляже ваготою моя земля з рахманною журбою. Важко було Василю Стусу так безмежно любити рідну землю й відчувати, що вона до нього байдужа, що люди, які на ній живуть, хвилюються лиш за своє нікчемне життя, забуваючи про святий обов’язок кожного патріота.

Важко було відчувати й те, що він не міг хоч чимось допомогти Вітчизні. Стус майже весь час був за гратами. Тоді й народжувалися тужливі вірші про ненависний край, де йому довелося провести стільки часу:

На колимськім морозі калина

Зацвітає рудими слізьми.

Неосяжна осонцена днина,

І собором дзвінким Україна

Написалась на мурах тюрми.

Крізь грати виглядає сонце милої серцю України. Але поет розуміє, що Батьківщина далеко: за мурами Колими, хоч сама знаходиться у гратах неповаги до себе та байдужості. Тому вириваються прокльони. Стус проклинає Україну за безпорадність та безталанність, за безперервні страждання та нехлюйство. Але знову й знову повертається поет до неї думкою, схиляється перед нею у низькому поклоні. Адже він був, перш за все, Сином своєї Батьківщини. І не зрадив її, “не набрався скверни”:

Як добре те, що смерті не боюсь я

І не питаю, чи тяжкий мій хрест,

Що перед вами, судді, не клонюся

В передчутті недовідомих верст,

Що жив, любив і не набрався скверни,

Ненависті, прокльону, каяття.

Василь Стус залишився вірним сином рідної землі та рідного народу. Він мріяв про те, що колись його народ зможе зкинути з себе пута байдужості та нехлюйства. І засяє його зірка над усіма зорями, вказуючи шлях до щастя та любові. Поет мріяв про єдність зі своїми близькими людьми, які теж були часткою його народу. Він скучив за ними, як скучив за усім, що було пов’язано з рідною землею. Стус розумів, що на той час, шли чесних, небайдужих людей саджали за грати, йому не дадуть спокійно жити на Україні, як не дадуть і спокійно померти. І все ж таки вірив у те, що час зміниться:

Народе мій, до тебе я ще верну,

І в смерті обернуся до життя

Своїм стражденним і незлим обличчям.

Як син, тобі доземно уклонюсь

І чесно гляну, в чесні твої вічі

І в смерті з рідним краєм поріднюсь.

