Тема батьківщини в лірику А. А. Блоку

1. Вічна тема лірики А. С. Блоку. 2. Образ Батьківщини у віршах різного років. 3. Віра поета в майбутнє Росії. Цій темі я свідомо й безповоротно присвячую життя…

Адже тут – і життя й смерть, щастя або погибель. А. А. Блок Образ Росії в А. А. Блоку складний і багатогранний. Він увібрав у себе все: і радість, і горе, подвійність і суперечливість Батьківщина має важливе значення в житті народу й кожної отдельной особистості. Образ Росії у творчості Блоку з роками наповнюється усе більше значним змістом, стає конкретніше й реалистичнее.

Любов

до своєї країни дає поетові потужний творчий толчек, вона викликає захват навіть скромними прикметами: “наша російська дорога, наші росіяни тумани, наші шелести у вівсі…”. Росія може бути жебрачці, але немає країни дорожче її серцю Блоку. Тема батьківщини звучить уже в ранніх віршах поета. В “Осінній волі” (1905) образ батьківщини невіддільний від рідної російської природи. І нехай цей осінній пейзаж непоказний, поет викликує: Дай притулок ти в далечінях неосяжних!

Як і жити й плакати без тебе! Вірш “Русь” вийшло у світло в 1906 році, воно присвячено Росії. У ньому Русь представляється як щось святе,

священне. Вона древня, зачарована, язичеська: Русь, оперезана ріками И нетрями оточена, З болотами й журавлями, И с мутним поглядом чаклуна…

Молитовна тональність вірша заворожує читача: Вона й у снах надзвичайна Її одягу не торкнуся. Ліричний герой дякує Русі за порятунок душі: Живу душу заколисала, Русь, на своїх просторах ти, И от – вона не заплямувала Первісної чистоти. Поет говорить про збагнення таємниці духу російського народу, духу Русі, яким вона жива.

Образ Росії поет ототожнює сженщиной. У циклі віршів “На поле Куликовом” він викликує: ПРО, Русь моя! Дружина моя! До болю Нам ясний довгий шлях!

Ніхто з поетів до А.. А.. Блоку так не звертався Кроссии. Блок порівнює Русь із жінкою, дружиною, з якої йому має бути проробити довгий шлях, повний позбавлень, розчарувань і втрат. “На поле Куликовом” – передчуття прийдешніх бур, трагедій. Поет бачить весь шлях країни – “від поля Куликова” до сучасних днів.

Блок надає виняткового значення Куликовской битві як історичній події. Він називає її “символічною подією російської історії”, якому “призначене повернення” і розгадка якого спереду. Ряд символів передає нам переживання ліричного героя, повні тривоги, внутрішньої сили й енергії: И немає кінця! Миготять версти, кручі…

Зупини! Ідуть, ідуть перелякані хмари, Захід у крові! Образ Росії багатогранний: “чув я Твій голос серцем віщим / У лементах лебедів”, “Твій лик нерукотворний”. Образ Русі ототожнюється й з образом Богоматері. Образи в Блоку мають глибоку внутрішню наповненість, а символи знаходять нові змісти: Знову з вековою тоскою Пригнулися до землі ковили.

Знову за мрячної рекою Ти кличеш мене видали… Багато тривоги, важких передчуттів. Неодноразово зустрічаються словосполучення “вікова туга”, “туга могутня”.

Як би не описував поет сьогодення своєї вітчизни, він завжди вірив у її майбутнє. У п’ятому вірші циклу “На поле Куликовом” ліричний герой передбачає “початок високих і заколотних днів”. Тривога, занепокоєння підкреслене словами “як бувало”. Остання строфа звучить як застереження: Не може серце жити спокоєм, Недарма хмари зібралися. Доспех важкий, як перед боєм.

Тепер твоя година настала. – Молися! Любов до Батьківщини, до народу А, А. Блок виразив у вірші “Росія”, датованим 1908 роком.

Цей добуток сполучить у собі реалістичний початок і романтичну піднесеність: Росія, убожіючи Росія, Мені хати сірі твої, Твої мені пісні вітрові – Як сльози перші любові! Реальний образ Росії позбавлений яскравих фарб: Знову, як у роки золоті, Три стертих треплются шлеї, И грузнуть спиці писані В розхлябані колії… Але поет вірить у батьківщину, він захоплюється їй: Пускай заманить і обдурить, – Не пропадеш, не сгинешь ти, И лише турбота затуманить Твої прекрасні риси…

І знову Блок порівнює Росію з жіночим образом: Ну що ж? однією турботою боле – Однією сльозою ріка шумней, А ти все та ж – ліс, так поле, Так плат візерунковий до брів… Декількома словами поет малює яскравий, знайомий образ. У долі й творчості А. А. Блоку Росія – зовсім особлива тема. Саме Росія стала щастям і болем поета, надією й розрадою. За словами В. М. Жирмунського, “від своїх попередників Блок відрізнявся тим, що до долі Росії він підходить не як мислитель – з відверненою ідеєю, а як поет – з інтимною любов’ю”. Росія у творчості А. А. Блоку з’являється як стихія, як країна ще непізнаної енергії й сили.

Вона веде на “вічний бій”, указує шлях уперед, вбудущее.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Тема батьківщини в лірику А. А. Блоку

Categories: Твори з української літератури

Links