Тема ідея композиція строфіка вірша “До моря”

Щирий ліричний тон звертання до моря робить вірш близьким до жанру елегійного послання: поет ділиться з морем, як із другом, самими таємними думами й почуттями. Композиція вірша заснована на двох його ідейно-художніх центрах; на образі моря й образі ліричного героя.

Образ моря – перша частина вірша:

– прощання поета з “вільною стихією” (строфи 1-2);

– спогаду про прогулянки на березі моря й про своєму “заповітному бажанні” (строфи 3-7);

Друга частина вірша – ліричний герой ділиться з морем своїми думами й бажаннями:

спогаду про “гробницю слави”, тобто місці ув’язнення Наполеона (строфи 8-9);

– спогаду про іншому “володарі дум” – про Байрона (строфи 10-12);- оцінка “освіти” і тирана (строфа 13);

– обіцянка не забути врочистої краси моря (строфи 14-15).

Вірш написаний “катренами” – четырехстрочными строфами (тільки три строфи мають по одному додатковому вірші й перетворюються в п’ятивірші).

“До моря” – Елегія, але ще Бєлінський указував, що “смуток Пушкіна не є солоденьке почуття ніжної, але слабкої душі; ні, це завжди смуток душі потужної й міцної. .. Іноді,

задумавшись, він начебто раптом струшує головою, як лев гривою, щоб відігнати від себе хмара зневіри, і потужне почуття бадьорості, не згладжуючи зовсім смутку, дає їй якийсь особливий,’ освежительный і зміцнювальний душу характер…”

Дійсно, вірш “До моря” містить два контрастних почуття: глибокий смуток від прощання з морем, від несправджених надій – і тверду силу, неприборкану гордість волелюбного поета. Цей контраст виражений у ритмічному малюнку й у лексиці…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Тема ідея композиція строфіка вірша “До моря”