Тарас Шевченко у творчості Б. Лепкого

Краса рідного Поділля, його пахощі й барви, а ще людська недоля і страждання ввійшли до серця Богдана Лепкого і залишилися там назавжди: Колисав мою колиску Крик неволеного люду І – так в серце вколисався, Що до смерті не забуду. У світосприйняття Лепкого Шевченко увійшов у ранньому дитинстві. Домашній учитель Дмитро Бахталовський знайомив хлопчика з літературними творами Тараса Шевченка. Тож не випадково у творчому доробку поета з’являється цикл віршів під назвою “Шевченко”. У восьми поезіях автор показав кілька моментів з життя

великого Кобзаря. Людину можна посадити за грати, знущатися з неї, проте її силу духу, вільну думку знищити не можна. Таку думку виразив Лепкий у поезії “Суд над поетом”. Вірш “Умер поет” присвячений сумній події – смерті Шевченка. Але звучить він оптимістично, бо фізична смерть поета не зумовлює духовну. Поет живе у своїх творах, а його ідеї не знають часових меж і не втрачають актуальності й у наш час: А там народ, цілий народ, як море, Бентежиться, іде вперед, шумить… Не вмер поет – його втомило горе, Схилив чоло і задрімав на мить. Богдан Лепкий возвеличив ім’я Шевченка і в прозі. Саме він
став автором повної біографії Тараса Шевченка, яку написав на основі всіх доступних йому тоді друкованих матеріалів. Особливе ставлення в Лепкого було до могили Шевченка – символу українського духу, джерела містичної сили нації. До неї, на думку митця, ведуть усі шляхи, туди постійно линуть думки українців.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3.33 out of 5)

Тарас Шевченко у творчості Б. Лепкого