Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Центральний персонаж добутку Н. Г. Чернишевського “Що робити?”

Центральний персонаж добутку Н. Г. Чернишевського “Що робити?”

Рахметов відрізняється від інших героїв роману так само, як сам роман Чернишевського – від тради ционних психологічних романів. У журналі “Епоха”, що издавались М. М. і Ф. М. Достоєвськими, про Рахметове писали як про “якийсь кабінетний міф, що подорожує так само легко по факультетах, як і по Європі” (Н. Соловйов). У художній ієрархії роману він займає вищий щабель, будучи єдиним представником “особливих” людей – пропорційно тому, як у житті автор, за його словами, “зустрів дотепер тільки вісім зразків цієї породи”. Деяка

риса “уже з’єднувала їх в одну породу й відокремлювала від всіх інших людей”, попросту говорячи – участь у підпільній революційній роботі. Не знаючи “езопової мови” Чернишевського, неможливо зрозуміти, навіщо Р. вів “найсуворіший спосіб життя”, “займався чужими справами або нічиїми особливо справами”, в “збірних пунктах” приятелів “знайомив тільки з людьми, що мають вплив на інших”, “мало бував будинку, усе ходив і роз’їжджав”.

Від “нових людей” “особлива людина” відрізняється многим. По походженню він не різночинець, а дворянин, “із прізвища,

відомої з XIII століття”; не обставини, а тільки сила переконань змушує його йти проти свого Середовища. Він переробляє як розумову, так і фізичну свою природу, підтримує “у собі непомірну силу”, тому що “це дає повагу й любов простих людей”. Він начисто відмовляється від особистих благ і інтимного життя, щоб боротьба за повну насолоду життям була боротьбою “тільки за принципом, а не по пристрасті, по переконанню, а не по особистій потребі”. Звідси й прізвисько Рахметов – “ригорист” (від панцира. “rigore” – жорстокість, твердість), під яким він уперше з’являється в VI розділі третього розділу книги. Ригоризм життєвий випливає з ригоризму розумового: “Всі великі теоретики були людьми крайніх думок”, – писав Чернишевський у статті “Граф Кавур”. Р. служить живим втіленням теорії “розрахунку взаємних вигід”, реалізуючи потенції, закладені в “нових людях”. Важливо й те, що найближчим літературним попередником Р. є Базарів з роману Тургенєва “Батьки й діти”. Зберігаючи деяку стилістичну наступність, Чернишевський у той же час показав, що Рахметов відрізняється від Базарова наявністю позитивної крапки додатка своїх сил і має можливість діяти серед однодумців

Образ Рахметова побудований на парадоксальному сполученні що не сполучить. Гранична хронологічна конкретність його біографії, що служить крапкою відліку й для багатьох інших подій книги, сусідить зі значними собитийними лакунами; другорядна діюча особа, вона виявляється “поважнее всіх… узятих разом”; крайній матеріаліст у поглядах, він живе й бореться тільки за ідею. Однак ця суперечливість обертається стилістичною розмаїтістю, характерним для жанру мениппеи, до якого близький роман

При всієї видимої побудова образа Рахметова основному сюжету книги він займає в ньому осьове положення, виконуючи функції посередника: між “відкритої” (сімейної) і “схованої” (політико-революційної) частинами сюжету, тобто між видимому й невидимим звичайному читачеві мирами: тим часом світлом і цим (коли передає Вірі Павлівні записки від “уехавшего в Америку” Лопухова); між минулим, сьогоденням і майбутнім (коли з “звичайного доброго й чесного юнака”~дворянина, людини минулого, стає “особливою людиною” майбутнього й знає настання цього майбутнього з точністю до року); між різними частинами цього миру (коли подорожує по Росії й за кордоном). Вищим проявом месіанських властивостей Р. є очікування його приїзду напередодні “зміни декорацій”. Явний міфологічний підтекст цього образа зв’язаний зі структурою роману, організованої за принципом “світового древа”: Р. і інші нечисленні “особливі люди” спускаються з його верхнього, небесного ярусу на грішну землю для її очищення. Житійно-легендарні риси біографії Р., що відсилають до “Житія Алексія, людини Божия”, до билин про богатирів і до новітніх легенд про бурлаку Никитушке Ломове, до романтичних образів сверхлюдей, у сполученні з побутовою деталізацією, покликані підкреслити його універсальність і абсолютна реальність

