Тетяни “Милий ідеал” (по романі А. З Пушкіна “Євгеній Онєгін”)

Є книги, які перечитують із покоління в покоління… Вони нагадують охоронні грамоти російської мови, історії, культури, тому що містять у собі традиції російського народу. Це вічні книги. До таких добутків ставиться роман А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”.

Кожний скаже, що читав це всесвітньо відомий добуток. Але хто ж із читачів береться затверджувати, що він уже “прочитав”, тобто вичерпав зміст? Геніальні художні Твори мають здатність змінюватися разом згодом, тому вони завжди, у різні роки, десятиліття й століття читаються по-новому

й стають, таким чином, нашими споконвічними співрозмовниками. Пушкіна супроводжує нас все життя. Він входить у нашу свідомість із самого раннього дитинства, з казок про таємничу золоту рибку, семи богатирях, бешкетному й лукавому працівнику Балді

Але мене зачаровує пристрасть натхнення, захоплене поетичне почуття, що пронизує рядки роману “Євгеній Онєгін”. Коли читаєш улюблені рядки “Євгенія Онєгіна”, він знову й знову з’являється як таємниця. Мене вражають герої роману – істинно росіяни люди

Однієї з таких людей є Тетяна Ларіна. Це улюблена героїня А. С. Пушкіна. Подобається вона й мені.

Тетяна дивна

Пушкін підкреслює простоту дівчини, її близькість до народу. Не випадково автор дає їй простонародне ім’я – Тетяна. Вона росла в сім’ї самотньої. Тетяна не любила грати з подругами, була занурена у свої переживання

Вона рано намагалася зрозуміти навколишнє, але в старших відповіді не знаходила. І тоді вона зверталася до книг: Їй рано подобалися романи; Вони їй заміняли все… Ночі Тетяна присвячує мріянням, читанню романів. Але, потрапивши під вплив “обманів Ричардсона й Руссо”, Тетяна все-таки залишається природної, простий

Вона вірить “преданьям простонародної старовини, і снам, і картковим гаданьям, і пророкуванням місяця”. У той же час Тетяна любить бродити по полях “із сумної думою в очах, із французької книгою в руках”. Думаю, що це з’єднання забобонів і любов до французьких книг можливо лише в російській дівчині, який і є Тетяна Ларіна. У книгах і мріях вона завжди бачила цікавих людей, яких хотіла зустріти у своєму житті. І зустрівши в перший раз Онєгіна, так не схожого на навколишніх, Тетяна побачила в ньому свого “героя”, закохалася внего.

Увесь внутрішній світ Тетяни полягає в любові. Вона створена, щоб любити. Я впевнена в тім, що Тетяна, ставши щасливою дружиною, жагуче й глибоко любила б чоловіка

Мене захоплює її самовіддане й серйозне відношення до любові: Кокетка судить холоднокровно, Тетяна любить не жартуючи И віддається безумовно Любові, як миле дитя. Тетяна вирішує написати лист Євгенію. “…Я к вам пишу – чого ж боле? Що я можу ще сказати?..

” Ці рядки знайомі всім. Кожний, напевно, читаючи їх, згадує свою першу любов, перші слова, визнання, почуття. Чи можна сказати искреннее, ніжніше, преданнее, чим це робить Тетяна? Але Євгеній Онєгін відповідає їй моралями, і всі надії бідної дівчини звалилися


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Тетяни “Милий ідеал” (по романі А. З Пушкіна “Євгеній Онєгін”)

Categories: Нові твори

Links