Трагізм долі мадемуазель де Сент-Ів і Гурона у повісті “Простак”
Герої повістей Вольтера мандрують світом, бачать різні країни, порівнюють їх, зустрічаються з різними людьми, знайомляться з ними і їхніми поглядами. Філософи і дикуни, монахи і королі, солдати і селяни проходять перед читачем як у калейдоскопі. Поезія і повчання, теорія і описи, характери і думки – все це переплітається у повістях у гармонійне єдине ціле. Все підпорядковане боротьбі з монархією, клерикалізмом, невіглаством. “Філософські повісті” Вольтера – свідчення його своєрідної блискучої письменницької і пародії. Кумедні ситуації,
Результатом дивних з погляду європейців вчинків Гурона стало те, що родичі відправили мадемуазель де Сент-їв у монастир. Із пояснень Простак почує, що монастир – місце ув’язнення молодих дівчат, з чого робить висновок про жорстокість бретонців. Кохання Гурона та мадемуазель де Сент-Ів дуже сентиментальне, але, на відміну від інших вольтерівських
Простак перевершив європейця природною кмітливістю, але й сам удосконалився лише завдяки бесідам із янсеністом і позитивному впливу науки. герой повісті – це вихований серед природи канадський індіанець, – гуронець. Не зіпсований цивілізацією, Простак здійснює вчинки, що суперечать французьким порядкам і моралі суспільства. Біблійні закони, прочитані ним у “Святому писанні”, далекі від тих церковних правил, які його змушують виконувати. Чим глибше герой проникає у французьку дійсність, тим драматичнішим стає конфлікт між ними. Релігійні переслідування, шпигунство, брехливі звинувачення, в’язниця – такими є етапи знайомства героя з “цивілізованою” Європою.