Короткий виклад поеми А. Т. Твардовского “Василь Теркин&amp

Зовсім особливе місце у поезії військового років займає “Василь Теркин” (1941 – 1945) А. Т. Твардовского. “Книга про бійця”, як назвав автор свою поему, розповідає про долю рядового солдата Великої Отечественной.

Теркин – хто ж він такий? Скажемо відверто: Просто хлопець сам собою Онобикновенний.

Талант поета зробив чудо. У звичайному хлопці Васі Теркине розкрилися характерні риси народу-воїна: гаряча любов до Батьківщини, воля, мужність, стійкість, оптимізм, – народу, що усвідомив свою високу місію рятівника цивілізації

від “коричневої чуми”:

Переправа, переправа! Пушки б’ють у кромішній імлі Бій іде, святий і правий, Смертний бій не заради слави, Заради життя на землі!

Василя Теркина характеризує почуття високої особистої відповідальності за долю Батьківщини:

Гримнув рік, прийшла черга Нині ми у відповіді За Росію, за народ И за все на світлі

У самих важких ситуаціях герой Твардовского зберігає самовладання. Із честю виходити зі скрутних станів йому допомагає й чудове почуття гумору:

Баляндрасникові дивляться в рот, Слово ловлять жадібно. Добре, коли хто бреше Весело й складно.

Поет любить свого героя,

з теплотою, співчуттям розповідає про нього. Цю любов розділили з ним мільйони читачів, для яких Теркин став другом, вірним супутником у суворих буднях війни:

“Чому нашого Василя Теркина ранило? – запитували Твардовского в одному з колективних листів із фронту. – Як він потрапив у госпіталь? Адже він так вдало сшиб фашистський літак і поранений не був. Що він – простудився й з нежиттю потрапив у госпіталь? Так наш Теркин не таковский хлопець. Так недобре, не пишіть так про Теркина. Теркин повинен бути завжди з нами на передовий, веселим, спритним, сміливим і рішучим малим… Із привітом! Чекаємо скоріше з госпіталю Теркина”,

Інша група фронтовиків звернулася до автора поеми з таким листом: “Кожний боєць, командир, політпрацівник, де б він не був: у госпіталі, на відпочинку, у бої, з більшим задоволенням і підйомом духу читає поему “Василь Теркин…”. Її читають у будь-яких умовах: в окопі, у траншеї, на марші, при настанні…”

Одна із причин дивного успіху зазначена читачами, коли Війна ще тривала: “Потрібно довго пробути на фронті, на передовій разом з бійцями, побувати під кулями, бомбуванням, артвогнем, щоб так всебічно сприйняти й передати у віршах побут солдата, зворот солдатського мовлення як у бої, так і в походах, і на відпочинку”. Читачі-фронтовики підтвердили слова поета:

Хлопець у цьому роді У кожній роті є завжди, Та й у кожному взводі

З Теркиним відбувся рідкий у світовій літературі випадок. Окончилась війна – окончилась поема. Але читачі не бажали розставатися з героєм, що полюбився. У листах Твардовскому вони пропонували різні сюжети. От Теркин із фронту повернувся в рідний колгосп і став головою. От Теркин залишився в армії – учить молодих бійців. От він працює на будівництві Волго-Донського каналу – і т. д. Коли поет відмовився від запропонованих варіантів, читачі стали писати про Теркине самі! У статті “Як був написаний “Василь Теркин”” (1957-1962) А. Т. Твардовский процитував кілька таких “читацьких продовжень”. Василь Теркин по праву став всенародним героєм, що втілив кращі якості російської людини, а “книга про бійця” залишається серед верхових добутків поезії. Її помітив і високо оцінив И. Бунін.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)


Короткий виклад поеми А. Т. Твардовского “Василь Теркин&amp

Categories: Скорочені твори

Links