Тема 34. Василь Симоненко – Література XX ст
IV. Література XX ст.
Тема 34. Василь Симоненко (1935 – 1963)
Василь Андрійович Симоненко належить до покоління “шістдесятників”. Він прагнув осмислити життя, звернутися до духовного досвіду особистості та історії рідного народу.
B. Симоненко постає перед сучасним читачем виразником народної совісті, правди, надії й віри. Силою свого поетичного таланту, даром образного узагальнення поет підніс життя звичайних людей до рівня загальнолюдських ідеалів і проблем, долучив до духовних здобутків світової культури.
Реалізував себе
Домінанти творчості:
– постійна увага до звичайної людини, її тривог і проблем, до буденного життя;
– протест проти безглуздя епохи і порожнечі людського існування, сповненого гучних гасел або брехні чи замовчування влади;
– позиція: кожна особистість становить собою окремий космос, самоцінний за своєю сутністю, народ – безліч неповторних індивідуальностей;
– утвердження національної гідності окремої людини, усього
– контраст між переможними звітами влади і виснажливими буднями сільських трудівників;
– підняття проблем історичної пам’яті (“Монархи”, “Де зараз ви, кати мого народу?”);
– глибокий патріотизм, синівська відданість (“Задивляюсь у твої зіниці…”, “Лебеді материнства”, де звучать мотиви казкового дивосвіту і дороги як вибору життєвого шляху);
– сатирична спрямованість казок;
– інтимна лірика – через дослідження філософії почуттів, від романтичного захоплення до гіркого розчарування сповнена глибини й вогню щирих почуттів, певного юнацького максималізму, життєстверджувальної енергії.
Ліричний герой:
1) романтичний і закоханий юнак;
2) зріла людина з великим життєвим досвідом, здатна до філософських роздумів.
(“Світ який! Мереживо казкове…”, “Ти знаєш, що ти людина…”, “Я”, “Вона прийшла”, “Є в коханні і будні, і свята…” та ін.)
Домінанта – основна, панівна ідея, головний, панівний принцип, основна ознака або найважливіша складова частина чого-небудь. |
“Лебеді материнства”
Поезія написана в період, коли В. Симоненко працював у газеті “Молодь Черкащини”. Провідна думка твору – найдорожчим для кожної людини є Батьківщина, котру не обирають, як і рідну матір, а люблять такою, як вона є. На початку твору постає чарівний світ казки, що манить і бентежить маленького героя. Далі – напутнє слово матері синові, якому колись доведеться вирушати в життєву дорогу і поставати перед вибором. Монологічна форма оповіді надає авторській інтонації щирості, відвертості, довірливості. Особливого темпоритму твору досягнуто завдяки різної сили інтонаціям: то плавним, спокійним, заколисуючим, то імпульсивним, вибуховим.
Автор застосовує алітерації, повторення приголосних р, л, щоб створити враження зачудування, таємничості:
Темряву тривожили криками півні,
Танцювали лебеді в хаті на стіні,
Лопотіли крилами і рожевим пір’ям,
Лоскотали марево золотим сузір’ям.
Алітерація – зумисне надмірне повторення однакових приголосних звуків з метою створення звукового образу зображуваного або посилення інтонаційної виразності мови. |
Вірш сповнений народнопісенних символів, казкових образів, співзвучний із колисковими; його прикрашають епітети й порівняння: “лебеді, як мрії”, “сади зелені”, “білява хата”, “диво-наречені”, “тихі зорі”, “лебеді рожеві”, “зорі сургучеві” та ін.
Мати і Україна – нероздільні поняття, материнський образ переростає в образ-символ Вітчизни.
Рефреном і заключним акордом звучать у вірші слова “Вибрати не можна тільки Батьківщину”, підсилюючи значення головної думки твору.
Рефрен (повтор) (від франц. “приспів”) – повторення однакових слів чи виразів, віршованих рядків чи строф у творі з метою звернення на них особливої уваги читачів, підкреслення мелодійності, ритмічності. |
Тест № 22
1. Укажіть, у якому краї народився Б.-І, Антонич?
А Волинь;
Б Гуцульщина;
В Слобожанщина;
Г Лемківщина.
2. У вірші Б.-І, Антонича “Різдво” Бог народився
А у місті Віфлеємі;
Б у містечку Дуклі;
В у місті Акко;
Г у місті Єрусалимі.
3. Міф про народження Христа в поетичній уяві Антонича перенесено.
А на Буковину.
Б на Волинь.
В на Лемківщину.
Г на Слобожанину.
4. А. Малишка називають.
А “поетом залізних строф”.
Б “солов’їним серцем України”.
В “поетом дальніх небосхилів”.
Г “співцем материнської пісні”.
5. Визначте вид римування в уривку “Пісні про рушник” А. Малишка.
Рідна мати моя, ти ночей не доспала
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
А Паралельне;
Б перехресне;
В кільцеве;
Г білий вірш.
6. Укажіть найхарактернішу ознаку поезії Андрія Малишка:
А постійне звернення до античної тематики;
Б кордоцентризм;
В егоцентризм;
Г переважність історичних мотивів.
Д переважність пейзажних мотивів.
7. Чий портрет малює А. Малишко в рядках: “..і засмучені очі, хороші, блакитні твої”?
А України;
Б матері;
В Соломії Крушельницької;
Г Лесі Українки;
Д коханої.
8. До якого покоління українських митців належить В. Симоненко?
А “П’ятдесятники”;
Б “розстріляне Відродження”;
В “шістдесятники”;
Г воєнних років;
Д Революційного часу.
9. Визначте віршовий розмір поетичних рядків В. Симоненка:
Вона прийшла непрохана й неждана,
І я її зустріти не зумів.
А Ямб;
Б хорей;
В амфібрахій;
Г анапест;
Д дактиль.
10. Укажіть рядки, у яких В. Симоненко використав епіфору.
А “Із тобою було б нам гірко,
Обіймав би нас часто сум…”
Б “Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
3 тебе дивуватися повік…”
В “Маю я святе синівське право
З матір’ю побуть на самоті.”
Г “Ти знаєш, що ти – людина?
Ти знаєш про це чи ні?”
Д “Усмішка твоя – єдина.
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.”
11. Установіть відповідність між фрагментами поезій В. Симоненка і художньо-виражальними засобами, використаними у них (підкреслено).
А звертання;
Б епітет;
В анафора;
Г епіфора;
Д персоніфікація.
1. І з тобою було б нам гірко,
Обіймав би нас часто Сум.
2. Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, Мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік…
3. Маю я Святе синівське право
З матір’ю побуть на самоті.
4. Ти знаєш, що ти людина?
Ти знаєш Про це чи ні?
12. Установіть відповідність між рядками поезій А. Малишка і художньо-виражальними засобами, використаними в них.
1 “Палають огні при долині, і північ заходить і сон” (поезія “Палають огні при долині”)
2 “Часто сняться твої килими, білосніжні і медвянисті” (“Лист до гречки”)
3 “Як проклянуть лукаві – проклянися! Як одречуться друзі – що ж, даремно…Як треба вмерти – тілом ляж за неї…” (поезія “Правда”)
4 ” Хмарина в небі голубім Пливе, як мрія, одиноко…”
(поезія “Хмарина в небі голубім”)
А анафора;
Б епітет;
В метафора;
Г порівняння.
?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)