Серед прототипів Рахметов найчастіше називають П. А. Бахметева (зі слів самого Чернишевського), що вчився в Чернишевського в Саратовской гімназії й після незакінченого навчання в землеробському інституті виїхав у Європу, а потім в Океанію, щоб створити там новий соціальний лад. Образ Р., як і годиться всякому житійному образу, породив безліч наслідувань. Він став еталоном професійного революціонера, на що вказував Д. И. Писарєв у статті “Мислячий пролетаріат” (1865), назвавши Р. “історичним діячем”: “У загальному русі подій бувають такі хвилини, коли люди, подібні Рахметову, необхідні й незамінні…”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. ОБРАЗ РАХМЕТОВА В РОМАНІ Н. Г. ЧЕРНИШЕВСЬКОГО “ЩО РОБИТИ?” Центральним у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” є образ Рахметова – “особливої людини”, “вищої натури”. У його образі злилися кращі риси передових людей епохи Чернишевського. Аристократ по походженню, він стає демократом по поглядах на життя й образу поводження. Рахметов – професійний революціонер, революційний вождь. Це “лицар без страху й...
  2. Публіцистичність у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Чернишевський, ув’язнений у Петропавлівську фортецю, який став жертвою царської сваволі, не впав духом. Їм був задуманий і написаний ряд книг, у тому числі і знаменитий роман “Що робити?”, який став програмою дії для декількох поколінь революціонерів. Роман був розпочатий у грудні 1862 року і закінчений через 4 місяці. Герої роману...
  3. Добрі, сильні, чесні й умеющие в романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?” “Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?”. Н. Г. Чернишевський письменник другої половини XIX століття. Він займався суспільно політичною діяльністю, тому що був ідейним вождем різночинців, керівником політичної боротьби за звільнення селянства. Всі свої революційні погляди письменник відбив у романі “Що робити?”. У добутку автор...
  4. Публічність у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Чернишевський, ув’язнений у Петропавловскую міцність, ставшиший жертвою царської сваволі, не впав духом. У міцності їм був задуман і написаний ряд книг, у тому числі й знаменитий роман “Що делать?”, що став програмою дії для декількох поколінь революціонерів. Роман був початий у грудні 1862 року й закінчений через 4 місяці. Герої...
  5. Образи різночинців у романі И. С. Тургенєва “Батьки й Діти” і в романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” И. С. Тургенєв і Н. Г. Чернишевський письменники другої половини XIX століття. Обоє автора займалися обществен-але-політичною діяльністю, були співробітниками журналів “Сучасник” і “Вітчизняні записки”. Н. Г. Чернишевський був ідейним вождем, листи-кому кріпосного права. У своїх добутках писате-чи виступили за звільнення народу Головним героя-мі цих двох романів є Е. Базарів і...
  6. “Нові люди” у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Як треба із заголовка роману, автор хотів предста-вити якусь програму життєвої перебудови, до-торая повинна принести Росії благо. Добуток має підзаголовок “З оповідань про нових людей”. Це безпосередньо ставиться до головних героїв роману – Кірсанову, Лопухову, Вірі Павлівні. У чому їх новиз-на? Вони будують своє життя по нових принципах Життя на...
  7. “Нові люди” у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” М. Г. Чернишевський писав свій роман “Що робити?”, будучи ув’язненим у Петропавловській фортеці. У цьому романі він писав про “нових людей”, які тільки що з’явилися в країні. У романі “Що робити?”, у всій його образній системі Чернишевський намагався представити в живих героях, у життєвих ситуаціях ті нормативи, які, як він...
  8. Творчий твір: Роман Чернишевського “Що робити” Твір на тему: Еволюція задуму. Проблема жанру. Поява на сторінках “Сучасника” роману Чернишевського, що перебувало тоді в Петропавловской міцності, було подією величезної важливості як у плані суспільно-політичному, так і літературному. На всю Росію пролунало полум’яне слово письменника, що призивав до боротьби за майбутнє соціалістичне суспільство, за нове життя, побудовану на...
  9. “Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?” “Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?”. Н. Г. Чернишевський письменник другої половини XIX століття. Він займався суспільно політичною діяльністю, тому що був ідейним вождем різночинців, керівником політичної боротьби за звільнення селянства. Всі свої революційні погляди письменник відбив у романі “Що робити?”. У добутку автор...