Лірика Василя Стуса вражає своїми розпачливими нотами, своїм сумом, своєю тугою за рідним краєм. Але все ж таки вона несе своєрідний запал упевненості в тому, що цей. поет прожив своє життя недарма, що тепер його ім’я відомо усім українцям, які люблять і шанують Стуса як вірного патріота. Я знаю, що його вірші будуть ще довго перечитуватися усіма шанувальниками поезії, усіма патріотами України. І звучатимуть слова: “…і в смерті з рідним краєм поріднюсь”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. “І в смерті з рідним краєм поріднюсь…” (твір-мініатюра) Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших українських поетів XX ст., який самозречено і відважно утверджував ідеали правди, добра, справедливості, захищав і відстоював національну гідність українців. На засланні, у таборах пройшли десять останніх років життя поета. І хоча влада знущалася із сина України, він все своє життя, свої страждання...
  2. Туга за рідним краєм у драмі Лесі Українки “Бояриня” Драматична поема Лесі Українки “Бояриня” увійшла в літературний обіг зовсім недавно. Вона навіть не входила до зібрань творів письменниці, про “Бояриню” не писали критики, історики літератури. Що ж крамольного було в цьому творі, що радянська цензура його не визнавала? В основі поеми – історичні події, що відносяться до XVІІ століття....
  3. “Туга за рідним краєм у драмі “Бояриня” Л. Українки” Творче надбання Лесі Українки досить різноманітне за темами, жанрами і проблемами, які розкриваються у творах цієї видатної української письменниці. Наприклад вірші, в яких вона гартує слово, наче зброю, завжди гострі та різкі, а розповідь про кохання Мавки та Лукаша виходить у неї по-жіночому м’якою. Та час від часу з пера...
  4. Творчість Стуса: Біль та туга за Батьківщиною Скований, незнаний та забутий, далеко від рідної України, він творив, він чекав слушного часу повернутися до розп’ятої Вітчизни. Батьківщина кликала його до себе, з’являлася йому у снах. Він тужив за нею, скучав за рідною домівкою. Хто – він? Він – Василь Стус, людина-поет, людина-патріот, яка більшу частину свого життя провела...
  5. Стійкість і незалежність поетичних переконань В. Стуса Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів двадцятого століття. Він широко відомий в Україні та за її межами. Поет вражає своєю відвагою і самозреченням, стійкістю і незламністю, з якими він виступав за високі ідеали добра і справедливості. Навіть у неволі він свято вірив у національне відродження свого...
  6. Філософічність у творах Василя Стуса Василь Стус – поет лірико-філософського складу. Філософічність його поезії виявляється не на рівні теоретизування, а є властивістю світовідчування, світобачення. “Один з найкращих друзів – Сковорода”,- так напівжартома написав він у 1969 році. Якщо на початку у віршах часто зустрічається ім’я філософа – поет намагається відтворити якісь біографічні моменти (“Вмовкали голоси...
  7. “Образ України в творах В. Стуса” Одним з найвизначніших поетів ХХ століття заслужено вважається В. Стус. До української літератури цей талановитий митець прийшов наприкінці п’ятдесятих – на початку шістдесятих років, коли викриття культу особи Сталіна привели до великих змін у суспільному житті країни, до таких же вибухових зміну у культурі і літературі, зокрема в поезії. У...
  8. Відображення туги за рідним краєм героїні твору “Бояриня” На сторінках драми “Бояриня” автор порівнює суспільно-політичну атмосферу України й Московщини XVІІ століття, підкреслює очевидні розбіжності. Російсько-польська війна 1654-1667 pp. закінчилася Андрусівським перемир’ям, за яким Лівобережна Україна з Києвом увійшла до складу Російської імперії, а Правобережна була віддана під владу Польщі. На такий поділ України ніхто з українців дозволу не...
  9. Мотиви жертовності в поезії Василя Стуса Листопадової неділі 1989 року в рідній українській землі впокоївся вимучений тюрмами й таборами поет Василь Стус. Поруч на Байковому кладовищі було поховано побратимів поета – Олексу Тихого і Юрія Литвина. Вони повернулися в рідну землю, щоб хоча цим запізнілим трагічним поверненням розбудити громадську совість, показати неминучість гіркого каяття за вчинену...
  10. Громадянський подвиг Стуса Життя Василя Стуса схоже на спалах – короткий і яскравий. Воно сповнене пекучого болю і трагізму. Тривалий час поезія Василя Стуса була недоступною читачеві. Сьогодні її повернули народові, задля якого він боровся і віддав своє життя, Перша збірка поета з передмовою Андрія Малишка побачила світ у 1959 році. Його вірші...
  11. Життя Василя Стуса – це дорога через терни до зірок Давайте доторкнемося серцем до великої людської трагедії. Творчість В. Стуса справедливо вважається помітним явищем не тільки української й світової літератури, а й всього нашого громадського життя. Кожний його стих – суперечка снеправдой. Але найбільше вражає його відвага в боротьбі за справедливість, національне достоїнство й незалежність українського народу. Особливо болісно Стус...
  12. Мотиви жертовності в поезії Василя Стуса ВАСИЛЬ СТУС Листопадової неділі 1989 року в рідній українській землі впокоївся вимучений тюрмами й таборами поет Василь Стус. Поруч на Байковому кладовищі було поховано побратимів поета – Олексу Тихого і Юрія Литвина. Вони повернулися в рідну землю, щоб хоча цим запізнілим трагічним поверненням розбудити громадську совість, показати неминучість гіркого каяття за вчинену...
  13. Головна тема поезії Василя Стуса Наша Україна має трагічну і незвичайну історію. Прикладів тому можна навести безліч. Один із них: найкращі люди часто сидять за гратами. Одна із таких трагічних доль – доля Василя Стуса. Багато хто порівнює В. Стуса з Т. Шевченком. “Якби було краще життя, я б віршів не писав, а – робив...
  14. “Народе мій! До тебе я ще верну і в смерті обернуся до життя”. Життя й доля Василя Стуса Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших поетів двадцятого століття. У першій половині 60-х років він пише твори, багато друкується, працює редактором газети, вступає до аспірантури Інституту літератури. З початком періоду застою все змінилося і в житті країни, і в долі В. Стуса. Погляди письменника не збігалися з офіційними,...
  15. “Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні” (за творчістю Стуса) Перша половина шістдесятих років була позначена помітним, хоч і нетривалим розквітом духовного життя в Україні. Після довгих років сталінського терору, що глушив найменші паростки всього свіжого, демократичного, пролунали перші сміливі голоси молодих письменників: В. Симоненка, І. Драча, М. Вінграновського, В. Коротича, В. Стуса. Вони прагнули по-новому відтворити світ, поглянути на...
  16. Любов до рідної землі у творах В. Стуса Дозволь мені, мій вечоровий світе, Упасти зерням в рідній борозні. В. Стус Усе на світі починається з любові. І кожний день, який зустрічаю я зі сходом сонця, доводить мені істинність цих слів. Визираю у віконце – і бачу синє без­крайнє небо, що обіймає моє місто, сонечко, яке зігріває усіх його...
  17. Твір Дорога долі, дорога болю Василя Стуса Дорога долі, дорога болю Василя Стуса В. Стус по праву вважається одним з найвизначніших поетів двадцятого століття. Поет був Людиною з великої літери, яка відважно й самозреченно виступила за високі ідеали Добра, Правди, Справедливості, Гуманізму – цих високих, вічних загальнолюдських цінностей. Вірш “Як добре те, що смерті не боюсь я”...
  18. Своєрідність і сила таланта Василя Стуса Благодатна пора 60-х років народила плеяду талановитих українських поетів – И. Драча, Л. Костенко, Д. Павличко, М. Вінграновського, В. Симоненко, В. Стуса. Вона ж багато в чому визначила й шлях їхніх естетичних пошуків, і тематику Проте, художня спадщина В. Стуса не переплутати з який – або інший, така вона оригінальна,...
  19. Своєрідність і сила мистецьного таланту Василя Стуса Благодатна пора 60-х років народила плеяду талановитих українських поетів – І. Драча, Л. Костенко, Д. Павличка, М. Вінграновського, В. Симоненка, В. Стуса. Вона ж багато в чому визначила і шлях їхніх естетичних пошуків, і тематику. Проте мистецьку спадщину В. Стуса не переплутати з будь-чиєю іншою, така вона оригінальна, потужна, самобутня....
  20. Афоризми з поезій В. Стуса І. Зміст та форма. (Поетична мова Василя Стуса запам’ятовується читачеві своєю лаконічністю та динамічністю. Вживаючи короткі, здебільшого прості речення, поет ніби складає мозаїку, а на загальній картині ми вже бачимо усе, що хотів написати поет. Проте саме через авторський мовний стиль “загаль­на картина” не втрачає такої емоційної напруженості, що дивуєшся,...
Туга за рідним краєм у поетичних творах В. Стуса
«
»