Мій улюблений вірш Єсеніна (Тема батьківщини)

Знову я відкриваю збірник віршів Єсеніна. Рядка, рядка швидко миготять у мене перед очами. Про Батьківщину, про любов, про дружбу, про те, що тривожить і радує серце – про все це писав поет. З темою Батьківщини ми часто зустрічаємося в добутках різних авторів. У цьому достатку слів про дорогий куточок землі я зупиняю свій вибір на віршах Єсеніна

Про те, що значить Батьківщина для людини, прекрасно сказано в стародавній російській приказці: “Людина без батьківщини – соловей без пісні”. Справді, що може бути сумніше солов’я, позбавленого

свого голосу? Сіра, непоказна, полохлива пташка. Так само без батьківщини спустілої стає й душу людини. У кожного з нас є край, де все здається особливим і прекрасним

Для Єсеніна, на мій погляд, тим куточком, де серцю близька кожний дріб’язок, була Росія з її “нескінченними рівнинами”. Його синівську любов до російської землі ми бачимо в тривожні й часом болісних роздумах про сьогодення й Майбутнє країни: Польова Росія! Досить Волочитися сохою по полях! Убогість твою бачити боляче И березам, і тополям. По-моєму, поет не випадково привласнює свій біль березам. Сергій Єсенін перетворив це струнке

деревце в символ, невіддільно пов’язаний з Руссю, гарної й ніжної. Тому важко поруч із добірністю й досконалістю природи бачити “по дорогах усохшие верби…

“, чути “…тележную пісню коліс”. Хочеться думати, що ця “…бідна, убожіючи Русь” була лише страшним сном. Але цей сон залишив на серце темний відбиток, через якого стаєш байдужим до всього, що колись було милим і дорогим: Байдуже я став до халуп, И очажный вогонь мені не милий, Навіть яблунь весняну хуртовину Я за бідність полів розлюбив. Звичайно, розумієш, що повернення до минулого ні, і душу вимагає чогось іншого: Через кам’ян і сталеве Бачу міць


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Мій улюблений вірш Єсеніна (Тема батьківщини)