ТОРРЕС-І-ВІЛЬЯРРОЕЛЬ, Дієго де
(1693 – 1770)
ТОРРЕС-І-ВІЛЬЯРРОЕЛЬ, Дієго де (Torres у Villarroel, Diego de – 1693, Саламанка – 1770, там само) – іспанський письменник.
Торрес-і-Вільярроель здобув освіту у Саламанкському університеті. З 1726 р. очолював кафедру математики того ж університету, пізніше змінив багато професій, а з 1745 р. став священиком. У яскравій, незвичайній навіть для свого часу особі Торрес-і-Вільярроелі поєднувалися немовби дві людини. Перша з них – невтомний шукач пригод, смілива і ризикована людина, яка, окрім усього, захоплюється містикою, астрологією, пише
У літературу Торрес-і-Вільярроель увійшов як один із найпослідовніших спадкоємців традицій
Автобіографія Торрес-і-Вільярроеля написана в дусі крутійського роману, реальним обставинам та фактам власного життя автор намагається надати цікавої, повчальної форми. Водночас світоглядні настанови автора оповіді суттєво підпорядковані вимогам та завданням просвітницької естетики. Збірка “Повчальні сновидіння” – це своєрідна галерея сатиричних типів тогочасного іспанського суспільства. Центральне місце у збірці займає повість “Видіння і прогулянки із Франсіско де Кеведо столицею” (“Visiones у visitas con Francisco de Quevedo рог la corte”), у якій її автор разом із воскреслим із могили привидом Кеведо здійснює прогулянки Мадридом, під час яких вони разом спостерігають картини морального занепаду та духовної деградації в середовищі різноманітних соціальних прошарків іспанського суспільства. Аналогічна тематика характеризує й інші твори цієї збірки – “Переправа через Ахерон”, “Листи у потойбічний світ “та ін. За стильовими ознаками манера письма Торрес-і-Вільярроеля тяжіє до барокової поетики з її підкреслено метафоричними та ускладнено синтаксичними формами висловлювання. Типово бароковими є й основні символи та мотиви його поезії. Творчий доробок Торрес-і-Вільярроеля представлений також численними сатиричними сонетами і віршами, стилізованими під народну пісню (сегідилью), оброблену в дусі тематики бароко (марнота і недовговічність людського буття, символіка смерті, мотиви потойбічного життя тощо). Загалом творчість Торрес-і-Вільярроеля є яскравим зразком поезії пізнього іспанського бароко.
В. Назарець