“Тетяна – милий ідеал” (по романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”)

Пушкін у романі “Євгеній Онєгін” створив образ свого сучасника, відбив століття. У кожному рядку роману, у кожній дії й у кожній думці героїв – сам поет. І, раскривая самого себе через своїх героїв, Пушкін представив свій ідеал жіночої краси – зовнішньої й духовної. “Милий ідеал” Гарматина – його Тетяна.

Коли читаєш роман, невольале забуваєш про те, що Тетяна Ларіна – всіго лише мрія, пушкінське подання про те, який повинна бути жінка, гідна замилування й любові його, “одного із самий розумнейших чоловіків Росії”.

Краса навколишньої природи, постійна самота, звичка мислити самостоятельале, природний розум сформували внутрішній мир Тетяни, якого при всьому своєму розумі не зрозумів Онєгін Вона завжди була самотня. Пушкіна пише: “Дика, сумна, мовчазна, як лань лісова, боязка, вона в сім’ї своєї рідної здавалася дівчинкою чужий”. Зустрівши Онєгіна, у котором вона побачила романтичного героя, Татьяна полюбила його. Лист Ларіної вражає силою почуття, тонкістю розуму.

Онєгін не раздивився головного в Тетяні: вона одна з тих цільних натур, що може любити тільки раз. Онєгіна торкнуло лист, але не більше тего. Він говорить

Тетяні: “И скільки б не любив я вас, привикнув, розлюблю негайно”.

Потрапивши у вище аристократичне обществ, Тетяна в глибині душі залишилася колишньої, готової проміняти “дрантя маскараду” на сільську самоту. Її стомлює нестерпну дурницю, що займає жінок її кола. Поведення й учинки Тетяни противопоставлени звичкам самолюбиво-байдужих дам великого світла й обережної передбачтельности порожніх, провінційних кокеток. Правдивість і чесність – основні риси характера Тетяни. Вони проявляються у всім: і в листі, і в заключній сцені объяснения з Онєгіним, і в міркуваннях наодинці із собою.

Тетяна належить до тих піднесенийним натурам, які не знають розрахунку в любви. Вони віддають всі сили свого серця, і поцьомуе вони так прекрасні й неповторні. У суспільстві, де вихованням “немудро блиснути”, Тетяна виділяється й розумом, і душевной чуйністю. Наділена “норовливої головою”, вона не може до кінця упокоритися з життям у дворянському середовищі.

І повітової баришней, і княгинею, “величної законодательницей зал”, вона тяготиться дріб’язковістю й убогістю інтересів навколишніх Тетяна – російська жінка, що могла б піти за декабристами в Сибір. В образе Тетяни Ларіної Пушкін показав независимий жіночий характер. Згодом многие росіяни письменники – Тургенєв, Чернишовский, Некрасов – у своїх добутках говорили про права російської жінки. У нашій сучасній дійсності пролик “милої жіночності” придбав неякдо інше звучання.

Жінка сьогодні більше деятельная, енергійна, здатна вирішувати багато проблем, але суть душі росіянці жінки остуется колишньої: гордість, честь, ніжність – все те, що так цінував Пушкіна Втатьяне.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

“Тетяна – милий ідеал” (по романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”)