Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Тема праці у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?”

Тема праці у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?”

Каменем спотикання для багатьох читачів роману “Що робити?” є сни Віри Павлівни. Їх важко буває зрозуміти, особливо у тих випадках, коли із цензурних міркувань Чернишевський висловив свої ідеї в занадто алегоричній формі. Але один з образів, представлених у другому сні Віри Павлівни, не викликає сумнівів у тім, для чого він створений автором. Це – “реальний бруд”. Що ж має на увазі Чернишевський, вживаючи цей термін? Спочатку він сам ставить питання: “Чому з одного бруду народиться пшениця така біла, чиста і ніжна, а з іншого бруду

не народиться?”. Разом зі своєю героїнею автор зауважує: там, де вода не має стоку, утвориться гнилизна, у якій не може рости пшениця. Ця гнилизна – “фантастичний бруд”, що утвориться, коли відсутній рух. А рух, по Чернишевському, “є реальність”, головний елемент якої – праця. Те середовище у людському суспільстві, де в честі праця, породжує гідних людей, незважаючи навіть на брутальність цього середовища.

Досить згадати сім’ю Вірочки Розальської, щоб у цьому переконатися. Трудове середовище не вбиває у людині здорового початку – цю думку підкреслює Чернишевський, вона становить

основу не тільки другого сну Віри Павлівни, але й усього роману. Звичайно, і у “фантастичному бруді”, тобто у середовищі дозвільному, можуть народитися “здорові колосся”. Прикладом тому є Рахметов. Але люди, здатні працювати, є у цьому середовищі виключенням. Усі “нові люди” – Віра Павлівна, Кірсанов, Лопухов – вийшли саме із трудового середовища, праця для них є потребою. Властиво, саме в цьому змісті вони і названі новими людьми – у порівнянні, наприклад, з колишніми героями російської літератури,, такими, як Онєгін або Печорін. Здавалося б, їхня праця підкоряється тільки вимогам доцільності. Віра Павлівна говорить: “Я завела майстерню потім, щоб ці прибуткові гроші йшли у руки тим самим швачкам, за роботу яких отримані”. Але у той же час вона “з перших же днів стала приносити книги. Зробивши свої розпорядження, вона приймалася читати вголос…”.

Таким чином, стає ясно, що праця для героїв не тільки спосіб одержання прибутку, нехай навіть найбільш справедливий, але, головне, можливість сіяти “розумне, добре, вічне”. Є й ще одна особливість відносини до праці, властива “новим людям”, Це прагнення до того, щоб праця була творчою. Віра Павлівна прагне до цьому постійно. Як тільки вона почуває, що “переросла” свої майстерні, що там можна обійтися і без неї, вона знаходить нове, поприще: стає лікарем. І Кірсанов, її чоловік, охоче допомагає їй у цьому, тому що йому самому зрозуміла потреба не просто праці, але праці творчої. У романі “Що робити?” показані “нові люди” і новий тип людських відносин. Він поширюється на усі сфери життя: професійну, сімейну, дружню. Суть цього нового типу з усією повнотою проявляється в тій повсякденній творчій праці, якою постійно зайняті герої роману.

Чернишевський був теперішнім революціонером, борцем за щастя народу. Він вірив у революційний переворот, після якого, на його думку, могло змінитися життя народу до кращого. І саме цією вірою у революцію й у світле майбутнє народу перейнятий його добуток – роман “Що робити?”, що був написаний їм у в’язниці. У романі Чернишевський показав руйнування старого світу і поява нового, зобразив нових людей, які борються за щастя народу. Але саме головне – це те, що Чернишевський показав у своєму романі “Що робити?” суспільство майбутнього як реальність. У четвертому сні Віри Павлівни читач бачить світ майбутнього, прекрасного у всьому: відсутня експлуатація, усі люди вільні і рівноправні. І розвиваються люди майбутнього не так, як люди сучасного Чернишевському часу, де положення народу жахливе, освіта недоступна більшої частині народу і де людина, особливо жінка, ні в що не ставиться. Усі люди майбутнього розвинені гармонійно.

У них не існує протилежності між розумовою і фізичною працею, і, звільнені від нестатку і турбот, вони можуть повністю розкрити усі багатства своїх натур. І звичайно, від такого чудового життя люди майбутнього “можуть цілком веселитися і знати захват насолоди! Як вони цвітуть здоров’ям і силою, які стрункі і граціозні вони, які енергійні і виразні їхні риси!”. У суспільстві майбутнього кожний вибирає собі заняття по душі й трудиться для себе і для людей. Усі ці люди – музиканти, поети, філософи, вчені, артисти, але вони ж працюють на полях і заводах, керують сучасними, ними створеними машинами. “Усі вони щасливі красені, що ведуть вільне життя праці і насолоди”. З дивною проникливістю передбачав Чернишевський і те, що суспільство майбутнього звільнить жінку від домашнього рабства і вирішить важливі проблеми по забезпеченню старих і вихованню молодого покоління. Але все це, як говорив Чернишевський, засновано на свободі особи. Не даремно говорить “світла красуня”:

“Де немає волі, там немає і щастя…”, підтверджуючи цими словами те, що воля людям необхідна. Багато загального між суспільством майбутнього, описаним Чернишевським, і нашою дійсністю. Усі люди в нашій країні вільні, всі вони повинні мати освіту. У наш час люди все більше і більше переробляють природу, вони перетворюють неродючі землі в родючі, осушують болота, будують канали. І все це вони роблять на благо собі. Але все ж таки не здійснилася ще одна мрія Чернишевського. Не стерті ще кордони між державами, і багатьом людям живеться й зараз дуже важко. На Землі ще існує експлуатація. Але хочеться вірити, що дійсно все це зникне у майбутньому. Адже “майбутнє світле і прекрасне”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Добрі, сильні, чесні й умеющие в романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?” “Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?”. Н. Г. Чернишевський письменник другої половини XIX століття. Він займався суспільно політичною діяльністю, тому що був ідейним вождем різночинців, керівником політичної боротьби за звільнення селянства. Всі свої революційні погляди письменник відбив у романі “Що робити?”. У добутку автор...
  2. Образи різночинців у романі И. С. Тургенєва “Батьки й Діти” і в романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” И. С. Тургенєв і Н. Г. Чернишевський письменники другої половини XIX століття. Обоє автора займалися обществен-але-політичною діяльністю, були співробітниками журналів “Сучасник” і “Вітчизняні записки”. Н. Г. Чернишевський був ідейним вождем, листи-кому кріпосного права. У своїх добутках писате-чи виступили за звільнення народу Головним героя-мі цих двох романів є Е. Базарів і...
  3. “Нові люди” у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” М. Г. Чернишевський писав свій роман “Що робити?”, будучи ув’язненим у Петропавловській фортеці. У цьому романі він писав про “нових людей”, які тільки що з’явилися в країні. У романі “Що робити?”, у всій його образній системі Чернишевський намагався представити в живих героях, у життєвих ситуаціях ті нормативи, які, як він...
  4. Публіцистичність у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Чернишевський, ув’язнений у Петропавлівську фортецю, який став жертвою царської сваволі, не впав духом. Їм був задуманий і написаний ряд книг, у тому числі і знаменитий роман “Що робити?”, який став програмою дії для декількох поколінь революціонерів. Роман був розпочатий у грудні 1862 року і закінчений через 4 місяці. Герої роману...
  5. Чим близькі мені моральні ідеали “Нових людей” (по романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?”) Нам близький і дорогий великий російський мислитель і борець за волю народу Микола Гаврилович Чернишевський. Своєї полум’яної, різнобічної теоретической і політичною боротьбою із силами реакції Чернишевський покизал приклад безстрашності, стійкості, патриотизма й революційної последовательности в досягненні поставленої мети. Роман Чернишевського “Що делать?” запам’ятав у своїх идейно-смислових проблемах, жанровій складності й...
  6. “Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?” “Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?”. Н. Г. Чернишевський письменник другої половини XIX століття. Він займався суспільно політичною діяльністю, тому що був ідейним вождем різночинців, керівником політичної боротьби за звільнення селянства. Всі свої революційні погляди письменник відбив у романі “Що робити?”. У добутку автор...
  7. Публічність у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Чернишевський, ув’язнений у Петропавловскую міцність, ставшиший жертвою царської сваволі, не впав духом. У міцності їм був задуман і написаний ряд книг, у тому числі й знаменитий роман “Що делать?”, що став програмою дії для декількох поколінь революціонерів. Роман був початий у грудні 1862 року й закінчений через 4 місяці. Герої...
  8. “Нові люди” у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Як треба із заголовка роману, автор хотів предста-вити якусь програму життєвої перебудови, до-торая повинна принести Росії благо. Добуток має підзаголовок “З оповідань про нових людей”. Це безпосередньо ставиться до головних героїв роману – Кірсанову, Лопухову, Вірі Павлівні. У чому їх новиз-на? Вони будують своє життя по нових принципах Життя на...
  9. ОБРАЗ РАХМЕТОВА В РОМАНІ Н. Г. ЧЕРНИШЕВСЬКОГО “ЩО РОБИТИ?” Центральним у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” є образ Рахметова – “особливої людини”, “вищої натури”. У його образі злилися кращі риси передових людей епохи Чернишевського. Аристократ по походженню, він стає демократом по поглядах на життя й образу поводження. Рахметов – професійний революціонер, революційний вождь. Це “лицар без страху й...
