Теркин – хто ж він такий?

Художня література периода Великої Вітчизняної війни має ряд характерних рис. Главние її особливості – патриотический пафос і установка на загальну доступність. Яскравим прикладом такого художнього твору по праву вважається поема Олександра Трифоновича Твардовского “Васілий Теркин”. Першого розділу поеми були опубликовани у фронтовій печатці в 1942 році. Автор вдало назвав свій добуток “книгою про бійця, без початку, без кінця”. Кожна сле глава, щодме, поеми являла собою опис одного фронтового епізоду.

Художнє завдання,

доторую поставив перед собою Твардовский, була дуже складна, адже результат війни в 1942 році були далеко не очевидні Головний герой поеми – солдатів Василий Теркин. Недарма його прізвище співзвучне слову “терти”: Теркин бивалий солдат, учасник війни з Финляндией. У Великій Вітчизняній він бере участь із перших днів – “у лад із червня, у бій з липня”. Теркин – втілення російського характера.

Він не виділяється ні значительними розумовими здатностями, ні зовнішньою досконалістю: Скажемоткровенно: Простопареньсамсобой Онобикновенний. Однак Теркина бійці вважають своїм хлопцем і радуються,

що той потрапив саме в їхню роту. Теркин не сумнівається в остаточної победе. У главі “Два солдати” на питання старого, чи вдасться побити ворога, Теркин відповідає: “Поб’ємо, батько”.

Основними рисами характеру Васілия Теркина можна вважати скромность і простоту. Він переконаний, що щирий героїзм полягає не в красі пози. Теркин думає, що на його місці кожний російський солдат надійшов би точно так само. Не обходимо звернути увагу й на отношение Теркина до смерті, що небезразособисто в бойових умовах: Ні, товариш, злоигордо, Какзаконвелитбойцу, Смертьвстречайлицомклицу Ихотябиплюньейвморду, Есливсепришлокконцу. Нерідко доводиться героєві поеми зіштовхуватися зі смертю.

Однак життєрадісність і природний гумор допомагають йому впоратися зі страхом, перемагаючи в такий спосіб саму смерть. Теркин постійно ризикує власним життям. Наприклад, він у крижаній воді переправляється через ріку налагоджувати зв’язок, обеспечивая успішний результат. Змерзнувшему Теркину роблять медицинскую допомогу, він жартує: Розтирали, розтирали…

Вдругонмолвит, каквосне: – Доктор, доктор, анельзяли Изнутрипогретьсямне? Теркин готовий плисти назад, проявляючи тим самим незвичайну волю й мужество. Поема “Василь Теркин” может уважатися одним з істинно нарідних добутків.

Цікаво, що багато рядків з поеми передочевали в усне народне мовлення або ж стали популярними стихотворнимі афоризмами. Можна привести ряд прикладів: “Смертний бій не ради слави – заради життя на землі”, “Сорок душ – одна душа”, “Періправа, переправа – беріг лівий, беріг правий” і багато хто інші. Василь Теркин – майстер на всі руки. У суворих військових умовах він не втратив смак до мирної праці: уміє й полагодити годинники, і нагострити стару пилку.

Крім того, Теркин мастер грати на гармоніці, він развлекает товаришів по зброї, бескористно дарує їм мінути радості. Хто ж він – Василь Теркин? Словом, Теркин, той, котрий Навойнелихойсолдат, Нагулянкегостьнелишний, Наработе-Хотькуда. Прототипом Василя Теркина став весь народ, що бореться. Сьогодні із упевненістю можна сказати, що поема “Василь Теркин” залишається одним з найбільш улюблених произведень про другу світову війну


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Теркин – хто ж він такий?