  10. “Новi люди” в романi Миколи Чернишевського “Що робити?” Роман Чернишевського “Що робити?” є художнiм твором, що являє собою “розумовим експериментом” автора, який прагне зрозумiти можливий розвиток тих ситуацiй, колiзiй, типiв особистостей i принципiв їхньої поведiнки, що вже склалися в сучасному життi. Завдання свого твору Чернишевський вбачає в тому, щоб показати, як позитивнi iдеали, далекi вiд дiйсностi мрiй, поступово...
  11. Роман Н. Г. Чернишевського “Що робити?” про людські відносини Перше прочитання роману Н. Г. Чернишевського викличе в сучасного парубка, швидше за все, усмішку. Справді, дивними здаються відносини, прийняті в сім’ї Лопухова й Віри Павлівни. У будинку існують нейтральні й ненейтральні кімнати, і в ненейтральні кімнати ні чоловік, ні дружина не можуть увійти без стукоту. Та й взагалі, увічливість подружжя...
  12. Тема праці у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Каменем спотикання для багатьох читачів роману “Що робити?” є сни Віри Павлівни. Їх важко буває зрозуміти, особливо у тих випадках, коли із цензурних міркувань Чернишевський висловив свої ідеї в занадто алегоричній формі. Але один з образів, представлених у другому сні Віри Павлівни, не викликає сумнівів у тім, для чого він...
  13. Віра Павлівна – героїня твору Н. Г. Чернишевського “Що робити? З розповідей про нових людей “ Книга будується як розповідь про її життя та духовному розвитку; з її долею з’єднуються чи перетинаються долі інших героїв. Відчуваючи відразу до атмосфері брехні і насильства, що панує в сім’ї, чинячи опір спробам матері видати її заміж за “поганого” молоду людину Сто-решнікова, В. П. одружується (спочатку фіктивний) зі студентом-медиком Лопухово,...
  14. Скорочено роману Що робити? Чернишевського Н. Г У Петербурзі влітку 1856 року в номері однієї з готелів знаходять записку від постояльця: мов, прошу нікого ні в чому не винити, незабаром про мене почують на Ливарному мосту. Типова записка самогубця! І справді, незабаром на Ливарному мосту стріляється якась людина – у всякому разі, з води виловили прострелений кашкет....
  15. Чим близькі мені моральні ідеали “Нових людей” (по романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?”) Нам близький і дорогий великий російський мислитель і борець за волю народу Микола Гаврилович Чернишевський. Своєї полум’яної, різнобічної теоретической і політичною боротьбою із силами реакції Чернишевський покизал приклад безстрашності, стійкості, патриотизма й революційної последовательности в досягненні поставленої мети. Роман Чернишевського “Що делать?” запам’ятав у своїх идейно-смислових проблемах, жанровій складності й...
  16. Роман М. Г. Чернишевського “Що робити?” про людські відносини Перше прочитання роману М. Г. Чернишевського викличе у сучасного парубка швидше за все усмішку. Справді, дивними здаються відносини, прийняті в сім’ї Лопухова і Віри Павлівни. У будинку існують нейтральні і не нейтральні кімнати, і в не нейтральні кімнати ні чоловік, ні дружина не можуть увійти без стукоту. Та й взагалі,...
  17. Художні особливості і композиційна своєрідність роману М. Г. Чернишевського “Що робити?” Нетрадиційна і незвична Для російської прози XІX століття зав’язка сюжету, більше властива французьким авантюрним романам, – загадкове самогубство, описане у першому розділі “Що робити?”, – була, по загальноприйнятій думці усіх дослідників, свого роду прийомом, що інтригує, покликаним заплутати слідчу комісію і царську цензуру. Тієї ж меті служив і мелодраматичний тон...
  18. “Особлива людина” Рахметов у романі “Що робити?” Порівняно зі “звичайними новими людьми” Рахметов – “особлива” людина. Він ніби доповнює і коригує життя “звичайних нових людей” і теорію розрахунку вигід. Рахметов не належить до кола різночинців. За своїм походженням він – дворянин. Після півроку навчання в університеті Рахметов виходить зовсім іншим. Тепер це людина з власним світоглядом, передовими...
  19. Центральний персонаж роману Толстого “Ганна Каренина” Прототипами для створення образа Каренина Толстому служили його гарний знайомий “розважливий” С. М. Сухотин, що пережив подібну сімейну драму, і свояк письменника А. М. Кузминский. Прийнято вважати, що прізвище персонажа “мовець” і походить від грецького слова “каренон” (голова), що підкреслює одну з основних рис характеру – безстрасність, перевага волі й...
  20. Центральний персонаж драми Островського “Гроза” Кабаниха належить до тих владним і сильним натурам, які усвідомлюють себе охоронницями “порядку”, споконвічних норм і правил життя: Кукушкина (“Дохідне місце”), Уланбекова (“Вихованка”), Мурзавецкая (“Вовки й вівці”), Мавра Тарасівна (“Правда – добре, а щастя краще”). Сама собі господарка (“багата купчиха, вдо – 181 ва”), Марфа Ігнатіївна Кабанова керує будинком, опираючись...
Центральний персонаж добутку Н. Г. Чернишевського “Що робити?”
«
»