  10. Аналіз епізоду по романі Н. Г. Чернишевського “Що робити” “Четвертий сон Віри Павлівни” Четвертий сон Віри Павлівни більше необхідний для автора, чим для роману в цілому. Цей епізод – рідка мить Одкровення автора; він ділиться із читачами ідеєю, а може й мрією, що сформулював, пройшовши основну Частину свого життя. З мого погляду, цей шматочок добутку можна виділити в окреме незалежне Ціле. Але разом...
  11. Роман Н. Г. Чернишевського “Що робити?” про людські відносини Перше прочитання роману Н. Г. Чернишевського викличе в сучасного парубка, швидше за все, усмішку. Справді, дивними здаються відносини, прийняті в сім’ї Лопухова й Віри Павлівни. У будинку існують нейтральні й ненейтральні кімнати, і в ненейтральні кімнати ні чоловік, ні дружина не можуть увійти без стукоту. Та й взагалі, увічливість подружжя...
  12. “Новi люди” в романi Миколи Чернишевського “Що робити?” Роман Чернишевського “Що робити?” є художнiм твором, що являє собою “розумовим експериментом” автора, який прагне зрозумiти можливий розвиток тих ситуацiй, колiзiй, типiв особистостей i принципiв їхньої поведiнки, що вже склалися в сучасному життi. Завдання свого твору Чернишевський вбачає в тому, щоб показати, як позитивнi iдеали, далекi вiд дiйсностi мрiй, поступово...
  13. Творчий твір: Роман Чернишевського “Що робити” Твір на тему: Еволюція задуму. Проблема жанру. Поява на сторінках “Сучасника” роману Чернишевського, що перебувало тоді в Петропавловской міцності, було подією величезної важливості як у плані суспільно-політичному, так і літературному. На всю Росію пролунало полум’яне слово письменника, що призивав до боротьби за майбутнє соціалістичне суспільство, за нове життя, побудовану на...
  14. Центральний персонаж добутку Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Рахметов відрізняється від інших героїв роману так само, як сам роман Чернишевського – від тради ционних психологічних романів. У журналі “Епоха”, що издавались М. М. і Ф. М. Достоєвськими, про Рахметове писали як про “якийсь кабінетний міф, що подорожує так само легко по факультетах, як і по Європі” (Н. Соловйов)....
  15. Роман М. Г. Чернишевського “Що робити?” про людські відносини Перше прочитання роману М. Г. Чернишевського викличе у сучасного парубка швидше за все усмішку. Справді, дивними здаються відносини, прийняті в сім’ї Лопухова і Віри Павлівни. У будинку існують нейтральні і не нейтральні кімнати, і в не нейтральні кімнати ні чоловік, ні дружина не можуть увійти без стукоту. Та й взагалі,...
  16. Художні особливості і композиційна своєрідність роману М. Г. Чернишевського “Що робити?” Нетрадиційна і незвична Для російської прози XІX століття зав’язка сюжету, більше властива французьким авантюрним романам, – загадкове самогубство, описане у першому розділі “Що робити?”, – була, по загальноприйнятій думці усіх дослідників, свого роду прийомом, що інтригує, покликаним заплутати слідчу комісію і царську цензуру. Тієї ж меті служив і мелодраматичний тон...
  17. Скорочено роману Що робити? Чернишевського Н. Г У Петербурзі влітку 1856 року в номері однієї з готелів знаходять записку від постояльця: мов, прошу нікого ні в чому не винити, незабаром про мене почують на Ливарному мосту. Типова записка самогубця! І справді, незабаром на Ливарному мосту стріляється якась людина – у всякому разі, з води виловили прострелений кашкет....
  18. “Нові люди” в романі “Що робити?” Роман Чернишевського “Що робити?” є художнім твором, “розумовим експериментом” автора, який прагне зрозуміти можливий розвиток тих ситуацій, колізій, типів особистостей і принципів їхньої поведінки, що вже склалися за сучасного життя. Роман “Що робити?” мас підзаголовок: “З розповідей про нових людей”. У своєму творі Чернишевський хотів показати, як позитивні ідеали поступово...
  19. “Особлива людина” Рахметов у романі “Що робити?” Порівняно зі “звичайними новими людьми” Рахметов – “особлива” людина. Він ніби доповнює і коригує життя “звичайних нових людей” і теорію розрахунку вигід. Рахметов не належить до кола різночинців. За своїм походженням він – дворянин. Після півроку навчання в університеті Рахметов виходить зовсім іншим. Тепер це людина з власним світоглядом, передовими...
  20. Авторський твір: Система образів у романі “Що робити” Образи у романі це Звичайні люди й особлива людина. Новаторство Чернишевськ-письменника виявилося насамперед у створенні образів представників революційно-демократичного табору. До їхнього числа ставляться Лопухів, Кірсанов, Віра Павлівна. Це, по характеристиці автора, нові люди – “добрі й сильні, знаючі й умеющие”. Вищий етичний закон для Чернишевського і його улюблених героїв простий....
Тема праці у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?”
«
»