Онєгін і Тетяна в романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”

Ідея зміни суспільства через моральне усовер-шенствование людини найбільше яскраво виразилася в сопо-ставлении образів головних героїв добутку – Євгенія Онєгіна й Тетяни Ларіної. Сильні люди, почуттю-ющие себе чужими й самотніми в “дранті маскараду”, дозвільній суєті життя того часу, вони були досить розумні, щоб зрозуміти недосконалість, порожнечу світського життя й відкинути неї. Однак несхожість виховання й разли-чие в шляхах досягнення цілей визначили несхожість їхніх думок і оцінок багатьох подій.

Онєгін у свій час одержав

велике, хоч і поверх-ностное утворення й дуже рано випробував на собі влия-ние “світла” з його марною й порожньою суєтою. Сам незау-рядна особистість, Онєгін пред’являє завищені требо-вания й до навколишнього світу, але незабаром розуміє всю незначність, “видимість” життя “вищого світла”. Пресы-Тившись страстями й задоволеннями, Онєгін нехтує й відриває від себе сірість і заурядность “світла”. Намагаючись щось знайти замість і перемогти його нудьгу, що охопила, Онєгін пробує звернутися до книг. Він очікує знайти в них совість і зміст, але знаходить лише нудьгу, обман або марення. Онєгін не

намагається не змінити суспільство, не по^-будувати свій власний, яскравий і цікавий мир. Від-Вергающий світське життя, але в той же час занадто залежний від її, Євгеній знайшов тимчасовий вихід: замк-нулся, став похмурим, сховався за бронею глузувань. Од-Нако, відділившись від усього світла, живучи тільки собою, Ев-Геній став егоїстом, що не приймає в увагу чув-ства й переживання інших людей. Саме це невнима-ние поряд із прихильністю до суспільної думки приводить до катастрофи – дуелі й убивству Ленского, а слідом за цим – до важкої щиросердечної драми від понима-ния своєї невідповідності своїм же ідеалам.

На відміну від Онєгіна, Тетяна виросла в селі, серед крас російської природи. На формування її характеру вплинули традиції й звичаї “милої старовини”, на-рідні сказання, страшні оповідання няньки. Проста, заз-тенчивая, мрійлива й вразлива дівчина, Тать-Яна рано початку читати, і ідеальні герої сентименталь-ных романів “їй заміняли всі” У дитинстві звичайні ігри й забави були їй далекі, але вона любила в замисленості сидіти у вікна, розмовляти з нянькою, слухати оповідання ” посе-лян”, бродити по полях і лісам. Як і Онєгін, вона була самотня у своєму колі, навіть у своїй сім’ї, але инстинктив-але відштовхувала від себе все фальшиве, порожнє, ординарне, створюючи свій власний мир, повний мрії й поезії. Тому, коли прийшов час для любові, душу Тетяни по-новому розцвіла, довірчо й щиро потягнулася до Онєгіна, оскільки любити й бути улюбленої, розділяти свої почуття й переживання із близькою людиною було природною потребою дівчини.

Тетяна чекала й дочекалася Онєгіна таким, який він є – неабиякий, розумний, молодий, гарний, загадоч-ный у своїй замкнутості. Але образ Онєгіна в серце Тать-Яни зливався з образами численних героїв романів, і, видимо, наївна дівчина очікувала від Онєгіна поведе-ния, гідного сюжету незвичайної книги. Але все виявилося набагато прозаїчніше. Онєгін, виконаний соб-ственного егоїзму, що звик жити для себе, був ще нездатний до глибокого всепроникаючого почуття. Але, прочитавши зворушливий і довірливий лист, Євгеній су-крейда по достоїнству оцінити внутрішній мир, щиросердечну красу й щирість дівчини, однак прийняв її любов за тимчасове захоплення. У відповідь на гарячу сповідь Та-Тьяны Онєгін береться навіть не співчувати, а повчати її. Так, вона симпатична, але він не зможе любити її так, як вона цього заслуговує. Так, йому мила її щирість, але – “учитеся панувати собою”.Незабаром Онєгін, що так пишається своїм презирством до світла, убиває Ленского, не бажаючи того, злякавшись обще-ственного думки: “але шепіт, хохотня дурнів…”.

Багато чого змінилося в житті наших героїв після дуелі. Смерть Ленского й власна причетність до цього по^-трясла Онєгіна. Він біг із села, втративши повагу до себе. Кілька років подорожував і сильно змінився, людські почуття знову воскресли в ньому.

Тетяна, продовжуючи любити Онєгіна, відвідує його будинок, читає його книги, намагаючись розібратися в душі цього країн-ного людини. Книги, “у які відбилося століття й совре-менный людина зображена досить вірно”, подсказыва-ют їй правильна відповідь: Онєгін – не герой сентимен-тальных романів, а відбиття століття. Тетяна ще не знає про зміни, що відбуваються з коханою людиною, і на настійну вимогу матері виходить заміж за князя, стаючи світло-ской дамою, законодавицею зал. Пройшовши науку высше-го світла, Тетяна навчилася “панувати собою”, але в душі залишився колишньої – милою й простій Таней. Їй як і раніше було чужо кокетство й манірність, але вона приоб-рела повага світських красунь саме своєї несхоже-стью, природністю, простотою. Одним своїм присут-ствием Тетяна робить на “світло” позитивне вли-яние: недалекі й порожні люди кращали, шляхетніше; розумні розмови в її салоні “без вульгарних тем, без вічних істин, без педантства” нікого не лякали ” сво-бодной жвавістю своей”.

Саме в цей час вертається Онєгін – оновлений-ный, з почуттями, що пробудилися. Побачивши Татьяну, що змінилася, Онєгін розуміє, що це жінка, про яку він завжди мріяв, що може зрозуміти його. Щиросердечна кра-стільника й моральна сила Тетяни будять у серце Онєгіна чисту, щиру любов, що приносить йому мучення й страждання, тому що Тетяна тепер замові-жем. Вона всі так само любить його, але чистота душі, вірність боргу, загострене почуття честі не дозволяють їй прояв-лять свої почуття до Онєгіна. “Вище світло” все-таки по^-впливав на чисте серце Тетяни, залишив наліт недоверчи-вости, тому тепер вона не вірить у щирість любові Онєгіна, пам’ятаючи його зовсім іншим. Вона помиляється, говорячи, що Онєгін спокусився на її нинішній блиск і славу. Він зовсім не став “почуття дрібного рабом”, навпроти, його душу й серце прокинулися, очистилися в стражданні.

Це Історія про те, як не зложилося взаємне щастя двох людей, що було “так можливо, так близько”. А винувато в цьому багато в чому недосконале суспільство, на-вязывающее свої фальшиві закони й “порожні” ценнос-ти. Шлях морального піднесення людини Пушкін бачить у поліпшенні цього суспільства через природність і красу відносин, які, на жаль, уже недоступ-ны між Онєгіним і Тетяною


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Онєгін і Тетяна в романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”

Categories: Нові твори

Links